Він вигукнув могутнім голосом: «Упав! Упав великий Вавилон,[31] розпусниця велика! Стала вона притулком демонів, оселею всіляких злих духів, нечистих птахів і огидних тварин.
— Пала, пала великая блудница Вавилон120 и стала жилищем демонов, пристанищем для всякого нечистого духа и всякой нечистой и мерзкой птицы.121 Все народы пили доводящее до безумия вино ее разврата.
Тоді я почув інший голос, що линув з Небес. І мовив він: «Народе мій, виходь із міста цього, аби не бути співучасником її гріхів, та не постраждати від того жахливого покарання, яке буде наслане на неї.
Відплатіть їй, розпусниці, за те, як вона зазвичай поводилася з вами, відплатіть їй вдвічі за те, що вона наробила. І келих вина приготуйте їй, міцнішого удвоє, аніж був той, що готувала вона вам.
Сделайте ей то же, что она сделала другим, и отплатите ей вдвойне за ее дела. В той самой чаше, в которой она замешивала свое вино, замешайте ей напиток двойной крепости.
Дайте їй стільки страждань і горя, скільки мала вона слави й розкоші. Вона ж сама собі говорить: „Сиджу собі царицею. Я не вдова і горя я не знатиму ніколи”.
Доставьте ей столько горя и страданий, сколько она позволяла себе славы и роскоши, потому что она хвалится в своем сердце: «Я не какая-нибудь вдова! Я сижу как царица! Я никогда не буду скорбеть!»
Жах перед муками її триматиме їх подалі від неї. І скажуть вони: «Горе, горе тобі, о велике місто! Могутнє місто Вавилон! Зненацька впала на тебе кара».
ні золота, ні срібла, ні коштовного каміння, ані перлів, ні лляного, пурпурового, шовкового й багряного вбрання, ні всіх видів пахучого дерева, ні всіляких виробів із слонової кістки, ні дорогої деревини, ні бронзи, ні заліза, ані мармуру,
товаров из золота, серебра, драгоценных камней и жемчуга; тончайших льняных тканей, пурпура, шелка и алых материй; ароматической древесины; изделий из слоновой кости, ценной древесины, бронзы, железа и мрамора;
ні кориці, ні бальзаму, ні пахощів, ні мирру, ні вина, ні олії, ні доброго борошна і пшениці, ні худоби, ні овець, ні коней і возів, ані рабів чи людських душ! Вони голосно плакатимуть, кажучи:
корицы, пряностей, благовоний, ароматического масла и ладана,125 вина, оливкового масла, отборной муки и пшеницы, крупного скота и овец, коней и колесниц, тел и душ человеческих.126
«Горе, горе великому місту-розпусниці! Була вона вбрана в тонке полотно, багряницю й порфіру. І прикраси на ній були із золота, коштовного каміння та перлів.
Тоді посипали вони голови свої попелом, плакали, тужили й вигукували: «Горе, горе великому місту, великій розпусниці! Всі, хто мав кораблі на морі, збагатилися завдяки її багатству, але загинула вона водночас!
Тоді могутній Ангел підняв камінь завбільшки з жорно й кинув його в море зі словами: «Так саме і велике місто Вавилон буде безжалісно скинуте, і вже ніхто його не побачить. Ніколи більше не повстане воно.
Ніколи там більше не гратимуть кіфари, не лунатимуть голоси співаків, сопілок і сурм! Ніколи не побачите там ніякого ремісника, і не почуєте звуків жорна.
Никогда уже в тебе не будет слышно голоса певцов, музыки арфистов, флейтистов и трубачей, никогда уже в тебе не отыщутся ремесленники, каким бы ремеслом они ни занимались, никогда уже не будет слышно в тебе шума мельничных жерновов.
Ніколи не засвітиться свічник. Й ніхто ніколи не почує сміху молодят. Купці твої були сильними світу цього. І всі народи були обдурені твоїм чаклунством.
Никогда уже не будет гореть в тебе свет светильника, не будет слышно голосов жениха и невесты. Твои купцы были господами на земле, и все народы были обмануты твоим колдовством.