Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Турконяка
Отож, брати і сестри мої, покликані Богом люди святі, звернемо думки свої до Ісуса, Посланця Божого й Первосвященика нашої віри.
Тому, святі брати, учасники небесного покликання, роздумуйте про Апостола й Первосвященика нашого віровизнання — Ісуса,
Він був вірний Господу, Який призначив Його, так само, як вірний був і Мойсей у домі Божому.
Який вірний Тому, Хто поставив Його, як і Мойсей, у всьому Його домі.
Бо Ісус гідний більшої шани, ніж Мойсей, адже будівничий здобуде більше шани, ніж зведений ним будинок.
Тому що Він настільки гідний більшої слави, ніж Мойсей, наскільки більшу честь має будівничий, ніж дім.
Кожен будинок кимось збудований, а Бог же збудував усе.
Адже кожний дім хтось будує, а Той, Хто збудував усе, є Бог.
Мойсей був вірним слугою в домі Божому. Він сказав людям те, що мусило потім бути мовлене Всевишнім.
Отже, Мойсей був вірний у всьому його домі, як слуга — для засвідчення того, що мало бути сказане,
А Христос — вірний Син, Він править домом Божим, а ми — той дім, якщо зможемо зберегти мужність і певність у надії своїй.
а Христос — як Син у Своєму домі. Цим домом є ми, якщо [аж до кінця непохитно] збережемо відвагу та похвалу надії.
Адже як сказав Дух Святий:
«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед Ним свої серця,[8] як то було, коли ви повстали проти Бога, як і тоді, коли Його пустелі ви перевіряли, коли батьки ваші випробовували Мене і Моє терпіння. І сорок років бачили вони Мої могутні справи. Цим покоління те розгнівало Мене, і Я сказав: „Народ цей — завжди лихий в своїх думках. Вони не зрозуміли шляхів Моїх”.
«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед Ним свої серця,[8] як то було, коли ви повстали проти Бога, як і тоді, коли Його пустелі ви перевіряли, коли батьки ваші випробовували Мене і Моє терпіння. І сорок років бачили вони Мої могутні справи. Цим покоління те розгнівало Мене, і Я сказав: „Народ цей — завжди лихий в своїх думках. Вони не зрозуміли шляхів Моїх”.
Тому так промовляє Святий Дух: Сьогодні, коли почуєте Його голос,
не робіть закам’янілими ваші серця, як ото було під час нарікання в день випробування в пустелі,
де [Мене] спокушували ваші батьки, випробовували [Мене] й бачили Мої вчинки
впродовж сорока років. Тому Я обурився на цей рід і сказав: Постійно вони блукають серцем, вони не пізнали Моїх доріг, —
Так Я у гніві присягнув: „Їм не ввійти ніколи до Мого спочинку”».
тому Я поклявся у Своєму гніві, що вони не ввійдуть до Мого відпочинку!
Пильнуйте, брати і сестри мої, щоб ніхто з вас не мав зла і зневіри в серці, щоб ніхто не відвернувся від живого Бога.
Бережіться, брати, щоби часом не було в когось з вас лукаве серце, повне невірства, щоб відступити від Живого Бога,
Ліпше підтримуйте повсякденно одне одного, аж доки не скінчиться «сьогодення».[9] Пильнуйте, щоб серця ваші не затялися в гріху та олжі, й не стали непридатні до каяття.
але потішайте себе щодня, доки ще «сьогодні» триває, щоб не закам’янів дехто з вас через підступність гріха.
Ми вважаємо за честь отримати з Христом усе, що Він успадкував, якщо тільки всі ми збережемо до кінця ту віру, що мали на самому початку.
Тому що ми стали співучасниками Христа, якщо цей початковий стан твердо збережемо аж до кінця,
Адже сказано у Святому Писанні:
«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед ним свої серця, як то було, коли ви повстали проти Бога».
«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед ним свої серця, як то було, коли ви повстали проти Бога».
як сказано: Сьогодні, коли почуєте Його голос, не зробіть закам’янілими ваші серця, як було під час нарікання.
Про кого йдеться тут? Хто чув голос Божий, але повстав проти Бога? Чи не ті це були, кого Мойсей виводив з Єгипту?
Адже хто ті, які почули, але повстали? Хіба не всі ті, котрі вийшли з Єгипту з Мойсеєм?
На кого Бог гнівався протягом сорока років? Чи не на тих грішників, чиї тіла впали мертві в пустелі?
На кого ж Він був обурений сорок років? Чи не на тих, які згрішили й чиї кості полягли в пустелі?
Кому Бог поклявся, що вони ніколи не ввійдуть у світ Його спочинку? Чи не тим, хто став непокірним Йому?
Кому присягав, що не ввійдуть до Його відпочинку, як не тим, хто не послухався?