Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
Ось що я хочу сказати: поки спадкоємець іще дитина, він нічим не відрізняється від раба, хоч і володіє всім.
Кажу бо: Доки спадкоємець малоліток, він нічим не відрізняється від слуги, хоч він і пан усього,
Він перебуває під охороною опікунів і домашніх слуг, аж доки не настане час, призначений його батьком.
але під опікунами та домоправителями перебуває до призначеного батьком часу.
Так само й ми, поки були «дітьми», то були поневолені непотрібними правилами [12] цього світу.
Отак і ми, як були малолітками, були підневолені первням світу.
Та коли настав час, Бог послав Сина Свого, Який був народжений від жінки і жив за Законом.
Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом,
Бог послав Його, щоб Він визволив тих, хто жив під Законом, щоб Бог усиновив нас.
щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення.
А через те, що ви Його діти, Бог послав Дух Сина Свого у ваші серця. І той Дух гукає: «Авва!» [13] — тобто «Отче».
А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває “Авва, Отче!”
Тож якщо ви більше не раби, а діти Господа, то Бог також зробив вас Своїми спадкоємцями.
Тому ти вже не раб, а син; а коли син, то спадкоємець завдяки Богові.
У минулому, коли ви не знали Бога, ви були рабами богів, що не були справжніми богами.
Колись то ви, не знавши Бога, служили богам, що не були справді богами.
Але тепер, коли ви пізнали істинного Бога, вірніше, це Господь пізнав вас, то чому ж ви повертаєтеся до тих немічних та непотрібних правил, яким знову намагаєтеся служити?
Тепер же, коли ви спізнали Бога, чи радше, коли Бог спізнав вас, — як можете ви повертатися знову до немічних та вбогих первнів, яким, як і колись, хочете знову служити?
Мене непокоїть те, що ви дотримуєтеся вчення про певні дні, місяці, сезони та роки. Я боюся, що праця моя для вас була марною.
Вважаєте пильно на дні, на місяці, на пори та на роки!
Побоююся за вас, чи не трудивсь я коло вас даремно!
Браття і сестри, я вас благаю, будьте такими, як я! Адже після всього я став таким, як ви, та раніше, ви ставилися до мене досить добре.
Благаю вас, брати, будьте як я, бо й я такий, як ви. Ви мене нічим не образили.
Ви знаєте, що вперше я прибув до вас тому що був хворим і, в немочі тіла свого, я проповідував Добру Звістку.
Ви ж знаєте, як я з-за недуги тіла звістував вам перший раз Євангелію,
Тож мій тілесний стан був великим випробуванням для вас, та ви не погордували мною, ані зневажили мене. Ви прийняли мене, мов Ангела Божого, неначе Самого Ісуса Христа!
і, не зважаючи на мою недугу, яка була вам спокусою, ви не погордували мною, ані відіпхнули, але, як ангела Божого, прийняли, як Христа Ісуса.
То де ж поділася ваша радість? Я без сумніву можу засвідчити, що ви зробили б усе можливе, щоб допомогти мені: якби ви змогли, то повиймали б свої очі й віддали їх мені.
Де ж воно, те ваше щастя? Свідкую вам, що, якби можна було, ви вирвали були б свої очі й мені віддали б!
Чи, може, я став вашим ворогом, тому що кажу вам правду?
Невже я ворогом став вашим, говоривши вам правду?
Ті, хто бажають, [14] щоб ви дотримувалися Закону, дуже завзяті, але нещирі у своїх діях. Вони намагаються розлучити нас із вами і привернути вас на свій бік.
Вони нещиро за вас побиваються; вони вас хочуть від нас відсторонити, щоб ви про них дбали.
Завжди приємно, коли хтось зацікавлений тобою, але тільки тоді, коли це з добрими намірами. Це добре завжди, а не лише на той час, поки я між вами.
Воно добре — ревнувати, але у добрім; завжди, а не лиш тоді, коли я між вами.
Любі діти мої, заради вас я знову терплю біль і муки, подібні до тих, які відчуває жінка, народжуючи дитину. І терпітиму їх, аж доки ви не вподобитеся Христу.
О мої дітоньки, яких я знову народжую в муках, доки Христос вообразиться у вас!
Хотів би я бути серед вас зараз і говорити з вами якось інакше, бо не знаю, що й робити з вами.
А я хотів би бути серед вас тепер і змінити свій голос, бо й сам не знаю, що з вами робити!
Скажіть мені, ви, хто хоче бути під Законом, хіба ви не чуєте, що каже Закон?
Скажіть мені, ви, що хочете бути під законом, чи ж ви не розумієте закону?
А сказано, що в Авраама було двоє синів: один від рабині, а другий — від вільної жінки.
Написано бо, що Авраам мав двох синів: одного від рабині, а другого від вільної.
Той, що народжений був від рабині, народився звичайно. Той же, що народжений був від вільної жінки, народився завдяки обітниці Божій.
Та той, що від рабині, народився за тілом, а той що від вільної — за обітницею.
Ця історія має приховане значення: дві жінки уособлюють дві угоди. Одна з них іде від гори Синай і дає початок дітям, приреченим на рабство. Ця угода уособлює в собі Аґар.[15]
Це має інше значення: оті дві жінки — то два завіти; один з гори Синаю, що рабів родить, це — Агар;
Аґар символізує гору Синай, що в Аравії, і відповідає сучасному Єрусалимові, бо вона перебуває в рабстві разом зі своїми дітьми.
а гора Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що дійсно поневолений з дітьми своїми.
Небесний же Єрусалим — вільний. Він є матір’ю всім нам.
А вишній Єрусалим — вільний, він мати всім нам.
Бо сказано у Святому Писанні:
«Радій неплідна, яка не народжувала. Втішайся й радісно співай, яка мук пологових не мала, адже дітей набагато більше в покинутої,[16] ніж у заміжньої».
«Радій неплідна, яка не народжувала. Втішайся й радісно співай, яка мук пологових не мала, адже дітей набагато більше в покинутої,[16] ніж у заміжньої».
Написано бо: “Звеселися, неплідна, що не родиш! Викликуй, рада та весела, ти, що мук не знала, бо у покинутої більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка.”
Ви ж, брати та сестри мої, діти, подібні Ісааку,[17] народжені через Божу обітницю.
Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці.
Народжений звичайним способом переслідував того, хто народився волею Духа. Так було тоді, так є й тепер.
Та як тоді, хто народився за тілом, гонив того, хто родився за духом, так і тепер.
А що сказано у Святому Писанні? «Прожени геть рабиню і сина її, бо син цієї жінки-рабині не буде спадкоємцем разом із сином вільної жінки».
Тільки ж що Письмо каже: “Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не успадкує з сином вільної.”