Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Об’явлення 18) | (Об’явлення 20) →

Сучасний переклад

Переклад Куліша та Пулюя

  • Після цього почув я звук гучний, що лунав з Небес, немов численний натовп. І люди ті співали:
    «Алілуя [32]! Перемога, Слава і сила належать нашому Богу,
  • А після сього чув я наче грімкий голос великого народу в небі, що казав: Алилуя! Спасеннє і слава і честь і сила Господеві Богу нашому;
  • бо суд Його — праведний і справедливий. Він засудив розпусницю велику, котра розпустою своєю поганила світ. Бог помстився за смерть слуг Своїх, яких вбила вона».
  • правдиві бо і праведні суди Його, що осудив велику блудницю, котра псувала землю блудодїяннєм своїм; і помстив кров слуг своїх од руки її.
  • І далі співали вони:
    «Алілуя! Дим вогню, що спалює її, куритиметься вічно».
  • І сказали удруге: Алилуя! а дим її сходить на вічні віки.
  • Тоді двадцять чотири старійшини і чотири живі істоти вклонилися й почали прославляти Бога, Який сидів на престолі. Вони казали:
    «Амінь! Алілуя!»
  • І впали двайцять і чотири старцї, і чотири животні, і поклонились Богу, сидячому на престолї, глаголючи: Амінь! Алилуя!
  • Потім з престолу долинув голос, який казав:
    «Славте Бога нашого, всі, хто служить Йому! Славте Бога нашого, великі й малі й усі, хто шанує Його!»
  • А з престола вийшов голос і глаголав: Хвалїте Бога нашого, всї слуги Його, і боящі ся Його, і малі і великі.
  • Тоді почув я голос немовби численної громади. Він нагадував шум могутнього водоспаду або сильний гуркоту грому. Ті люди співали:
    «Алілуя! Господь, наш Всемогутній Бог царює.
  • І чув я наче голос народу великого, і наче голос многих вод, і наче голос сильних громів, що казали: Алилуя! обняв бо царство Господь Бог Вседержитель.
  • Радіймо і пишаймося, і прославляймо Бога, бо час настав — весільний час Ягняти. І Його наречена [33] вже для Нього приготувалася.
  • Радуймо ся і веселїмо ся, і даймо славу Йому; прийшло бо весїллє Агнця, і жена Його приготовила себе.
  • Їй дозволили вбратися у шати з чистого й сяйливого полотна».
    (Полотно — то праведні вчинки святих людей Божих).
  • І дано їй, щоб з'одягла ся у виссон чистий і сьвітлий; виссон бо оправданнє сьвятих.
  • І сказав мені Ангел: «Запиши: Щасливі ті, кого запрошено на це весільне свято Ягняти». А потім додав: «Це істинні слова Бога».
  • І рече менї: напиши: Блаженні, хто покликаний на вечерю весїлля Агнцевого. І рече менї: сї слова Божі правдиві.
  • Тоді я впав до ніг його, щоб поклонитися йому, але він сказав: «Не роби цього! Я такий же слуга, як ти, й брати і сестри твої, хто має істинне свідчення Ісуса. Вклоняйтеся Богу! Бо свідчення Ісуса — то дух пророцтва».
  • І впав я до ніг його, поклонитись йому; і рече менї: Нї, глянь, я слуга-товариш твій і батьків твоїх, що мають сьвідченнє Ісусове. Богу кланяй ся; сьвідченнє бо Ісусове — дух пророцтва.
  • Тоді побачив я, як розкрилися Небеса і з’явився переді мною білий кінь, а на ньому Вершник, ім’я Якому Вірний та Істинний, бо справедливий Він, коли судить і коли воює.
  • І бачив я відчинене небо, і ось, кінь білий, а що сидїв на ньому, Того зовуть Вірним і Правдивим, а судить Він і воює по правдї.
  • Очі Його були немов палаюче багаття, а на голові багато вінців. Й імені, що написане на Ньому, не знає ніхто, крім Нього Самого.
  • Очі ж у Нього, як огняна поломінь, а на голові Його много корон; а мав Він імя написане, котрого нїхто не знав, як тільки Він сам.
  • Вбраний Він був в одяг, просякнутий кров’ю. Ім’ям Його називали таким: «Слово Боже».
  • А з'одягнений Він в одежу, закрашену кровю, а ймя Його зоветь ся: Слово Боже.
  • Війська Небесні, вбрані в чистий, білий й лляний одяг, їхали слідом за Ним на білих конях.
  • А війська, що на небі, йшли слїдом за Ним на білих конях, з'одягнені у виссон білий і чистий.
  • Гострий меч був в устах Його, щоб бити поган. Він буде правити ними залізним жезлом, і почавить виноград в чавилі страшного гніву Всемогутнього Бога.
  • А з уст Його виходить меч гострий, щоб ним побити поган; а сам Він пасти ме їх жезлом желїзним; і сам товче винотоку вина лютости і гнїва Бога Вседержителя.
  • На вбранні Його і на стегні було написане ім’я:
    «ЦАР ЦАРІВ І ВОЛОДАР ВОЛОДАРІВ»
  • А на одежі в Нього, і на поясницї в Нього імя написане: Цар царів, і Пан панів.
  • Тоді побачив я Ангела, який стояв на сонці. Гучним голосом закликав він усіх птахів, що шугали в піднебессі: «Злітайтесь на велике Боже свято,
  • І бачив я одного ангела, що стояв на сонцї; і кликав він голосом великим, глаголючи усьому птаству, що лїтало посеред неба: Ходїть і зберітесь на вечерю великого Бога,
  • щоб ви могли їсти тіла царів, генералів і славних мужів, й тіла коней і вершників, й тіла всіляких людей: вільних і рабів, великих і малих».
  • щоб їсти тїла царів, і тїла тисячників, і тїла сильних, і тїла коней, і тих, що сидять на них, і тїла всїх вольних і невольних, і малих і великих.
  • І побачив я звіра і царів світу цього разом з їхніми військами, зібраними на битву проти Вершника на білому коні та Його війська.
  • І бачив я зьвіра, і царі земні, і війська їх зібрані, щоб воювати війну з сидячим на конї, і з військом Його.
  • Але звіра було схоплено разом із лжепророком, який в його присутності творив чудеса. Чудесами він обдурював тих, на кому було те тавро звіра і хто вклонявся його образу.[34] Обох живцем було вкинуто у вогняне сірчане озеро.
  • І схоплено зьвіра, а з ним лжепророка, що робив ознаки перед ним, котрими зводив тих, що приняли пятно зьвіра, і що покланялись образові його. Живцем вкинуто обох в озеро огняне, палаюче сїркою.
  • Решту було вбито мечем, що стримів з уст Вершника на білому коні, а птахи всі вдосталь наїлися їхнього тіла.
  • І другі побиті мечем сидячого на конї, що виходив з уст Його; і все птаство наситилось тїлами їх.

  • ← (Об’явлення 18) | (Об’явлення 20) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025