Переклад Турконяка

New King James Version

І Господь відвідав Сарру, так як сказав; і зробив Господь Саррі так, як говорив;

1

Isaac Is Born

And the Lord visited Sarah as He had said, and the Lord did for Sarah as He had spoken.

2

Сарра завагітніла й народила в старості Авраамові сина, у ту пору, на яку вказав йому Господь.

2

For Sarah conceived and bore Abraham a son in his old age, at the set time of which God had spoken to him.

3

І дав Авраам ім’я своєму синові, який в нього народився, котрого народила йому Сарра, — Ісаак.

3

And Abraham called the name of his son who was born to him — whom Sarah bore to him — Isaac.[a]

4

А восьмого дня Авраам обрізав Ісаака, — як і заповів йому Бог.

4

Then Abraham circumcised his son Isaac when he was eight days old, as God had commanded him.

5

Авраамові ж було сто років, коли в нього народився його син Ісаак.

5

Now Abraham was one hundred years old when his son Isaac was born to him.

6

І сказала Сарра: Сміх учинив мені Господь; хто лише почує — радітиме зі мною.

6

And Sarah said, “God has [b]made me laugh, and all who hear will laugh with me.”

7

Хто сповістить Авраамові, — промовила вона, — що Сарра грудьми годуватиме дитину? Адже я у своїй старості народила сина!

7

She also said, “Who would have said to Abraham that Sarah would nurse children? For I have borne him a son in his old age.”

8

І підросла дитина, і була відлучена від грудей. У день, коли був відлучений його син Ісаак, Авраам влаштував велику гостину.

8

Hagar and Ishmael Depart

So the child grew and was weaned. And Abraham made a great feast on the same day that Isaac was weaned.

9

Сарра побачила сина Аґари-єгиптянки, який народився в Авраама, — як він грався з Ісааком, її сином, —

9

And Sarah saw the son of Hagar the Egyptian, whom she had borne to Abraham, scoffing.[c]

10

і сказала Авраамові: Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині не отримає спадку разом з моїм сином Ісааком.

10

Therefore she said to Abraham, “Cast out this bondwoman and her son; for the son of this bondwoman shall not be heir with my son, namely with Isaac.”

11

Дуже жорстоким видалося Авраамові рішення щодо його сина,

11

And the matter was very [d]displeasing in Abraham’s sight because of his son.

12

та Бог сказав Авраамові: Нехай рішення стосовно дитини і рабині не здається тобі жорстоким. Усе, що скаже тобі Сарра, — послухай її голосу, бо в Ісаакові назветься твоє потомство.

12

But God said to Abraham, “Do not let it be displeasing in your sight because of the lad or because of your bondwoman. Whatever Sarah has said to you, listen to her voice; for in Isaac your seed shall be called.

13

А від сина цієї рабині утворю великий народ, бо він — твоє насіння.

13

Yet I will also make a nation of the son of the bondwoman, because he is your [e]seed.”

14

Тож Авраам устав вранці, узяв хліба й бурдюк води і дав Агарі, — поклав їй на плечі, — а також дитину, і відіслав її. Відійшовши, вона блукала пустелею біля Криниці клятви.

14

So Abraham rose early in the morning, and took bread and [f]a skin of water; and putting it on her shoulder, he gave it and the boy to Hagar, and sent her away. Then she departed and wandered in the Wilderness of Beersheba.

15

Та вода в бурдюкові закінчилася, тож вона покинула дитину під одною із сосен

15

And the water in the skin was used up, and she placed the boy under one of the shrubs.

16

і, відійшовши, сіла напроти нього десь на відстані пострілу з лука, і сказала: Щоб не бачити мені смерті мого хлопця. Вона сиділа напроти нього, а хлопець закричав і заплакав.

16

Then she went and sat down across from him at a distance of about a bowshot; for she said to herself, “Let me not see the death of the boy.” So she sat opposite him, and lifted her voice and wept.

17

Бог почув голос хлопця з місця, де той був, і Божий ангел закликав з неба до Агари, і сказав їй: Що таке, Агаро? Не бійся, бо почув Бог голос твого хлопця з місця, де він є.

