Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Турконяка
Що ж це означає — віра? Це значить бути певним у тому, на що сподіваєшся. Вона є доказом того, що щось є дійсне, навіть якщо ми не можемо того побачити.
Віра є підставою для надії, те, що переконує про речі, недоступні для споглядання.
Саме через таку віру в минулі часи наші предки здобули прихильність Божу.
Нею були засвідчені стародавні.
Завдяки вірі ми розуміємо, що всесвіт був створений за Божим наказом. Тобто видиме було створене з невидимого.
Вірою розуміємо, що віки були створені Божим Словом, так що з невидимого постало видиме.
Завдяки вірі Авель приніс Богу кращу пожертву, ніж Каїн. Завдяки вірі Авель був визнаний праведним, оскільки Бог схвалив його дарунок. Завдяки вірі він і зараз все ще промовляє до нас, незважаючи на те, що помер.
Вірою Авель приніс Богові кращу, ніж Каїн, жертву, якою засвідчено, що він праведний, бо про його дари засвідчив Бог; нею він і після смерті промовляє.
Завдяки вірі Енох був перенесений Богом до іншого життя, не спізнавши смерті. І ніхто не міг знайти його, бо ж Бог забрав його, адже до перенесення він догодив Господу.
Вірою Енох був перенесений, щоб не побачити смерті; і його не знайшли, тому що Бог його переніс. Адже перед перенесенням було засвідчено, що він догодив Богові.
А без віри стати милим Всевишньому неможливо. Бо той, хто йде до Бога, мусить вірити в Його існування, а також у те, що Він нагородить тих, хто шукає Його.
Без віри неможливо догодити Богові. Тим, які приходять до Бога, треба вірити, що Він є і що винагороджує тих, які Його шукають.
Завдяки вірі Ной, попереджений про речі невидимі, послухався Господа і збудував ковчег, тим самим врятувавши свою родину. Своєю вірою він довів, що світ був неправий, і став одним з тих, хто здобув праведність через віру свою.
Вірою Ной, одержавши об’явлення про те, чого ще не бачив, зі страхом зробив ковчег для спасіння свого дому, чим осудив увесь світ і став спадкоємцем тієї праведності, що походить з віри.
Завдяки вірі Авраам, покликаний Богом, підкорився й вирушив у ту землю, яку йому належало одержати як спадщину. Він пішов, хоча й не знав, куди йде.
Вірою Авраам, коли був покликаний іти на місце, яке мав одержати в спадок, — послухався і пішов, не знаючи, куди йде.
Покладаючись на віру, він мешкав у землі, обіцяної Господом, як чужинець у далекій країні. Він жив у наметах, разом з Ісааком та Яковом, такими ж, як і він, спадкоємцями Божої обітниці.
Вірою прибув до обіцяної землі, немов до чужої, оселившись у шатрах з Ісааком і Яковом — співспадкоємцями тієї самої обітниці,
Він зробив це, бо дивився вперед і бачив місто,[33] зведене на справжній основі: місто, задумане й збудоване Богом.
тому що він очікував міста з підвалинами, творцем і будівничим якого є Бог.
Завдяки вірі і всупереч тому, що Сара вже була немічна зачати дитину, та й Авраам був вже дуже старий, Бог їм дав благословення мати дітей, бо повірив він в Господню обіцянку.
Вірою ж і сама Сарра, будучи неплідною, дістала силу зачати і [народила], незважаючи на похилий вік, оскільки вважала вірним Того, Хто обіцяв.
І от від одного чоловіка, вже майже омертвілого, пішли нащадки, такі ж численні, як зірки небесні, такі ж незліченні, як пісок морський.
І тому від одного — і до того ж завмерлого — народилося так багато, наче зірок на небі, наче незліченного піску край моря.
Усі ті великі люди до смерті не втрачали віри. Вони не мали обіцяного за життя, але бачили його звіддалік і вітали прихід його. Вони відкрито прийняли усвідомлення того, що вони лише тимчасові гості, чужинці на цій землі.
Усі вони повмирали у вірі, не одержавши обітниць, але здалека побачили їх і привітали, визнаючи, що вони є чужинцями і приходьками на землі.
Ті, хто говорять так, ясно показують, що вони очікують на свою власну землю.
Адже ті, які так кажуть, визнають, що шукають батьківщини.
Якби вони думали про землю, яку залишили, то мали б змогу повернутися туди.
А якби пам’ятали ту батьківщину, звідки вийшли, то мали б нагоду повернутися.
Та навпаки, вони мріють про країну кращу — Небесну. Через те й Бог не соромиться називатися їхнім Богом, адже Він приготував їм місто.
Нині ж кращої бажають, тобто небесної. Тому Бог не соромиться називати Себе їхнім Богом, адже Він приготував їм місто.
Завдяки вірі Авраам, коли Бог випробовував його, запропонував у жертву Ісаака. Так, той, хто одержав обітницю, був готовий пожертвувати своїм єдиним сином.
Авраам, будучи випробовуваний, вірою привів Ісаака і, маючи обітниці, приносив у жертву єдинородного сина;
І Бог сказав йому: «Це від Ісаака підуть твої нащадки».
йому було сказано, що в Ісаакові назветься твій нащадок.
