Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Синодальный перевод
Оскільки в силі лишається обітниця Божа про вхід до Його спочинку, пильнуймо, аби з жодним із вас не сталося таке, що він не зможе туди ввійти.
Посему будем опасаться, чтобы, когда ещё остаётся обетование войти в покой Его, не оказался кто из вас опоздавшим.
Бо ж ми так само, як і люди Ізраїлю, одержали Благовість. Та Послання, яке вони почули, не стало їм у пригоді. Почувши його, вони не сприйняли його з вірою.
Ибо и нам оно возвещено, как и тем; но не принесло им пользы слово слышанное, не растворённое верою слышавших.
Тільки ті з нас, хто вірує, ввійде в світ Його спочинку. Адже Бог сказав:
«Так Я у гніві присягнув: Їм не ввійти ніколи у світ Мого спочинку».
Але Його ж справа від створення світу була завершена.
«Так Я у гніві присягнув: Їм не ввійти ніколи у світ Мого спочинку».
Але Його ж справа від створення світу була завершена.
А входим в покой мы уверовавшие, так как Он сказал: «Я поклялся в гневе Моём, что они не войдут в покой Мой», хотя дела Его были совершены ещё в начале мира.
Адже є у Святому Писанні такі слова про сьомий день: «А на сьомий день Бог відпочивав від усієї Своєї праці».
Ибо негде сказано о седьмом дне так: «и почил Бог в день седьмый от всех дел Своих».
І також слова, вже згадані: «Їм не ввійти ніколи у світ Мого спочинку».
И ещё здесь: «не войдут в покой Мой».
Отак воно і є, що існує ще можливість для віруючих ввійти у світ Господнього спочинку, але ж ті, хто першими почули Благовість, не ввійшли в нього через свій непослух.
Итак, как некоторым остаётся войти в него, а те, которым прежде возвещено, не вошли в него за непокорность,
Бог знову призначає день: «Сьогодні». Через багато років Він сказав про цей день Давидовими устами. Ці слова ми вже згадували:
«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед ним свої серця».[10]
«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед ним свої серця».[10]
то ещё определяет некоторый день, «ныне», говоря через Давида, после столь долгого времени, как выше сказано: «ныне, когда услышите глас Его, не ожесточите сердец ваших».
Бо якби Ісус привів їх тоді до спочинку, Бог не мав би потреби пізніше говорити про інший призначений день.
Ибо если бы Иисус Навин доставил им покой, то не было бы сказано после того о другом дне.
Отже, це є свідченням, що спочинок сьомого дня [11] для людей Божих ще не прийшов.
Посему для народа Божия ещё остаётся субботство.
Бо кожен, хто ввійде в світ спочинку Божого, відпочине від справ своїх так само, як і Бог відпочиває від Своєї праці.
Ибо, кто вошёл в покой Его, тот и сам успокоился от дел своих, как и Бог от Своих.
Тож прикладаємо всі зусилля для того, щоб ввійти в той спочинок. І щоб ніхто з нас не загубився, наслідуючи той приклад непослуху.
Итак, постараемся войти в покой оный, чтобы кто по тому же примеру не впал в непокорность.
Бо Слово Боже [12] — живе й діяльне, і гостріше, ніж будь-який двосічний меч. Воно здатне відтинати душу від духу, та судити найпотаємніші помисли й наміри. Воно проникає аж до суглобів, аж до мозку кісток.
Ибо слово Божие живо и действенно и острее всякого меча обоюдоострого: оно проникает до разделения души и духа, составов и мозгов, и судит помышления и намерения сердечные.
І немає нічого у цьому світі, щоб могло б сховатися від Господа: все на світі явне й відкрите перед Його очима. Йому ми й звітуватимемо про наше життя.
И нет твари, сокровенной от Него, но всё обнажено и открыто перед очами Его: Ему дадим отчёт.
У нас є великий Первосвященик, Який пішов на Небо і тепер живе з Господом. Це Ісус, Син Божий. Тож давайте міцно триматися нашої віри в Нього.
Итак, имея Первосвященника великого, прошедшего небеса, Иисуса Сына Божия, будем твёрдо держаться исповедания нашего.
Христос, наш Первосвященик, здатний співчувати нашим слабкостям, бо, пройшовши через усі випробування, через які й нам доводиться йти, жодного разу не згрішив.
Ибо мы имеем не такого первосвященника, который не может сострадать нам в немощах наших, но Который, подобно нам, искушён во всём, кроме греха.