Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
Через чотирнадцять років я знову пішов до Єрусалиму разом із Варнавою, взявши з собою й Тита.[3]
Згодом, по чотирнадцятьох роках, я знову пішов у Єрусалим з Варнавою, взявши з собою і Тита.
Я відправився туди, оскільки Бог відкрив мені, що я мушу йти. Я приніс людям в Єрусалимі Добру Звістку, яку проповідую поміж поганами. Але поперше, я потайки приніс її тим юдеям, яких ви дуже поважаєте та вважаєте своїми лідерами. Робив я так для того, щоб моя праця, минула і теперішня, не була марною.
А пішов я туди за об'явленням і появив їм Євангелію, яку проповідую між поганами, особливо знатнішими, чи, бува, не дарма труджуся чи трудився.
Титу, який був зі мною, не довелося робити обрізання, хоч він і грек.
А й Тит, що був зо мною, бувши греком, не був примушений до обрізання.
Його змушували бути обрізаним через лжебратів, які таємно вкралися до нас, щоб стежити за свободою, яку ми маємо у Христі. Вони хочуть нас поневолити.
А щодо облудних братів влазнів, які крадькома пролізли, щоб підглядати нашу свободу, що її маємо в Ісусі Христі, щоб нас поневолити,
Та ми не піддалися, й не підкорилися їм, щоб істина Доброї Звістки лишилася для вас.
ми їхньому велінню не поступилися ні на хвилину, щоб правда Євангелії залишилася у вас.
Але ті юдеї, кого ви так поважаєте, не додали нічого до Доброї Звістки, яку я проповідую. Хоч би ким вони були для мене — немає жодного значення. Всі люди рівні перед Богом.
Щождо тих, які вважалися за знатних, — якими вони тоді були, мені байдуже; Бог не дивиться на обличчя людини, — мені ті знатні нічого не добавили.
Навпаки, вони визнали, що мені було доручено проповідувати Добру Звістку серед поган, так само, як Петрові — серед юдеїв.
Навпаки, побачивши, що проповідь Євангелії для необрізаних повірена мені, як Петрові для обрізаних, —
Бо Той, Хто зробив Петра апостолом серед юдеїв, зробив мене апостолом серед поган.
бо той, хто допомагав Петрові в апостольстві між обрізаними, допомагав і і мені між поганами, —
Тож Яків, Петро та Іоан, яких ви вважаєте лідерами церкви, визнали, що я отримав дар від Господа нести Добру Звістку. Вони прийняли мене й Варнаву як братів [4] і погодилися, що ми проповідуватимемо поганам, а вони — юдеям.
і визнавши дану мені благодать, Яків, Кифа та Йоан, що вважалися стовпами, на знак єдности дали мені й Варнаві правиці, щоб ми йшли до поган, вони ж до обрізаних;
Вони просили нас лише пам’ятати про вбогих. Я й сам вже був занепокоєний їхнім становищем і прагну дбати про них.
тільки щоб ми про вбогих пам'ятали, що я власне і намагався робити.
Та коли Петро прийшов до Антиохії, я відкрито виступив проти нього, бо він був неправий.
Коли ж Кифа прийшов в Антіохію, я виступив одверто йому в вічі, тому що заслужив на докір.
Спочатку, Петро відкрито їв та спілкувався із поганами, але коли прибули деякі юдеї від Якова, то Петро відвернувся від них. Він боявся тих євреїв, які вважали, що усім поганам слід обрізатися.
Перше бо ніж прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; а як прийшли, то почав таїтися та відлучатися, боявшись обрізаних.
Інші юдеї також пристали до нього в його лицемірстві, та так, що навіть і Варнава був введений в оману.
Разом з ним лицемірили й інші юдеї, так що й Варнава був зведений їхнім лицемірством.
Коли я побачив, що вони не поводяться згідно з істиною Доброї Звістки, то перед усіма сказав Петрові: «Коли ти, юдей, живеш, як поганин, а не як юдей, то як же ти можеш примушувати поган дотримуватися юдейських звичаїв?
Та коли я побачив, що вони не ходять право за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то як ти можеш силувати поган, щоб жили по-юдейському?
Ми, юдеї за народженням, і не належимо до «поган-грішників».
Ми — уроджені юдеї, не з отих грішників поган;
Однак ми знаємо, що людина буде виправдана перед Богом не за те, що дотримується Закону, а за віру [5] в Ісуса Христа. Тож ми повірили в Ісуса Христа, щоб бути виправданими вірою [6] в Христа, а не тому, що дотримувалися Закону. Нікого не буде виправдано перед Богом за дотримання Закону.
а довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, а через віру в Ісуса Христа, ми й увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону; бо ніхто не оправдається ділами закону.
Поки ми, юдеї, шукаємо виправдання в Христі, ми самі виявляємося грішниками. Тож хіба це означає, що Христос робить нас грішниками? Зовсім ні.
Коли ж, шукаючи оправдання у Христі, виявилося, що й ми самі грішники, — то невже Христос — служитель гріха? Жадним робом!
Коли я знову починаю навчати того, від чого відмовився раніше, то стаю грішником.
Бо коли я знову відбудовую те, що зруйнував був, то я себе самого оголошую переступником.
Бо з допомогою Закону я «вмер» для Закону, щоб жити для Бога. Я був розіп’ятий разом із Христом.
Я бо через закон для закону вмер, щоб для Бога жити: я — розп'ятий з Христом.
Тож я вже не живу, але Христос живе в мені. Я живу нині у своєму тілі вірою [7] в Сина Божого, Який полюбив мене і віддав Себе заради мене.
Живу вже не я, а живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене.