Сучасний переклад

New International Version

Потім побачив я іншого Ангела, який спускався з Небес. І була у нього велика сила, а земля освітилася Славою його.

Lament Over Fallen Babylon

After this I saw another angel coming down from heaven. He had great authority, and the earth was illuminated by his splendor.

2

Він вигукнув могутнім голосом:
«Упав! Упав великий Вавилон,[31] розпусниця велика! Стала вона притулком демонів, оселею всіляких злих духів, нечистих птахів і огидних тварин.

2

With a mighty voice he shouted:
“ ‘Fallen! Fallen is Babylon the Great!’a
She has become a dwelling for demons
and a haunt for every impure spirit,
a haunt for every unclean bird,
a haunt for every unclean and detestable animal.

3

Бо напоїла всі народи вином Божої люті за її розпусту. Царі земні чинили з нею перелюб, а купці всього світу багатіли з великої розкоші її».

3

For all the nations have drunk
the maddening wine of her adulteries.
The kings of the earth committed adultery with her,
and the merchants of the earth grew rich from her excessive luxuries.”

4

Тоді я почув інший голос, що линув з Небес. І мовив він:
«Народе мій, виходь із міста цього, аби не бути співучасником її гріхів, та не постраждати від того жахливого покарання, яке буде наслане на неї.

4

Warning to Escape Babylon’s Judgment

Then I heard another voice from heaven say:
“ ‘Come out of her, my people,’b
so that you will not share in her sins,
so that you will not receive any of her plagues;

5

Бо неба досягли гріхи її, та Бог не забув усі її гріховні вчинки.

5

for her sins are piled up to heaven,
and God has remembered her crimes.

6

Відплатіть їй, розпусниці, за те, як вона зазвичай поводилася з вами, відплатіть їй вдвічі за те, що вона наробила. І келих вина приготуйте їй, міцнішого удвоє, аніж був той, що готувала вона вам.

6

Give back to her as she has given;
pay her back double for what she has done.
Pour her a double portion from her own cup.

7

Дайте їй стільки страждань і горя, скільки мала вона слави й розкоші. Вона ж сама собі говорить: „Сиджу собі царицею. Я не вдова і горя я не знатиму ніколи”.

7

Give her as much torment and grief
as the glory and luxury she gave herself.
In her heart she boasts,
‘I sit enthroned as queen.
I am not a widow;c
I will never mourn.’

8

За все те в день один впадуть на неї біди: смерть, горе й голод. Вона горітиме у вогні, тому що Господь Бог, засудивший її — могутній».

8

Therefore in one day her plagues will overtake her:
death, mourning and famine.
She will be consumed by fire,
for mighty is the Lord God who judges her.

9

Земні царі, які з нею чинили розпусту й розкошували, будуть плакати й ридати за нею, як побачать дим від її пожежі.

9

Threefold Woe Over Babylon’s Fall

“When the kings of the earth who committed adultery with her and shared her luxury see the smoke of her burning, they will weep and mourn over her.

10

Жах перед муками її триматиме їх подалі від неї. І скажуть вони:
«Горе, горе тобі, о велике місто! Могутнє місто Вавилон! Зненацька впала на тебе кара».

10

Terrified at her torment, they will stand far off and cry:
“ ‘Woe! Woe to you, great city,
you mighty city of Babylon!
In one hour your doom has come!’

11

Купці всього світу теж заплачуть і затужать за цією блудницею, бо ніхто не купуватиме більше їхніх товарів:

11

“The merchants of the earth will weep and mourn over her because no one buys their cargoes anymore —

12

ні золота, ні срібла, ні коштовного каміння, ані перлів, ні лляного, пурпурового, шовкового й багряного вбрання, ні всіх видів пахучого дерева, ні всіляких виробів із слонової кістки, ні дорогої деревини, ні бронзи, ні заліза, ані мармуру,

12

cargoes of gold, silver, precious stones and pearls; fine linen, purple, silk and scarlet cloth; every sort of citron wood, and articles of every kind made of ivory, costly wood, bronze, iron and marble;

13

ні кориці, ні бальзаму, ні пахощів, ні мирру, ні вина, ні олії, ні доброго борошна і пшениці, ні худоби, ні овець, ні коней і возів, ані рабів чи людських душ! Вони голосно плакатимуть, кажучи:

13

cargoes of cinnamon and spice, of incense, myrrh and frankincense, of wine and olive oil, of fine flour and wheat; cattle and sheep; horses and carriages; and human beings sold as slaves.

