Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
Отож, брати і сестри мої, покликані Богом люди святі, звернемо думки свої до Ісуса, Посланця Божого й Первосвященика нашої віри.
Ось тому, святі брати, учасники небесного покликання, вважайте на апостола й архиєрея, якого ми вірою визнаємо, Ісуса,
Він був вірний Господу, Який призначив Його, так само, як вірний був і Мойсей у домі Божому.
вірного тому, хто його настановив, як був Мойсей у всім його домі.
Бо Ісус гідний більшої шани, ніж Мойсей, адже будівничий здобуде більше шани, ніж зведений ним будинок.
Бо він удостоївся остільки вищої понад Мойсея слави, оскільки більшу честь має будівничий, ніж будинок.
Кожен будинок кимось збудований, а Бог же збудував усе.
Усякий бо дім хтось будує, а той, що збудував усе, — Бог.
Мойсей був вірним слугою в домі Божому. Він сказав людям те, що мусило потім бути мовлене Всевишнім.
Мойсей був вірний у всім його домі, як слуга, на свідчення того, що мало бути сказане,
А Христос — вірний Син, Він править домом Божим, а ми — той дім, якщо зможемо зберегти мужність і певність у надії своїй.
Христос же — як Син у своїм домі. А дім цей — ми, якщо дотримаємо до кінця непохитне довір'я і похвалу надії.
Адже як сказав Дух Святий:
«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед Ним свої серця,[8] як то було, коли ви повстали проти Бога, як і тоді, коли Його пустелі ви перевіряли, коли батьки ваші випробовували Мене і Моє терпіння. І сорок років бачили вони Мої могутні справи. Цим покоління те розгнівало Мене, і Я сказав: „Народ цей — завжди лихий в своїх думках. Вони не зрозуміли шляхів Моїх”.
«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед Ним свої серця,[8] як то було, коли ви повстали проти Бога, як і тоді, коли Його пустелі ви перевіряли, коли батьки ваші випробовували Мене і Моє терпіння. І сорок років бачили вони Мої могутні справи. Цим покоління те розгнівало Мене, і Я сказав: „Народ цей — завжди лихий в своїх думках. Вони не зрозуміли шляхів Моїх”.
Ось чому, як каже Святий Дух: «Коли ви почуєте сьогодні його голос,
не твердійте серцями вашими, як то було на місці сварки в день спокуси у пустині,
де мене спокушали батьки ваші, виставляли мене на пробу, дарма що
сорок років бачили мої діла. Тому я і прогнівався на рід цей і мовив: Вони завжди блудять серцем, вони доріг моїх ніколи не знали!
Так Я у гніві присягнув: „Їм не ввійти ніколи до Мого спочинку”».
Тому я і поклявсь у своїм гніві: Ні! їм не ввійти в мій відпочинок!»
Пильнуйте, брати і сестри мої, щоб ніхто з вас не мав зла і зневіри в серці, щоб ніхто не відвернувся від живого Бога.
Глядіть же, брати, щоб у когось із вас не було серця лукавого в невірстві і щоб воно не відступило від живого Бога,
Ліпше підтримуйте повсякденно одне одного, аж доки не скінчиться «сьогодення».[9] Пильнуйте, щоб серця ваші не затялися в гріху та олжі, й не стали непридатні до каяття.
а, навпаки, підбадьорюйте щодня один одного, доки триває те «сьогодні», щоб хтось із вас не став запеклим через обманство гріха.
Ми вважаємо за честь отримати з Христом усе, що Він успадкував, якщо тільки всі ми збережемо до кінця ту віру, що мали на самому початку.
Бо ми стали учасниками Христа, якщо додержуємо аж до кінця твердо нашу віру, як напочатку,
Адже сказано у Святому Писанні:
«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед ним свої серця, як то було, коли ви повстали проти Бога».
«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед ним свої серця, як то було, коли ви повстали проти Бога».
як ото говориться: «Коли почуєте сьогодні його голос, не твердійте серцями вашими, як то було на місці бунту.»
Про кого йдеться тут? Хто чув голос Божий, але повстав проти Бога? Чи не ті це були, кого Мойсей виводив з Єгипту?
Хто були ті, що почувши, збунтувалися? Хіба не всі ті, що вийшли з Єгипту під проводом Мойсея?
На кого Бог гнівався протягом сорока років? Чи не на тих грішників, чиї тіла впали мертві в пустелі?
На кого він гнівався сорок років? Хіба не на тих, що згрішили, які лягли кістьми в пустині?
Кому Бог поклявся, що вони ніколи не ввійдуть у світ Його спочинку? Чи не тим, хто став непокірним Йому?
Кому ж він клявся, що не ввійдуть у його відпочинок, якщо не тим, що були неслухняні?