17

And God heard the voice of the lad. Then the angel of God called to Hagar out of heaven, and said to her, “What ails you, Hagar? Fear not, for God has heard the voice of the lad where he is.

18

Устань, візьми хлопця і тримай його своєю рукою. Адже Я зроблю його великим народом.

18

Arise, lift up the lad and hold him with your hand, for I will make him a great nation.”

19

І Бог відкрив їй очі, і побачила криницю живої води. Вона пішла, наповнила бурдюк водою і дала пити дитині.

19

Then God opened her eyes, and she saw a well of water. And she went and filled the skin with water, and gave the lad a drink.

20

Бог був із хлопчиком. Він виріс, поселився в пустелі та став лучником.

20

So God was with the lad; and he grew and dwelt in the wilderness, and became an archer.

21

Він оселився в пустелі Фаран, і мати взяла йому жінку з Єгипетської землі.

21

He dwelt in the Wilderness of Paran; and his mother took a wife for him from the land of Egypt.

22

Сталося ж того часу, Авімелех, Охозат, його приятель, і Фікол, полководець його війська, сказали Авраамові, промовляючи: Бог з тобою в усьому, що тільки робиш.

22

A Covenant with Abimelech

And it came to pass at that time that Abimelech and Phichol, the commander of his army, spoke to Abraham, saying, “God is with you in all that you do.

23

Тому тепер поклянися мені Богом, що не заподієш зла ні мені, ні моїм нащадкам, ні моєму імені, але за праведністю, яку виявив я тобі, — вияви й мені та тій землі, на якій ти оселився.

23

Now therefore, swear[g] to me by God that you will not deal falsely with me, with my offspring, or with my posterity; but that according to the kindness that I have done to you, you will do to me and to the land in which you have dwelt.”

24

І Авраам відповів: Я клянусь!

24

And Abraham said, “I will swear.”

25

Тоді Авраам поскаржився Авімелехові за водяні криниці, які відібрали слуги Авімелеха.

25

Then Abraham rebuked Abimelech because of a well of water which Abimelech’s servants had seized.

26

Та Авімелех йому сказав: Я не знаю, хто зробив цю справу, — ти мені не сповістив, і я не чув, — хіба що сьогодні.

26

And Abimelech said, “I do not know who has done this thing; you did not tell me, nor had I heard of it until today.”

27

І Авраам узяв овець і телят, дав Авімелехові, і вони обидва уклали завіт.

27

So Abraham took sheep and oxen and gave them to Abimelech, and the two of them made a [h]covenant.

28

І поставив Авраам окремо сім овечок зі своєї отари.

28

And Abraham set seven ewe lambs of the flock by themselves.

29

І запитав Авімелех Авраама: Що це за сім овечок, котрих ти поставив окремо?

29

Then Abimelech asked Abraham, “What is the meaning of these seven ewe lambs which you have set by themselves?”

30

Авраам же відповів: Цих сім овечок приймеш від мене, аби були мені на свідчення, що я викопав цю криницю.

30

And he said, “You will take these seven ewe lambs from my hand, that they may be my witness that I have dug this well.”

31

Тому він дав тому місцю назву — Криниця клятви, бо там вони обидва поклялися.

31

Therefore he called that place [i]Beersheba, because the two of them swore an oath there.

32

Тож вони уклали завіт біля Криниці клятви. Після цього Авімелех, Охозат, його друг, і Фікол, полководець його війська, підійнялися та повернулися до Филистимського краю.

32

Thus they made a covenant at Beersheba. So Abimelech rose with Phichol, the commander of his army, and they returned to the land of the Philistines.

33

А біля Криниці клятви Авраам засіяв ниву і прикликав там Ім’я Господа — Вічний Бог.

33

Then Abraham planted a tamarisk tree in Beersheba, and there called on the name of the Lord, the Everlasting God.

34

Прожив Авраам у Филистимській землі багато днів.

34

And Abraham stayed in the land of the Philistines many days.

Паралельне читання

Переклад Турконяка

New King James Version

Буття 21

Genesis 21