Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
King James Bible
Через чотирнадцять років я знову пішов до Єрусалиму разом із Варнавою, взявши з собою й Тита.[3]
The Council at Jerusalem
Then fourteen years after I went up again to Jerusalem with Barnabas, and took Titus with me also.
Then fourteen years after I went up again to Jerusalem with Barnabas, and took Titus with me also.
Я відправився туди, оскільки Бог відкрив мені, що я мушу йти. Я приніс людям в Єрусалимі Добру Звістку, яку проповідую поміж поганами. Але поперше, я потайки приніс її тим юдеям, яких ви дуже поважаєте та вважаєте своїми лідерами. Робив я так для того, щоб моя праця, минула і теперішня, не була марною.
And I went up by revelation, and communicated unto them that gospel which I preach among the Gentiles, but privately to them which were of reputation, lest by any means I should run, or had run, in vain.
Титу, який був зі мною, не довелося робити обрізання, хоч він і грек.
But neither Titus, who was with me, being a Greek, was compelled to be circumcised:
Його змушували бути обрізаним через лжебратів, які таємно вкралися до нас, щоб стежити за свободою, яку ми маємо у Христі. Вони хочуть нас поневолити.
And that because of false brethren unawares brought in, who came in privily to spy out our liberty which we have in Christ Jesus, that they might bring us into bondage:
Та ми не піддалися, й не підкорилися їм, щоб істина Доброї Звістки лишилася для вас.
To whom we gave place by subjection, no, not for an hour; that the truth of the gospel might continue with you.
Але ті юдеї, кого ви так поважаєте, не додали нічого до Доброї Звістки, яку я проповідую. Хоч би ким вони були для мене — немає жодного значення. Всі люди рівні перед Богом.
But of these who seemed to be somewhat, (whatsoever they were, it maketh no matter to me: God accepteth no man's person:) for they who seemed to be somewhat in conference added nothing to me:
Навпаки, вони визнали, що мені було доручено проповідувати Добру Звістку серед поган, так само, як Петрові — серед юдеїв.
But contrariwise, when they saw that the gospel of the uncircumcision was committed unto me, as the gospel of the circumcision was unto Peter;
Бо Той, Хто зробив Петра апостолом серед юдеїв, зробив мене апостолом серед поган.
(For he that wrought effectually in Peter to the apostleship of the circumcision, the same was mighty in me toward the Gentiles:)
Тож Яків, Петро та Іоан, яких ви вважаєте лідерами церкви, визнали, що я отримав дар від Господа нести Добру Звістку. Вони прийняли мене й Варнаву як братів [4] і погодилися, що ми проповідуватимемо поганам, а вони — юдеям.
And when James, Cephas, and John, who seemed to be pillars, perceived the grace that was given unto me, they gave to me and Barnabas the right hands of fellowship; that we should go unto the heathen, and they unto the circumcision.
Вони просили нас лише пам’ятати про вбогих. Я й сам вже був занепокоєний їхнім становищем і прагну дбати про них.
Only they would that we should remember the poor; the same which I also was forward to do.
Та коли Петро прийшов до Антиохії, я відкрито виступив проти нього, бо він був неправий.
Paul Confronts Peter
But when Peter was come to Antioch, I withstood him to the face, because he was to be blamed.
But when Peter was come to Antioch, I withstood him to the face, because he was to be blamed.
Спочатку, Петро відкрито їв та спілкувався із поганами, але коли прибули деякі юдеї від Якова, то Петро відвернувся від них. Він боявся тих євреїв, які вважали, що усім поганам слід обрізатися.
For before that certain came from James, he did eat with the Gentiles: but when they were come, he withdrew and separated himself, fearing them which were of the circumcision.
Інші юдеї також пристали до нього в його лицемірстві, та так, що навіть і Варнава був введений в оману.
And the other Jews dissembled likewise with him; insomuch that Barnabas also was carried away with their dissimulation.
Коли я побачив, що вони не поводяться згідно з істиною Доброї Звістки, то перед усіма сказав Петрові: «Коли ти, юдей, живеш, як поганин, а не як юдей, то як же ти можеш примушувати поган дотримуватися юдейських звичаїв?
But when I saw that they walked not uprightly according to the truth of the gospel, I said unto Peter before them all, If thou, being a Jew, livest after the manner of Gentiles, and not as do the Jews, why compellest thou the Gentiles to live as do the Jews?
Ми, юдеї за народженням, і не належимо до «поган-грішників».
We who are Jews by nature, and not sinners of the Gentiles,
Однак ми знаємо, що людина буде виправдана перед Богом не за те, що дотримується Закону, а за віру [5] в Ісуса Христа. Тож ми повірили в Ісуса Христа, щоб бути виправданими вірою [6] в Христа, а не тому, що дотримувалися Закону. Нікого не буде виправдано перед Богом за дотримання Закону.
Knowing that a man is not justified by the works of the law, but by the faith of Jesus Christ, even we have believed in Jesus Christ, that we might be justified by the faith of Christ, and not by the works of the law: for by the works of the law shall no flesh be justified.
Поки ми, юдеї, шукаємо виправдання в Христі, ми самі виявляємося грішниками. Тож хіба це означає, що Христос робить нас грішниками? Зовсім ні.
But if, while we seek to be justified by Christ, we ourselves also are found sinners, is therefore Christ the minister of sin? God forbid.
Коли я знову починаю навчати того, від чого відмовився раніше, то стаю грішником.
For if I build again the things which I destroyed, I make myself a transgressor.
Бо з допомогою Закону я «вмер» для Закону, щоб жити для Бога. Я був розіп’ятий разом із Христом.
For I through the law am dead to the law, that I might live unto God.
Тож я вже не живу, але Христос живе в мені. Я живу нині у своєму тілі вірою [7] в Сина Божого, Який полюбив мене і віддав Себе заради мене.
I am crucified with Christ: nevertheless I live; yet not I, but Christ liveth in me: and the life which I now live in the flesh I live by the faith of the Son of God, who loved me, and gave himself for me.