Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
І з’явився Авраамові Бог біля мамврійського дуба, коли він сидів опівдні при вході до свого намету.
Господь з'явився йому в діброві Мамре, як він сидів при вході до намету під час денної спеки.
Підвівши свої очі, він побачив: ось три Мужі стояли перед ним. І побачивши це, побіг їм назустріч від входу свого намету, і вклонився до землі,
Підвів він свої очі та глянув — три чоловіки стоять перед ним; як тільки він їх побачив, метнувся від входу намету їм назустріч і вклонився до землі,
та сказав: Господи, якщо я знайшов милість перед Тобою, не обмини Твого раба.
та й каже: "Мій Владико! Як я знайшов ласку в твоїх очах, не минай, прохаю, слуги твого.
Хай принесуть води і хай помиють ваші ноги, і освіжіться під деревом.
Нехай принесуть трохи води, помийте собі ноги, відпочиньте під деревом.
Я ж принесу хліба, і їстимете, а після цього підете своєю дорогою, задля якої ви звернули до вашого раба. А вони сказали: Зроби так, як сказав.
Я ж принесу хліба, щоб ви покріпились, а потім підете: на те ж бо й зайшли до вашого слуги." А вони відповіли: "Зроби так, як сказав."
І Авраам поспішив у намет до Сарри, і сказав їй: Швиденько заміси три мірки питльованого борошна і зроби паляниці.
Тоді кинувсь Авраам у намет до Сари й каже: "Зготуй хутенько три сита питльованої муки, заміси й нароби паляниць."
І побіг Авраам до худоби, взяв молоде, гарне теля, і дав рабові, а той швидко приготував його.
По тому Авраам побіг до корів, узяв телятко, ніжне й ситне, і дав слузі, а цей скоренько впорав його.
Взяв масло, молоко і теля, яке приготував, і поклав перед ними, і вони попоїли. А сам стояв біля них під деревом.
Тоді взяв він сиру, молока й телятко, що його напоготовив, та й поставив перед ними. Сам же стояв коло них, під деревом, коли вони їли.
Один із них промовив до нього: Де твоя дружина Сарра? Він же у відповідь сказав: Ось, у наметі.
І промовили вони до нього: "Де Сара, твоя жінка?" Він відповів: "Ось тут у наметі."
Повертаючись, — сказав він, — зайду до тебе в той же час і годину, і твоя дружина Сарра матиме сина. А Сарра, яка була при вході намету, почула, бо стояла за ним.
(Один) і каже: "Я вернуся за рік о цій порі, й Сара, твоя жінка, буде мати сина." А Сара слухала це при вході до намету, що був іззаду нього.
Авраам і Сарра були старі, похилого віку, і те, що звичайно буває в жінок, у Сарри припинилося.
Авраам же й Сара були старі, дожили пізніх літ, і в Сари перестало бувати, що звичайне в жінок.
Тож Сарра засміялася про себе, говорячи: Адже це ще не сталося в мене дотепер, та й пан мій вже старий!
Тож і засміялася Сара, кажучи сама до себе: "Оце б то, зів'янувши, та здобутись на таку втіху? І чоловік мій вже старенький."
І промовив Господь до Авраама: Чому ж це, глузуючи, Сарра сказала про себе: Невже я справді народжу? Адже я стара.
Але Господь сказав до Авраама: "Чого ж це сміялася Сара, кажучи: "Чи ж справді можу родити, бож я стара!"
Хіба сказане є неможливе для Бога? У такий же час і годину повернуся до тебе, і буде в Сарри син.
Хіба для Господа є щось трудне? За рік в отій самій порі повернусь я до тебе, й Сара матиме сина."
Сарра перелякалася й заперечила, кажучи: Я не засміялася. А Той сказав: Ні, ти таки засміялася.
Сара ж перечила, кажучи: "Я не сміялася" — бо вона злякалась. Та він сказав: "Ні, ти таки сміялась."
Мужі підвелися звідти й подивилися в напрямку Содома й Гоморри; Авраам же, супроводжуючи Їх, ішов разом з Ними.
Встали ці чоловіки звідсіля й повернули на Содом, а Авраам ішов з ними, проводивши їх.
І сказав Господь: Чи приховуватиму Я від Авраама, Свого раба, те, що роблю?
При тому Господь думав: "Чи затаїти перед Авраамом те, що роблю?
Адже Авраам неодмінно стане [1] великим і численним народом, і будуть благословенні в ньому всі народи землі.
