Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
New American Standard Bible
Ось чому облишмо найпростіші першооснови вчення про Христа й перейдемо до науки, що допомагає нам досягти зрілості. Не будемо знову повертатися до основоположних питань про каяття в гріховних вчинках, про віру в Бога, вчення про хрещення [14] й рукопокладання,[15] про воскресіння з мертвих і Вищий Суд.
The Peril of Falling Away
Therefore leaving the elementary teaching about the Christ, let us press on to maturity, not laying again a foundation of repentance from dead works and of faith toward God,
Therefore leaving the elementary teaching about the Christ, let us press on to maturity, not laying again a foundation of repentance from dead works and of faith toward God,
of instruction about washings and laying on of hands, and the resurrection of the dead and eternal judgment.
Бо якщо один раз на людей зійшло світло правди, якщо вони отримали дарунок Божий, якщо пролився на них Дух Святий, якщо торкнулася їх істина Слова Доброї Звістки Господньої і побачили вони велику силу майбутнього світу Божого, і після всього цього від вернулися від Христа, їм неможливо буде повернутися до каяття, оскільки вони, собі ж на шкоду, знову розпинають Ісуса на хресті й виставляють Його перед людьми на глум.
For in the case of those who have once been enlightened and have tasted of the heavenly gift and have been made partakers of the Holy Spirit,
and have tasted the good word of God and the powers of the age to come,
and then have fallen away, it is impossible to renew them again to repentance, since they again crucify to themselves the Son of God and put Him to open shame.
Деяких людей можна порівняти з землею, яка напоєна частими дощами, що падають на неї. Вона родить добрий врожай для того, хто обробляє її. Така земля — благословенна Богом.
For ground that drinks the rain which often falls on it and brings forth vegetation useful to those for whose sake it is also tilled, receives a blessing from God;
Інші ж люди подібні до землі, на котрій ростуть лише терни та чортополох — вона негідна, їй загрожує прокляття й кара вогнем.
but if it yields thorns and thistles, it is worthless and close to being cursed, and it ends up being burned.
Але хоч ми й говоримо так, дорогі друзі, ми передбачаємо для вас краще, впевнені в тому, що ви здобудете спасіння.
Better Things for You
But, beloved, we are convinced of better things concerning you, and things that accompany salvation, though we are speaking in this way.
Адже Господь — справедливий, і Він ніколи не забуде про все, що ви зробили, й про вияви вашої любові до Нього. Він бачить цю любов у тій допомозі, що ви надавали й надаєте всім людям Божим.
For God is not unjust so as to forget your work and the love which you have shown toward His name, in having ministered and in still ministering to the saints.
А наше прагнення в тому, щоб кожен з вас був однаково сумлінним, виявляючи цю любов протягом усього вашого життя. І тоді, завдяки цьому сумлінню, здійсняться ваші сподівання.
And we desire that each one of you show the same diligence so as to realize the full assurance of hope until the end,
Ми хочемо, щоб ви не були ледачими, а навпаки, щоб у всьому наслідували тих, хто вірою і терпінням успадковує Божу Обітницю.
so that you will not be sluggish, but imitators of those who through faith and patience inherit the promises.
Обітницю Бог дав Аврааму. І оскільки не було нікого більшого, ніж Він, щоб поклястися Його іменем, Бог поклявся Авраамові Сам Собою.
For when God made the promise to Abraham, since He could swear by no one greater, He swore by Himself,
Він сказав: «Я велелюбно благословляю тебе, та дам тобі багато нащадків».
saying, “I WILL SURELY BLESS YOU AND I WILL SURELY MULTIPLY YOU.”
Тож після терплячого чекання Авраам одержав те, що Бог обіцяв йому.
And so, having patiently waited, he obtained the promise.
Звісно, коли люди клянуться, вони клянуться кимось величнішим, ніж вони самі. Клятва стає підтвердженням істинності сказаного й кладе край суперечці.
For men swear by one greater than themselves, and with them an oath given as confirmation is an end of every dispute.
Оскільки Господь хотів показати спадкоємцям Обітниці непохитність Свого наміру, Він і приніс цю клятву.
In the same way God, desiring even more to show to the heirs of the promise the unchangeableness of His purpose, interposed with an oath,
Існують дві непохитні речі: «Всевишній не може брехати, коли Він щось обіцяє», та «Бог не може порушити даної клятви». І в цьому є велика підтримка й сила для нас, тих, хто прийшов до Нього заради безпеки і надії, запропонованої нам.
so that by two unchangeable things in which it is impossible for God to lie, we who have taken refuge would have strong encouragement to take hold of the hope set before us.
Ця надія, мов якір для душі, міцний і безпечний. Вона проникає до самої Святая Святих, за завісу.[16]
This hope we have as an anchor of the soul, a hope both sure and steadfast and one which enters within the veil,