Переклад Турконяка

English Standard Version

І Господь відвідав Сарру, так як сказав; і зробив Господь Саррі так, як говорив;

1

The Birth of Isaac

The Lord visited Sarah as he had said, and the Lord did to Sarah as he had promised.

2

Сарра завагітніла й народила в старості Авраамові сина, у ту пору, на яку вказав йому Господь.

2

And Sarah conceived and bore Abraham a son in his old age at the time of which God had spoken to him.

3

І дав Авраам ім’я своєму синові, який в нього народився, котрого народила йому Сарра, — Ісаак.

3

Abraham called the name of his son who was born to him, whom Sarah bore him, Isaac.a

4

А восьмого дня Авраам обрізав Ісаака, — як і заповів йому Бог.

4

And Abraham circumcised his son Isaac when he was eight days old, as God had commanded him.

5

Авраамові ж було сто років, коли в нього народився його син Ісаак.

5

Abraham was a hundred years old when his son Isaac was born to him.

6

І сказала Сарра: Сміх учинив мені Господь; хто лише почує — радітиме зі мною.

6

And Sarah said, “God has made laughter for me; everyone who hears will laugh over me.”

7

Хто сповістить Авраамові, — промовила вона, — що Сарра грудьми годуватиме дитину? Адже я у своїй старості народила сина!

7

And she said, “Who would have said to Abraham that Sarah would nurse children? Yet I have borne him a son in his old age.”

8

І підросла дитина, і була відлучена від грудей. У день, коли був відлучений його син Ісаак, Авраам влаштував велику гостину.

8

God Protects Hagar and Ishmael

And the child grew and was weaned. And Abraham made a great feast on the day that Isaac was weaned.

9

Сарра побачила сина Аґари-єгиптянки, який народився в Авраама, — як він грався з Ісааком, її сином, —

9

But Sarah saw the son of Hagar the Egyptian, whom she had borne to Abraham, laughing.b

10

і сказала Авраамові: Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині не отримає спадку разом з моїм сином Ісааком.

10

So she said to Abraham, “Cast out this slave woman with her son, for the son of this slave woman shall not be heir with my son Isaac.”

11

Дуже жорстоким видалося Авраамові рішення щодо його сина,

11

And the thing was very displeasing to Abraham on account of his son.

12

та Бог сказав Авраамові: Нехай рішення стосовно дитини і рабині не здається тобі жорстоким. Усе, що скаже тобі Сарра, — послухай її голосу, бо в Ісаакові назветься твоє потомство.

12

But God said to Abraham, “Be not displeased because of the boy and because of your slave woman. Whatever Sarah says to you, do as she tells you, for through Isaac shall your offspring be named.

13

А від сина цієї рабині утворю великий народ, бо він — твоє насіння.

13

And I will make a nation of the son of the slave woman also, because he is your offspring.”

14

Тож Авраам устав вранці, узяв хліба й бурдюк води і дав Агарі, — поклав їй на плечі, — а також дитину, і відіслав її. Відійшовши, вона блукала пустелею біля Криниці клятви.

14

So Abraham rose early in the morning and took bread and a skin of water and gave it to Hagar, putting it on her shoulder, along with the child, and sent her away. And she departed and wandered in the wilderness of Beersheba.

15

Та вода в бурдюкові закінчилася, тож вона покинула дитину під одною із сосен

15

When the water in the skin was gone, she put the child under one of the bushes.

16

і, відійшовши, сіла напроти нього десь на відстані пострілу з лука, і сказала: Щоб не бачити мені смерті мого хлопця. Вона сиділа напроти нього, а хлопець закричав і заплакав.

16

Then she went and sat down opposite him a good way off, about the distance of a bowshot, for she said, “Let me not look on the death of the child.” And as she sat opposite him, she lifted up her voice and wept.

17

Бог почув голос хлопця з місця, де той був, і Божий ангел закликав з неба до Агари, і сказав їй: Що таке, Агаро? Не бійся, бо почув Бог голос твого хлопця з місця, де він є.

