Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Куліша та Пулюя
Ось що я хочу сказати: поки спадкоємець іще дитина, він нічим не відрізняється від раба, хоч і володіє всім.
Глаголю ж: Доки наслїдник малолїток, доти не відрізняєть ся від слуги, хоч він і пан усього,
Він перебуває під охороною опікунів і домашніх слуг, аж доки не настане час, призначений його батьком.
а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця.
Так само й ми, поки були «дітьми», то були поневолені непотрібними правилами [12] цього світу.
Так же й ми, як були малолїтками, були підневолені первотинами сьвіта.
Та коли настав час, Бог послав Сина Свого, Який був народжений від жінки і жив за Законом.
Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,
Бог послав Його, щоб Він визволив тих, хто жив під Законом, щоб Бог усиновив нас.
щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє.
А через те, що ви Його діти, Бог послав Дух Сина Свого у ваші серця. І той Дух гукає: «Авва!» [13] — тобто «Отче».
А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче!
Тож якщо ви більше не раби, а діти Господа, то Бог також зробив вас Своїми спадкоємцями.
Тим же вже більш не невільник єси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий через Христа.
У минулому, коли ви не знали Бога, ви були рабами богів, що не були справжніми богами.
Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природї були богами.
Але тепер, коли ви пізнали істинного Бога, вірніше, це Господь пізнав вас, то чому ж ви повертаєтеся до тих немічних та непотрібних правил, яким знову намагаєтеся служити?
Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?
Мене непокоїть те, що ви дотримуєтеся вчення про певні дні, місяці, сезони та роки. Я боюся, що праця моя для вас була марною.
Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта.
Боюсь за вас, що може марно працював коло вас.
Браття і сестри, я вас благаю, будьте такими, як я! Адже після всього я став таким, як ви, та раніше, ви ставилися до мене досить добре.
Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нїчим ви мене не скривдили.
Ви знаєте, що вперше я прибув до вас тому що був хворим і, в немочі тіла свого, я проповідував Добру Звістку.
Ви ж знаєте, що я у немощі тїла благовістив вам перше.
Тож мій тілесний стан був великим випробуванням для вас, та ви не погордували мною, ані зневажили мене. Ви прийняли мене, мов Ангела Божого, неначе Самого Ісуса Христа!
І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса.
То де ж поділася ваша радість? Я без сумніву можу засвідчити, що ви зробили б усе можливе, щоб допомогти мені: якби ви змогли, то повиймали б свої очі й віддали їх мені.
Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що коли б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї.
Чи, може, я став вашим ворогом, тому що кажу вам правду?
То чи вже став я ворогом вам, говорячи вам правду?
Ті, хто бажають, [14] щоб ви дотримувалися Закону, дуже завзяті, але нещирі у своїх діях. Вони намагаються розлучити нас із вами і привернути вас на свій бік.
Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували.
Завжди приємно, коли хтось зацікавлений тобою, але тільки тоді, коли це з добрими намірами. Це добре завжди, а не лише на той час, поки я між вами.
Добре ж ревнувати всякого часу в доброму, тай не тільки, як я приходжу до вас.
Любі діти мої, заради вас я знову терплю біль і муки, подібні до тих, які відчуває жінка, народжуючи дитину. І терпітиму їх, аж доки ви не вподобитеся Христу.
Дїточки мої, (ви,) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос в'образить ся у вас,
Хотів би я бути серед вас зараз і говорити з вами якось інакше, бо не знаю, що й робити з вами.
хотїв би я бути у вас сьогоднї і змінити голос мій: бо я в непевности про вас.
Скажіть мені, ви, хто хоче бути під Законом, хіба ви не чуєте, що каже Закон?
Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте?
А сказано, що в Авраама було двоє синів: один від рабині, а другий — від вільної жінки.
Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної.
Той, що народжений був від рабині, народився звичайно. Той же, що народжений був від вільної жінки, народився завдяки обітниці Божій.
Та що був од невольницї, родивсь по тїлу, а що од вільної, по обітницї.
Ця історія має приховане значення: дві жінки уособлюють дві угоди. Одна з них іде від гори Синай і дає початок дітям, приреченим на рабство. Ця угода уособлює в собі Аґар.[15]
Се ж иносказаннє; се бо два завіти: один з гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара.
Аґар символізує гору Синай, що в Аравії, і відповідає сучасному Єрусалимові, бо вона перебуває в рабстві разом зі своїми дітьми.
Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаєть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дїтьми своїми.
Небесний же Єрусалим — вільний. Він є матір’ю всім нам.
А вишнїй Єрусалим вільний; він мати всїм нам.
Бо сказано у Святому Писанні:
«Радій неплідна, яка не народжувала. Втішайся й радісно співай, яка мук пологових не мала, адже дітей набагато більше в покинутої,[16] ніж у заміжньої».
«Радій неплідна, яка не народжувала. Втішайся й радісно співай, яка мук пологових не мала, адже дітей набагато більше в покинутої,[16] ніж у заміжньої».
Писано бо: Звеселись, неплідна, що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дїтей, більш нїж у тієї, що має чоловіка.
Ви ж, брати та сестри мої, діти, подібні Ісааку,[17] народжені через Божу обітницю.
Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування.
Народжений звичайним способом переслідував того, хто народився волею Духа. Так було тоді, так є й тепер.
Та, як тодї, хто родивсь по тїлу, гонив того, хто по духу, так і тепер.
А що сказано у Святому Писанні? «Прожени геть рабиню і сина її, бо син цієї жінки-рабині не буде спадкоємцем разом із сином вільної жінки».
Тільки ж бо що глаголе писаннє? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслїдувати син невільницї з сином вільної.