Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
Що ж це означає — віра? Це значить бути певним у тому, на що сподіваєшся. Вона є доказом того, що щось є дійсне, навіть якщо ми не можемо того побачити.
Віра є запорукою того, чого сподіваємося, — доказ речей невидимих.
Саме через таку віру в минулі часи наші предки здобули прихильність Божу.
Через неї предки були добре засвідчені.
Завдяки вірі ми розуміємо, що всесвіт був створений за Божим наказом. Тобто видиме було створене з невидимого.
Вірою ми знаємо, що світ сотворений словом Божим, так що видиме з невидимого постало.
Завдяки вірі Авель приніс Богу кращу пожертву, ніж Каїн. Завдяки вірі Авель був визнаний праведним, оскільки Бог схвалив його дарунок. Завдяки вірі він і зараз все ще промовляє до нас, незважаючи на те, що помер.
Вірою Авель приніс Богу кращу, ніж Каїн, жертву; вона засвідчила про нього, що він праведний, коли сам Бог дав свідоцтво на користь його дарів; нею він, хоч і мертвий, далі промовляє.
Завдяки вірі Енох був перенесений Богом до іншого життя, не спізнавши смерті. І ніхто не міг знайти його, бо ж Бог забрав його, адже до перенесення він догодив Господу.
Вірою Енох був перенесений, щоб не бачити смерти; його не знайдено, бо Бог його переніс. Перед його перенесенням засвідчено було про нього, що він угодив Богові.
А без віри стати милим Всевишньому неможливо. Бо той, хто йде до Бога, мусить вірити в Його існування, а також у те, що Він нагородить тих, хто шукає Його.
Без віри не можливо подобатися Богу, бо хто приступає до Бога, мусить вірити, що він існує і дає нагороду тим, які його шукають.
Завдяки вірі Ной, попереджений про речі невидимі, послухався Господа і збудував ковчег, тим самим врятувавши свою родину. Своєю вірою він довів, що світ був неправий, і став одним з тих, хто здобув праведність через віру свою.
Вірою Ной, повчений об'явленням небесним про те, чого не бачено ще, збудував богобоязно ковчег, щоб спасти дім свій; нею він осудив світ і став спадкоємцем праведности, яка з віри.
Завдяки вірі Авраам, покликаний Богом, підкорився й вирушив у ту землю, яку йому належало одержати як спадщину. Він пішов, хоча й не знав, куди йде.
Вірою Авраам, покликаний, послухався і вийшов до краю, що мав, узяти у спадщину, і пішов, не знаючи, куди йде.
Покладаючись на віру, він мешкав у землі, обіцяної Господом, як чужинець у далекій країні. Він жив у наметах, разом з Ісааком та Яковом, такими ж, як і він, спадкоємцями Божої обітниці.
Вірою він перебував у обіцяній землі, як у чужій, живучи у наметах з Ісааком та Яковом, спадкоємцями, як і він, тієї самої обітниці.
Він зробив це, бо дивився вперед і бачив місто,[33] зведене на справжній основі: місто, задумане й збудоване Богом.
Бо чекав міста з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник.
Завдяки вірі і всупереч тому, що Сара вже була немічна зачати дитину, та й Авраам був вже дуже старий, Бог їм дав благословення мати дітей, бо повірив він в Господню обіцянку.
Вірою і сама Сара дістала силу прийняти насіння, дарма що вже була похила в літах, бо вважала вірним того, хто дав обітницю.
І от від одного чоловіка, вже майже омертвілого, пішли нащадки, такі ж численні, як зірки небесні, такі ж незліченні, як пісок морський.
Тож від одного, та ще й омертвілого, народилося так багато, як зір на небі, як піску край моря, без числа.
Усі ті великі люди до смерті не втрачали віри. Вони не мали обіцяного за життя, але бачили його звіддалік і вітали прихід його. Вони відкрито прийняли усвідомлення того, що вони лише тимчасові гості, чужинці на цій землі.
У вірі померли всі ці, не отримавши здійснення обітниць; вони лиш бачили й вітали їх здалека, визнаючи, що вони «чужинці на землі й захожі».
Ті, хто говорять так, ясно показують, що вони очікують на свою власну землю.
А ті, що так говорять, ясно показують, що шукають батьківщини.
Якби вони думали про землю, яку залишили, то мали б змогу повернутися туди.
І якби вони пам'ятали про ту, з якої вийшли, мали б час повернутися.
Та навпаки, вони мріють про країну кращу — Небесну. Через те й Бог не соромиться називатися їхнім Богом, адже Він приготував їм місто.
Та вони тепер кращої бажають, тобто небесної; тому й Бог не соромиться зватися їхнім Богом, бо він їм приготував місто.
Завдяки вірі Авраам, коли Бог випробовував його, запропонував у жертву Ісаака. Так, той, хто одержав обітницю, був готовий пожертвувати своїм єдиним сином.
Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака; і то єдинородного приніс у жертву сина, він, що обітниці одержав,
І Бог сказав йому: «Це від Ісаака підуть твої нащадки».
до якого було сказано: «Від Ісаака тобі народиться потомство»,
Авраам вірив, що Бог може навіть воскресити людей з мертвих. Адже справді, зупинивши Авраама, Він повернув Ісаака з мертвих.
думаючи, що Бог має силу і з мертвих воскресити; тому його й одержав назад, як символ.
З вірою Ісаак благословив на майбутнє Якова та Ісава.
Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє.
Завдяки вірі Яків, коли помирав, благословив кожного з Йосипових синів, схилившись на верх свого ціпка.
Вірою Яків, перед смертю, благословив кожного з синів Йосифа і поклонився, спираючись на кінець палиці своєї.
Завдяки вірі Йосип, наприкінці життя свого, сказав про вихід народу ізраїльського з Єгипту, а також дав настанови щодо того, як бути з його останками.
Вірою Йосиф, вмираючи, згадав про вихід синів Ізраїля і розпорядився про свої кості.
Завдяки вірі батьки Мойсеєві, коли він народився, три місяці переховували його, бо він був надзвичайно вродливим дитям. Вони не злякалися фараонового наказу.
Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали, бо бачили красу дитини, і не злякалися царського наказу.
Завдяки вірі Мойсей, уже в дорослому віці, відмовився, щоб його називали сином фараонової дочки.
Вірою Мойсей, коли був виріс, відрікся зватися сином дочки фараона;
Він обрав собі інший шлях: зносити труднощі разом із народом Божим, аніж насолоджуватися плинними радощами, що приносять гріх.
волів радше страждати разом з людом Божим, ніж дознавати дочасної гріховної втіхи,
Страждання за Христа Мойсей вважав більшим багатством, ніж усі скарби Єгипту. Адже він дивився далеко вперед і бачив там свою винагороду.
бо, дивлячись на нагороду, вважав за більше багатство наругу вибраного народу від скарбів Єгипту.
Завдяки вірі залишив він Єгипет, не злякавшись гніву царського. І наполегливість його була такою, ніби він бачив Господа, Який насправді є невидимим.
Вірою він покинув Єгипет, не побоявся царського гніву, бо стояв твердо, як той, що Невидимого бачить.
Покладаючись на віру, відсвяткував він Пасху й окроплення кров’ю, щоб ангел смерті [34] не торкнувся жодного з первістків народу ізраїльського.
Вірою відсвяткував Пасху й скроплення кров'ю, щоб губитель не торкнувся їхніх первородних.
Завдяки вірі люди ізраїльські перетнули Червоне море так, ніби пройшли суходолом. Та коли те саме намірилися зробити єгиптяни, їх поглинула вода.
Вірою перейшли Червоне море, як по суходолі, що спробувавши єгиптяни, потопились.
Завдяки вірі стіни єрихонські впали після того, як люди обходили навколо міста сім днів.
Вірою єрихонські мури по семиденнім обході впали.
Завдяки вірі розпусниця Рааб уникла смерті разом з іншими непокірними за те, що вона дала дружній притулок двом вивідникам.
Вірою Рахав, блудниця, прийнявши мирно вивідувачів, з невірними не загинула.
Чи треба мені продовжувати наводити приклади? Не стане мені часу, щоб розповісти про Ґедеона, Варака, Самсона, Єффая, Давида, Самуїла і пророків.
І що ще скажу? Часу не вистане мені, коли заходжуся розповідати про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків,
Покладаючись на їхню непохитну віру, вони рятували царства, встановлювали справедливість між людьми, і через те дістали Божі обітниці. Вони замикали пащі левам,
що вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам,
вгамовували лють вогню, їх не брав меч. Ті, хто були немічними, набували силу, а в битві ставали могутніми й змушували тікати ворожі війська.
силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали.
Загиблі вставали з мертвих і поверталися до своїх жінок. Інших було віддано на тортури, й вони відмовлялися від полегшення своєї долі. Тож після смерті ті люди могли здобути краще життя.
Жінки діставали назад своїх померлих, які воскресали. Інші загинули в муках, відкинувши визволення, щоб осягнути ліпше воскресіння.
Дехто зазнав збиткування й батога, дехто — кайданів та в’язниць.
Інші наруг і бичів зазнали та ще й кайданів і в'язниці;
Їх побивали камінням, розпилювали навпіл, рубали мечами. Вони носили овечі й козячі шкури, жили в злиднях, та пройшли через переслідування і труднощі.
їх каменовано, розрізувано пилою, брано на допити; вони вмирали, мечем забиті; тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, гноблені, кривджені;
Світ був не гідним їх. Вони блукали в пустелях і горах, мешкали в печерах і провалах земних.
вони, яких світ був невартий, блукали пустинями, горами, печерами та земними вертепами.
Вони догодили Богу, але не одержали обіцяного Їм.
І всі вони, дарма що мали добре засвідчення вірою, не одержали обіцяного,