Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Об’явлення 15) | (Об’явлення 17) →

Сучасний переклад

Переклад Хоменка

  • Тоді почув я гучний голос, що промовив із Храму до семи Ангелів: «Підіть і вилийте на землю сім чаш Божого гніву».
  • Почув я голос великий із храму, що говорив до семи ангелів: «Ідіть і вилийте на землю сім чаш обурення Божого.»
  • І пішов перший Ангел і вилив свою чашу на землю, й страшні болючі хвороби обкидали тих людей, які позначені були печаткою звіра і вклонялись образу [29] його.
  • І пішов перший і вилив свою чашу на землю: і наробився гнояк, злий і поганий, на людях, що мали клеймо звіра і що поклонялися образові його.
  • Потім другий Ангел вилив чашу свою в море. І перетворилося воно на кров, як у мерця, й тоді все, що живе було в морі, загинуло.
  • Другий вилив чашу свою на море: і стала кров, як мертвого, і всяка душа жива вмерла, що в морі.
  • Тоді третій Ангел вилив чашу свою в річки й водні джерела, й перетворилися вони на кров.
  • Третій вилив чашу свою на річки і на джерела вод: і стала кров.
  • І почув я голос Ангела води, звернений до Бога:
    «Ти справедливий у вироках Своїх. Ти Той, Хто є і завжди був, — єдиний святий.
  • І почув я ангела вод, що говорив: «Праведний єси, хто сущий і хто був, і свят, що так судив;
  • Бо пролили люди кров святих і пророків, отож дав Ти і їм крові напитися. Саме на це вони й заслуговують».
  • бо кров святих і пророків пролили вони, і кров їм дав ти пити: достойні того.»
  • І почув я, як вівтар промовив:
    «Так, Господи Боже Всемогутній, Твій суд — праведний і справедливий».
  • І почув я від жертовника, що говорив: «Так, Господи, Боже Вседержителю, істинні і праведні суди твої.»
  • Тоді четвертий Ангел вилив чашу свою на сонце, й дано йому було спалювати людей у вогні.
  • Четвертий вилив чашу свою на сонце: і дано йому палити людей огнем.
  • І спека страшенна палила людей. Вони паплюжили ім’я Боже, у владі Якого були всі ті кари, але не покаялися й не прославили Його.
  • І палено людей горяччю великою, і блюзнили вони на ім'я Бога, який має владу над карами цими, і не розкаялися — віддати йому славу.
  • Коли п’ятий Ангел вилив чашу свою на престол звіра, то затьмарилося царство його. Люди від болю кусали собі язики.
  • П'ятий вилив чашу свою на престол звіра: і зробилося царство його мороковим, і кусали язики свої від болю,
  • Вони проклинали Бога Небесного за біль й хвороби, але не покаялися у вчинках своїх.
  • і блюзнили на Бога небесного від болів своїх і від виразок своїх, та не каялися в ділах своїх.
  • Тоді шостий Ангел вилив чашу свою у велику річку Євфрат, і вода в ній висохла. Тож відкрилася дорога царям зі сходу.
  • Шостий вилив чашу свою на річку велику Ефрат: і висохла вода її, щоб приготовився шлях царям від схід сонця.
  • І побачив я, як вийшли із уст змія, звіра і лжепророка три нечисті духи, немов жаби.
  • І побачив я: з рота дракона і з рота звіра, і з рота лжепророка виходили три духи нечисті, немов жаби;
  • Ці духи були демонами і вміли чинити дива. Вони пішли до царів усього світу, щоб зібрати їх разом на битву у Великий День Всемогутнього Бога.
  • то ж і є духи демонські, що творять знамення, що виходять до царів цілої вселенної — зібрати їх на битву в день великий Бога Вседержителя.
  • «Стережіться! Я з’явлюся несподівано, немов злодій. Щасливий той, хто в цей час не спить і має поруч одяг, щоб не голим вийти і щоб люди не бачили сорому його!»
  • Глядіть, іду, неначе злодій. Блаженний, хто пильнує і одежу свою береже, щоб не ходив голим, і не бачили сорому його.
  • Отож зібрали нечисті духи царів у місці, яке гебрейською мовою називається Армаґеддон.
  • І зібрали їх на місце, що зветься по-єврейськи Армагедон.
  • Коли сьомий Ангел вилив чашу свою у повітря, то гучний голос долинув з престолу, що у Храмі. Він сказав: «Збулося!»
  • А сьомий вилив чашу свою на повітря; і вийшов голос могутній із храму небес, від престола, говорячи: «Сталося!»
  • І засвітилися блискавки, почувся гуркіт, розлігся грім, і стався великий землетрус. Це був найстрашніший землетрус за всі часи, відколи людина з’явилася на землі.
  • І зчинилися блискавиці і голоси і громи і землетрус настав великий, якого не було, відколи люди на землі: такий землетрус то ж великий!
  • Велике місто розкололося на три частини, і впали міста поганські. Бог не забув і про великий Вавилон, й дав йому випити чашу вина Свого страшного гніву.
  • І розпалося місто велике на три частини, і міста язичників упали, і Вавилон великий згадано перед Богом, дати йому чашу вина від палкого гніву його.
  • Зникли всі острови й гори.
  • І зник усякий острів, і гір не знайшлося;
  • І величезний град, мов каменюки вагою приблизно в тридцять кілограмів,[30] падав на людей з неба, і вони проклинали Бога за цю кару, бо лихо то було страшне.
  • а град, завбільшки як талант, падав з неба на людей; і блюзнили люди на Бога, за кару граду, бо кара його велика вельми.

  • ← (Об’явлення 15) | (Об’явлення 17) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025