Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
І Господь відвідав Сарру, так як сказав; і зробив Господь Саррі так, як говорив;
І одвідав Господь Сарру, так як рече, і сотворив Господь Саррі так, як глаголав.
Сарра завагітніла й народила в старості Авраамові сина, у ту пору, на яку вказав йому Господь.
І завагонївши Сарра, вродила Авраамові сина в старощах того часу, як і глаголав йому Господь.
І дав Авраам ім’я своєму синові, який в нього народився, котрого народила йому Сарра, — Ісаак.
І дав Авраам імя синові свойму, що вродивсь йому, що вродила йому Сарра, Ізаак.
А восьмого дня Авраам обрізав Ісаака, — як і заповів йому Бог.
Обрізав же Авраам Ізаака, сина свого, у восьмий день, так як заповідав йому Бог.
Авраамові ж було сто років, коли в нього народився його син Ісаак.
Авраамові ж було сто год віку, як родивсь йому син його Ізаак.
І сказала Сарра: Сміх учинив мені Господь; хто лише почує — радітиме зі мною.
Рече ж Сарра: Сьміх менї сотворив Господь; хто бо почує, сьміятиметься з мене.
Хто сповістить Авраамові, — промовила вона, — що Сарра грудьми годуватиме дитину? Адже я у своїй старості народила сина!
І рече: Хто б то сповістив Авраамові, що молоком своїм годувати ме дитину Сарра? Бо в старостї його я родила сина.
І підросла дитина, і була відлучена від грудей. У день, коли був відлучений його син Ісаак, Авраам влаштував велику гостину.
І росло хлопятко, і відлучено його. І зробив Авраам бенкет великий того дня, як одлучено Ізаака.
Сарра побачила сина Аґари-єгиптянки, який народився в Авраама, — як він грався з Ісааком, її сином, —
Як побачила Сарра, що син Агари, Египтянки, насьміхається з Ізаака,
і сказала Авраамові: Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині не отримає спадку разом з моїм сином Ісааком.
Каже Авраамові: Прожени сю рабиню й сина її; не наслїдувати ме бо син рабинї сієї з моїм сином Ізааком.
Дуже жорстоким видалося Авраамові рішення щодо його сина,
Тяжко ж було чути слово се вельми Авраамові про сина його.
та Бог сказав Авраамові: Нехай рішення стосовно дитини і рабині не здається тобі жорстоким. Усе, що скаже тобі Сарра, — послухай її голосу, бо в Ісаакові назветься твоє потомство.
І рече Бог Авраамові: Нехай не буде тяжке тобі слово про хлопця і про рабиню. У всёму, що рече тобі Сарра, слухай гласу її; бо в Ізаацї наречеться тобі потомство.
А від сина цієї рабині утворю великий народ, бо він — твоє насіння.
Сина ж рабинї сієї народом великим сотворю його; бо насїннє твоє він.
Тож Авраам устав вранці, узяв хліба й бурдюк води і дав Агарі, — поклав їй на плечі, — а також дитину, і відіслав її. Відійшовши, вона блукала пустелею біля Криниці клятви.
Устав же Авраам уранцї, і взяв хлїба та бурдюк води та й оддав Агарі, і положив за плечима в неї хлопця, та й одпустив її. Вона ж одійшовши заблудила в Бейер-Себа пустинї.
Та вода в бурдюкові закінчилася, тож вона покинула дитину під одною із сосен
Не стало ж води в бурдюцї, і покинь вона хлопця під ялиною.
і, відійшовши, сіла напроти нього десь на відстані пострілу з лука, і сказала: Щоб не бачити мені смерті мого хлопця. Вона сиділа напроти нього, а хлопець закричав і заплакав.
Відойшовши ж сїла навпроти його віддалеки, як би дострелити з лука; каже бо: Нехай не бачу смерти дитини моєї. І седїла навпроти його, та й заголосила.