Авраам вірив, що Бог може навіть воскресити людей з мертвих. Адже справді, зупинивши Авраама, Він повернув Ісаака з мертвих.
Оскільки він зрозумів, що Бог має силу воскресити з мертвих, тому й одержав його як прообраз.
З вірою Ісаак благословив на майбутнє Якова та Ісава.
Вірою в майбутнє поблагословив Ісаак Якова та Ісава.
Завдяки вірі Яків, коли помирав, благословив кожного з Йосипових синів, схилившись на верх свого ціпка.
Вірою Яків, помираючи, поблагословив кожного з Йосифових синів і схилився на руків’я свого посоха.
Завдяки вірі Йосип, наприкінці життя свого, сказав про вихід народу ізраїльського з Єгипту, а також дав настанови щодо того, як бути з його останками.
Вірою Йосиф, помираючи, нагадував про вихід синів Ізраїля і зробив заповіт про свої кості.
Завдяки вірі батьки Мойсеєві, коли він народився, три місяці переховували його, бо він був надзвичайно вродливим дитям. Вони не злякалися фараонового наказу.
Вірою Мойсей, коли народився, три місяці був переховуваний своїми батьками, адже побачили вони, що дитя гарне, тож не злякалися наказу царя.
Завдяки вірі Мойсей, уже в дорослому віці, відмовився, щоб його називали сином фараонової дочки.
Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином дочки фараона;
Він обрав собі інший шлях: зносити труднощі разом із народом Божим, аніж насолоджуватися плинними радощами, що приносять гріх.
він краще зволів терпіти з Божим народом, ніж тимчасово мати насолоду від гріха.
Страждання за Христа Мойсей вважав більшим багатством, ніж усі скарби Єгипту. Адже він дивився далеко вперед і бачив там свою винагороду.
Він вважав наругу Христа за більше багатство, ніж скарби Єгипту, тому що споглядав на нагороду.
Завдяки вірі залишив він Єгипет, не злякавшись гніву царського. І наполегливість його була такою, ніби він бачив Господа, Який насправді є невидимим.
Вірою він покинув Єгипет, не злякавшись гніву царя, адже стояв непохитно, як той, хто бачить Невидимого.
Покладаючись на віру, відсвяткував він Пасху й окроплення кров’ю, щоб ангел смерті [34] не торкнувся жодного з первістків народу ізраїльського.
Вірою справив він Пасху й пролиття крові, аби той, хто вигублював первістків, не торкнувся їх.
Завдяки вірі люди ізраїльські перетнули Червоне море так, ніби пройшли суходолом. Та коли те саме намірилися зробити єгиптяни, їх поглинула вода.
Вірою перейшли Червоне море, наче суходіл, на що спокусилися і єгиптяни, та потонули.
Завдяки вірі стіни єрихонські впали після того, як люди обходили навколо міста сім днів.
Вірою впали по семиденному обході єрихонські мури.
Завдяки вірі розпусниця Рааб уникла смерті разом з іншими непокірними за те, що вона дала дружній притулок двом вивідникам.
Вірою блудниця Рахав, прийнявши з миром розвідників, не загинула з невірними.
Чи треба мені продовжувати наводити приклади? Не стане мені часу, щоб розповісти про Ґедеона, Варака, Самсона, Єффая, Давида, Самуїла і пророків.
І що ще скажу? Адже мені забракне часу, як розповідатиму про Гедеона, Варака, Самсона, Єфтая, Давида, Самуїла та про інших пророків,
Покладаючись на їхню непохитну віру, вони рятували царства, встановлювали справедливість між людьми, і через те дістали Божі обітниці. Вони замикали пащі левам,
які вірою перемогли царства, чинили справедливість, одержали обітниці, замкнули лев’ячі пащі,
вгамовували лють вогню, їх не брав меч. Ті, хто були немічними, набували силу, а в битві ставали могутніми й змушували тікати ворожі війська.
згасили силу вогню, втекли від вістря меча, одужали від недуги, були сильними у війні, обернули до втечі полки чужинців.
Загиблі вставали з мертвих і поверталися до своїх жінок. Інших було віддано на тортури, й вони відмовлялися від полегшення своєї долі. Тож після смерті ті люди могли здобути краще життя.
Жінки одержували своїх померлих через воскресіння; інші були закатовані, не отримавши звільнення, щоб осягнути краще воскресіння.
Дехто зазнав збиткування й батога, дехто — кайданів та в’язниць.
Ще інші зазнали знущань і побоїв, а також кайданів і ув’язнення.
Їх побивали камінням, розпилювали навпіл, рубали мечами. Вони носили овечі й козячі шкури, жили в злиднях, та пройшли через переслідування і труднощі.
Їх каменували, перепилювали навпіл, вони вмирали, зарубані мечем, тинялися в овечих і козячих шкурах — збідовані, знедолені, покривджені.
Світ був не гідним їх. Вони блукали в пустелях і горах, мешкали в печерах і провалах земних.
Ті, яких світ не був гідний, тинялися в пустелях, у горах, у печерах, у земних яругах.
Вони догодили Богу, але не одержали обіцяного Їм.
І всі вони, засвідчені вірою, не одержали обітниці,