17

And God heard the voice of the boy, and the angel of God called to Hagar from heaven and said to her, “What troubles you, Hagar? Fear not, for God has heard the voice of the boy where he is.

18

Устань, візьми хлопця і тримай його своєю рукою. Адже Я зроблю його великим народом.

18

Up! Lift up the boy, and hold him fast with your hand, for I will make him into a great nation.”

19

І Бог відкрив їй очі, і побачила криницю живої води. Вона пішла, наповнила бурдюк водою і дала пити дитині.

19

Then God opened her eyes, and she saw a well of water. And she went and filled the skin with water and gave the boy a drink.

20

Бог був із хлопчиком. Він виріс, поселився в пустелі та став лучником.

20

And God was with the boy, and he grew up. He lived in the wilderness and became an expert with the bow.

21

Він оселився в пустелі Фаран, і мати взяла йому жінку з Єгипетської землі.

21

He lived in the wilderness of Paran, and his mother took a wife for him from the land of Egypt.

22

Сталося ж того часу, Авімелех, Охозат, його приятель, і Фікол, полководець його війська, сказали Авраамові, промовляючи: Бог з тобою в усьому, що тільки робиш.

22

A Treaty with Abimelech

At that time Abimelech and Phicol the commander of his army said to Abraham, “God is with you in all that you do.

23

Тому тепер поклянися мені Богом, що не заподієш зла ні мені, ні моїм нащадкам, ні моєму імені, але за праведністю, яку виявив я тобі, — вияви й мені та тій землі, на якій ти оселився.

23

Now therefore swear to me here by God that you will not deal falsely with me or with my descendants or with my posterity, but as I have dealt kindly with you, so you will deal with me and with the land where you have sojourned.”

24

І Авраам відповів: Я клянусь!

24

And Abraham said, “I will swear.”

25

Тоді Авраам поскаржився Авімелехові за водяні криниці, які відібрали слуги Авімелеха.

25

When Abraham reproved Abimelech about a well of water that Abimelech’s servants had seized,

26

Та Авімелех йому сказав: Я не знаю, хто зробив цю справу, — ти мені не сповістив, і я не чув, — хіба що сьогодні.

26

Abimelech said, “I do not know who has done this thing; you did not tell me, and I have not heard of it until today.”

27

І Авраам узяв овець і телят, дав Авімелехові, і вони обидва уклали завіт.

27

So Abraham took sheep and oxen and gave them to Abimelech, and the two men made a covenant.

28

І поставив Авраам окремо сім овечок зі своєї отари.

28

Abraham set seven ewe lambs of the flock apart.

29

І запитав Авімелех Авраама: Що це за сім овечок, котрих ти поставив окремо?

29

And Abimelech said to Abraham, “What is the meaning of these seven ewe lambs that you have set apart?”

30

Авраам же відповів: Цих сім овечок приймеш від мене, аби були мені на свідчення, що я викопав цю криницю.

30

He said, “These seven ewe lambs you will take from my hand, that thisc may be a witness for me that I dug this well.”

31

Тому він дав тому місцю назву — Криниця клятви, бо там вони обидва поклялися.

31

Therefore that place was called Beersheba,d because there both of them swore an oath.

32

Тож вони уклали завіт біля Криниці клятви. Після цього Авімелех, Охозат, його друг, і Фікол, полководець його війська, підійнялися та повернулися до Филистимського краю.

32

So they made a covenant at Beersheba. Then Abimelech and Phicol the commander of his army rose up and returned to the land of the Philistines.

33

А біля Криниці клятви Авраам засіяв ниву і прикликав там Ім’я Господа — Вічний Бог.

33

Abraham planted a tamarisk tree in Beersheba and called there on the name of the Lord, the Everlasting God.

34

Прожив Авраам у Филистимській землі багато днів.

34

And Abraham sojourned many days in the land of the Philistines.

Паралельне читання

Переклад Турконяка

English Standard Version

Буття 21

Genesis 21