Бог почув голос хлопця з місця, де той був, і Божий ангел закликав з неба до Агари, і сказав їй: Що таке, Агаро? Не бійся, бо почув Бог голос твого хлопця з місця, де він є.
Почув же Бог плач хлопячий, і кликне ангел Божий Агару з небес, і рече: Що тобі, Агаро? Не турбуйся; почув бо Бог плач хлопячий з місця, де воно тепер.
Устань, візьми хлопця і тримай його своєю рукою. Адже Я зроблю його великим народом.
Устань, та возьми хлопя і держи на руцї твоїй; народом бо великим сотворю його.
І Бог відкрив їй очі, і побачила криницю живої води. Вона пішла, наповнила бурдюк водою і дала пити дитині.
І відкрив Бог очі їй, і побачила криницю з водою, і пійшла й налила бурдюк води, та й напоїла хлопя.
Бог був із хлопчиком. Він виріс, поселився в пустелі та став лучником.
І був Бог з хлопчиком, і виріс та й оселивсь у степу і був стрілець-лучник.
Він оселився в пустелі Фаран, і мати взяла йому жінку з Єгипетської землі.
І оселивсь у Фаран-степу, і взяла йому мати його жінку із землї Египецької.
Сталося ж того часу, Авімелех, Охозат, його приятель, і Фікол, полководець його війська, сказали Авраамові, промовляючи: Бог з тобою в усьому, що тільки робиш.
Сталося ж того часу, що промовив Абимелех та Пихоль, гетьман війська його, до Авраама, говорючи: Бог з тобою в усьому, що дїєш.
Тому тепер поклянися мені Богом, що не заподієш зла ні мені, ні моїм нащадкам, ні моєму імені, але за праведністю, яку виявив я тобі, — вияви й мені та тій землі, на якій ти оселився.
Оце ж клянись менї Богом, що не зрадиш мене, нї дїтей моїх, нї внуків моїх, а по правдї, як прихилен був я до тебе, так і ти будеш до мене, і до землї, де пробуваєш.
Тоді Авраам поскаржився Авімелехові за водяні криниці, які відібрали слуги Авімелеха.
І докоряв Авраам Абимелеха, за колодязь водяний, що відняли раби Абимелехові.
Та Авімелех йому сказав: Я не знаю, хто зробив цю справу, — ти мені не сповістив, і я не чув, — хіба що сьогодні.
І каже йому Абимелех: Не знаю, хто вчинив тобі дїло таке, нї ти менї не оповідав єси, нї я чував, тільки сьогоднї.
І Авраам узяв овець і телят, дав Авімелехові, і вони обидва уклали завіт.
І вилучив Авраам сїм овечок, да товару, та й дав Абимелехові, і вчинили вони обидва умову.
І поставив Авраам окремо сім овечок зі своєї отари.
І поставив Авраам семеро ягниць овечих із отари окроме.
І запитав Авімелех Авраама: Що це за сім овечок, котрих ти поставив окремо?
І каже Абимелех Авраамові: Що се за семеро ягниць, що поставив єси окроме?
Авраам же відповів: Цих сім овечок приймеш від мене, аби були мені на свідчення, що я викопав цю криницю.
І рече Авраам: Що семеро сих ягниць візьмеш у мене, нехай будуть менї сьвідоцтвом, що я викопав колодязь сей.
Тому він дав тому місцю назву — Криниця клятви, бо там вони обидва поклялися.
Того й проложено прізвище місцеві тому: Бейер-Себа, колодязь клятьби; бо там клялись обидва.
Тож вони уклали завіт біля Криниці клятви. Після цього Авімелех, Охозат, його друг, і Фікол, полководець його війська, підійнялися та повернулися до Филистимського краю.
І вчинили вони вмову коло колодязя клятьби. Піднявся ж Абимелех та Пихоль, гетьман війська його, та й вернулись у землю Филистимську.
А біля Криниці клятви Авраам засіяв ниву і прикликав там Ім’я Господа — Вічний Бог.
І посадив Авраам тамариску, і призвав там імя Господа Бога вічного.