З Авраама ж напевно вийде народ великий та могутній, і через нього благословенні будуть усі народи землі.
Бо знаю, що заповість своїм синам і своєму домові після себе, і вони будуть дотримуватися Господніх доріг, аби чинити справедливість і суд. Щоби здійснив Господь для Авраама все, що йому сказав.
Бо я вибрав його на те, щоб він наказав своїм дітям і своєму домові по собі берегти путі Господні, творивши правду й суд, щоб Господь сповнив на Авраамові те, що обіцяв йому."
Крик Содома й Гоморри посилився, — сказав Господь, — і їхні гріхи дуже великі.
Далі Господь сказав: "Скарги, що здіймаються з Содому й Гомори, вельми великі і гріх їхній дуже тяжкий.
Тому, зійшовши, погляну, чи все відбувається так, як доносить їхній крик, котрий лине до Мене; якщо ж ні, то щоб Я знав.
Зійду та побачу, чи воно так насправді, чи ні, як у скаргах, що доходять до мене, щоб знати."
І повернувшись, Мужі пішли звідти в Содом; Авраам же продовжував стояти перед Господом.
І повернулись оті чоловіки звідтіля та й пішли на Содом, а Авраам ще стояв перед Господом.
Наблизившись, Авраам сказав: Невже знищиш разом праведного з неправедним, невже й праведний буде, як неправедний?
Тоді приступив Авраам ще ближче й сказав: "Невже ж ти справді хочеш погубити праведного з грішним?
Якщо буде п’ятдесят праведних у місті, чи знищиш їх? Чи не пощадиш усю місцевість задля п’ятдесяти праведних, якщо будуть у ньому?
Ануж є в цьому місті п'ятдесят праведних. Чи справді їх погубиш і не простиш місцю задля п'ятдесятьох праведних, що в ньому?
У жодному разі Ти не вчиниш за цим словом, аби знищити праведного з неправедними. Хіба буде з праведним — як з неправедним? Зовсім ні! Ти ж Суддя всієї землі! Невже не вчиниш суду?
Хіба ж можеш таке вчинити! Чи вб'єш праведного разом з грішним? Чи прирівняєш праведника до грішника? Невже суддя всієї землі не чинитиме по Правді?"
Та Господь промовив: Якщо знайду в місті Содомі п’ятдесят праведних, то збережу всю місцевість задля них.
Господь же сказав: "Коли знайду в Содомі, в місті п'ятдесят праведників, помилую все місце задля них."
У відповідь Авраам сказав: Тепер я, будучи землею і попелом, почав говорити до Господа, —
Тоді Авраам у відповідь: "Оце насміливсь я говорити до Господа, а я земля і порох.
та якщо кількість праведних зменшиться з п’ятдесяти на п’ять осіб, — чи знищиш через п’ятьох усе місто? Той сказав: Не знищу, коли там знайду сорок п’ять.
Може до п'ятдесят і бракуватиме п'ять, тож чи зруйнуєш ти через тих п'ятьох ціле місто?" Господь сказав: "Не зруйную, коли знайду там сорок п'ять."
Авраам продовжував промовляти до Нього і сказав: А якщо знайдуться там сорок? Той відповів: Не знищу задля сорока.
І знову заговорив він до Господа, кажучи: "А може їх там знайдеться сорок?" І відрік: "Не зроблю того заради тих сорока."
Що, Господи, коли говоритиму ще? — продовжив він. — А якщо знайдуться там тридцять? Той сказав: Не знищу, якщо знайду там тридцять.
Тоді Авраам сказав: "Благаю лишень Господа не гніватися, коли я ще скажу: а може їх там знайдеться тридцять?" І відповів: "Не зроблю, як знайду там тридцять."
Оскільки, — сказав, — я наважився говорити до Господа, — якщо ж знайдеться там двадцять? Той сказав: Не знищу і задля двадцяти.
Тоді той знову: "Оце насміливсь я говорити до Господа: а може їх там знайдеться тільки двадцять?" На це Господь відрік: "Не зруйную заради двадцятьох."
Тоді він сказав: Що, Господи, коли промовлю ще один раз? А якщо знайдеться там десять? Той сказав: Не знищу і задля десяти.
Нарешті Авраам промовив: "Не в гнів нехай моєму Господеві промовлю ще раз: а може їх там знайдеться хоч десять?" І відповів: "Не зруйную і заради десяти."