Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
І сталося, коли мандрували люди зі сходу, то знайшли рівнину в Сеннаарській землі й там оселилися.
І сталось, як руша́ли зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.
І сказали вони одне одному: Давайте, наробимо цегли і випалимо її у вогні. І була їм цегла замість каменю, а смола була їм замість розчину.
І сказали вони один о́дному: „Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо!“ І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна́ була їм за вапно.
Давайте, — сказали вони, — збудуємо собі місто й вежу, вершина якої сягатиме неба, і зробимо собі ім’я, перш ніж розсіємося по поверхні всієї землі.
І сказали вони: „Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпоро́шилися по поверхні всієї землі“.
І зійшов Господь побачити місто й вежу, яку будували людські сини.
І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.
І сказав Господь: Ось рід один і мова одна в усіх; та ось почали робити, і тепер усе, що тільки забажають зробити, буде їм під силу.
І промовив Господь: „Один це наро́д, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
Тож давайте, зійшовши, помішаємо там їхню мову, щоб ніхто не міг розуміти мови ближнього.
Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один о́дного“.
І розсіяв їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати місто і вежу.
І розпоро́шив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, — і вони перестали будувати те місто.
Тому-то й названо його Замішання, бо там змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь Бог по поверхні всієї землі.
І тому то на́звано ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
Ось родовід Сима: Симові було сто років, коли породив Арфаксада, — через два роки після потопу.
Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.
І прожив Сим після того, як породив він Арфаксада, п’ятсот років; і породив синів та дочок; і помер.
І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок.
Арфаксад прожив сто тридцять п’ять років, — і породив Каїнана.
А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха.
І прожив Арфаксад після того, як породив він Каїнана, чотириста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер. Каїнан прожив сто тридцять років — і породив Салу. І прожив Каїнан після того, як породив він Салу, триста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер.
І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.
Сала прожив сто тридцять років — і породив Евера.
Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.
І прожив Сала після того, як породив він Евера, триста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер.
І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.
Евер прожив сто тридцять чотири роки — і породив Фалека.
Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.
І прожив Евер після того, як породив він Фалека, триста сімдесят років, і породив синів та дочок; і він помер.
І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
Фалек прожив сто тридцять років — і породив Раґава.
Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.
І прожив Фалек після того, як породив він Раґава, двісті дев’ять років, і породив синів та дочок; і він помер.
І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок.
Раґав прожив сто тридцять два роки — і породив Серуха.
А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.
І прожив Раґав після того, як породив він Серуха, двісті сім років, і породив синів та дочок; і він помер.
І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.
Серух прожив сто тридцять років — і породив Нахора.
А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.
І прожив Серух після того, як породив він Нахора, двісті років, і породив синів та дочок; і він помер.
І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.
Нахор прожив сімдесят дев’ять років — і породив Тару.
А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха.
І прожив Нахор після того, як породив він Тару, сто двадцять дев’ять років, і породив синів та дочок; і він помер.
І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
Тара прожив сімдесят років — і породив Аврама, Нахора й Арана.
Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.
Ось родовід Тари: Тара породив Аврама, Нахора й Арана; Аран породив Лота.
А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.
Аран помер раніше за Тару, свого батька, у землі, в якій народився, у Халдейському краю.
Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.
І взяли Аврам і Нахор собі дружин: ім’я Аврамової дружини — Сара, а ім’я Нахорової дружини — Мелха, дочка Арана, який був батьком Мелхи і батьком Єсхи.
І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.
І взяв Тара Аврама, свого сина, і свого внука Лота, Аранового сина, і Сару — свою невістку, дружину свого сина Аврама, — і вивів їх з Халдейської землі, щоб піти в Ханаанську землю; він дійшов аж до Харана, та й поселився там.
І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Таранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й ви́йшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.