14

«Вавилоне! Усе, чого ти прагнула, пропало. Вся розкіш і пишнота втрачені й ніколи не повернуться знов».

14

“They will say, ‘The fruit you longed for is gone from you. All your luxury and splendor have vanished, never to be recovered.’

15

Купці, які розбагатіли торгівлею в тому місті, триматимуться осторонь, нажахані стражданнями Вавилона. І будуть вони голосити, сумувати й казатимуть:

15

The merchants who sold these things and gained their wealth from her will stand far off, terrified at her torment. They will weep and mourn

16

«Горе, горе великому місту-розпусниці! Була вона вбрана в тонке полотно, багряницю й порфіру. І прикраси на ній були із золота, коштовного каміння та перлів.

16

and cry out:
“ ‘Woe! Woe to you, great city,
dressed in fine linen, purple and scarlet,
and glittering with gold, precious stones and pearls!

17

І все багатство це загинуло водночас!»
Всі керманичі і всі, хто плаває морем, і всі моряки, і всі ті, хто з моря живе, — усі трималися осторонь.

17

In one hour such great wealth has been brought to ruin!’
“Every sea captain, and all who travel by ship, the sailors, and all who earn their living from the sea, will stand far off.

18

Вони бачили дим її полум’я і вигукували: «Яке місто може з цим великим містом зрівнятися?«

18

When they see the smoke of her burning, they will exclaim, ‘Was there ever a city like this great city?’

19

Тоді посипали вони голови свої попелом, плакали, тужили й вигукували:
«Горе, горе великому місту, великій розпусниці! Всі, хто мав кораблі на морі, збагатилися завдяки її багатству, але загинула вона водночас!

19

They will throw dust on their heads, and with weeping and mourning cry out:
“ ‘Woe! Woe to you, great city,
where all who had ships on the sea
became rich through her wealth!
In one hour she has been brought to ruin!’

20

Радійте, о Небеса! Втішайтеся апостоли, пророки і всі святі люди Божі! Бо вчинив Бог суд над нею за все, що вона вам зробила!»

20

“Rejoice over her, you heavens!
Rejoice, you people of God!
Rejoice, apostles and prophets!
For God has judged her
with the judgment she imposed on you.”

21

Тоді могутній Ангел підняв камінь завбільшки з жорно й кинув його в море зі словами:
«Так саме і велике місто Вавилон буде безжалісно скинуте, і вже ніхто його не побачить. Ніколи більше не повстане воно.

21

The Finality of Babylon’s Doom

Then a mighty angel picked up a boulder the size of a large millstone and threw it into the sea, and said:
“With such violence
the great city of Babylon will be thrown down,
never to be found again.

22

Ніколи там більше не гратимуть кіфари, не лунатимуть голоси співаків, сопілок і сурм! Ніколи не побачите там ніякого ремісника, і не почуєте звуків жорна.

22

The music of harpists and musicians, pipers and trumpeters,
will never be heard in you again.
No worker of any trade
will ever be found in you again.
The sound of a millstone
will never be heard in you again.

23

Ніколи не засвітиться свічник. Й ніхто ніколи не почує сміху молодят. Купці твої були сильними світу цього. І всі народи були обдурені твоїм чаклунством.

23

The light of a lamp
will never shine in you again.
The voice of bridegroom and bride
will never be heard in you again.
Your merchants were the world’s important people.
By your magic spell all the nations were led astray.

24

Ти, Вавилоне, повинна у смерті пророків, а також святих людей Божих і всіх, хто був убитий на землі».

24

In her was found the blood of prophets and of God’s holy people,
of all who have been slaughtered on the earth.”

Паралельне читання

Сучасний переклад

New International Version

Об’явлення 18

Revelation 18