Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 21) | (Буття 23) →

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

  • І сталося, що після цих подій Бог випробовував Авраама, і сказав йому: Аврааме, Аврааме! Він же відповів: Ось я!
  • Після того Бог випробував Авраама. Отож сказав до нього: "Аврааме!" Той же відповів: "Я тут!"
  • А Бог сказав: Візьми свого улюбленого сина Ісаака, якого ти полюбив, і йди до гірської землі, і принеси його там у всепалення — на одній з гір, яку тобі вкажу.
  • Бог сказав: "Візьми сина твого, твого єдиного, якого любиш, Ісаака, і піди в Морія-край та й принеси його там у всепалення на одній з гір, що її я тобі вкажу."
  • Уставши вранці, Авраам осідлав свого осла і взяв із собою двох слуг та свого сина Ісаака. Наколовши дров на всепалення, він підійнявся і пішов; він підійшов до місця, на яке йому вказав Бог,
  • Встав Авраам рано-вранці, осідлав свого осла, взяв із собою двох слуг та Ісаака, сина свого, наколов дров на всепалення і пішов на місце, що призначив йому Бог.
  • на третій день. Авраам поглянув очима і побачив те місце здалека.
  • На третій день підвів Авраам свої очі й, побачивши здалека те місце,
  • І сказав Авраам своїм слугам: Залишайтеся тут з ослом, я ж із хлопцем піду туди. Поклонившись, ми повернемося до вас.
  • сказав своїм слугам: "Побудьте тут з ослом, а я з хлоп'ям підемо аж он туди та, поклонившись Богові, повернемося до вас."
  • Тож Авраам узяв дрова для всепалення і поклав на свого сина Ісаака. Взяв він у руки вогонь та ножа, і вони пішли обидва разом.
  • Тож узяв Авраам дрова всепалення та й поклав на Ісаака, сина свого; сам же взяв у руки вогонь і ніж, і пішли вони обидва вкупі.
  • І промовив Ісаак до Авраама, свого батька, сказавши: Батьку! Той відповів: Що, сину? А він питає: Ось вогонь і дрова, а де овечка на всепалення?
  • Тоді Ісаак заговорив до Авраама, батька свого, кажучи: "Батьку!" — А той: "Що тобі, сину?" "Ось", каже він, "вогонь і дрова; а де ягня на всепалення?"
  • Авраам же відповів: Бог нагледить собі овечку на всепалення, сину. Ідучи разом, вони обидва
  • Авраам же: "Бог подбає собі ягня на всепалення, сину." І йшли вони обидва разом.
  • прийшли на місце, на яке вказав йому Бог. Там Авраам збудував жертовник, розклав дрова і, зв’язавши свого сина Ісаака, поклав його на жертовник, на дрова.
  • Як же прийшли на місце, про яке сказав йому Бог, то спорудив Авраам жертовник, розклав дрова і, зв'язавши Ісаака, сина свого, поклав його на жертовник, зверху на дровах.
  • Авраам простягнув свою руку, щоб узяти ножа, аби принести в жертву свого сина,
  • Тоді простягнув Авраам свою руку й узяв ножа, щоб принести в жертву сина свого.
  • та Господній ангел закликав до нього з неба і сказав йому: Аврааме, Аврааме! Той же відповів: Ось я.
  • Та ангел Господній кликнув до нього з неба і сказав: "Аврааме, Аврааме!" Той відповів: "Я тут!"
  • І сказав: Не накладай рук своїх на хлопця і не вчини йому нічого, бо тепер Я знаю, що ти боїшся Бога і не пожалів для Мене свого улюбленого сина.
  • І сказав (Бог): "Не простягай руки твоєї на хлопця, не чини йому нічого! Тепер бо знаю, що ти боїшся Бога, що ти не пощадив свого сина, свого єдиного, для мене."
  • І підвівши свої очі, Авраам побачив: ось, один баран заплутався рогами в садку Савек. Тож Авраам пішов, узяв барана і приніс його як всепалення замість свого сина Ісаака.
  • Коли Авраам підвів очі свої й дивиться — аж ось позаду (нього) баран, заплутаний у кущах рогами. Пішов Авраам, узяв того барана і приніс його у всепалення замість свого сина.
  • І Авраам дав тому місцю назву «Господь побачив», щоб говорили і до сьогодні: На горі Господь став видимим.
  • І назвав Авраам те місце "Господь явився", як то й посьогодні кажуть: "На горі, де Господь явився."
  • І Господній ангел вдруге закликав до Авраама з неба,
  • Ангел же Господній кликнув до Авраама вдруге з неба;
  • кажучи: Собою поклявся Я, — говорить Господь, — тому що ти виконав це слово і не пожалів для Мене свого улюбленого сина,
  • і сказав: "Клянуся мною самим — слово Господнє: за те, що ти вчинив це і не пощадив сина твого, твого єдиного,
  • то Я вельми поблагословлю [1] тебе і дуже розмножу [2] твоїх нащадків, — як небесні зорі, як пісок на березі моря. І твої нащадки успадкують міста ворогів;
  • я поблагословлю тебе вельми й дуже розмножу твоє потомство, як зорі на небі і як пісок, що на березі моря. Твої потомки займуть міста своїх ворогів.
  • і будуть благословенні у твоїх нащадках усі народи землі за те, що ти послухався Мого голосу.
  • У твоєму потомстві благословляться всі народи землі, тому що ти послухав мого голосу."
  • Авраам повернувся до своїх слуг, і вони, вставши, пішли разом до Криниці клятви. І Авраам оселився біля Криниці клятви.
  • Тоді Авраам повернувся до своїх слуг, і вони підвелись та й пішли разом до Версавії. І там у Версавії Авраам оселився.
  • Сталося ж після цих подій, що було сповіщено Авраамові словами: Ось, також і Мелха народила синів твоєму братові Нахорові:
  • І сталося, що після того сповіщено Авраама так: "Он і Мілка, вона теж породила синів Нахорові, твоєму братові:
  • Окса, первенця, Вавкса, його брата, і Камуїла, батька сирійців,
  • Уца, його первородного, і Буза, його брата, Кемуела, батька Араму;
  • Хасада, Азава, Фалдаса, Єдлафа і Ватуїла,
  • Кеседа, Хазо, Пілдаша, їдлафа та Бетуела.
  • а Ватуїл породив Ревеку. Це — восьмеро синів, яких народила Мелха Нахорові, братові Авраама.
  • Бетуел же мав Ревеку. Вісім оцих синів вродила Мілка Нахорові, Авраамовому братові.
  • А його наложниця, ім’я якій Реїма, — народила й вона, — Гаама, Тавеха, Тохоса і Моху.
  • А його наложниця, на ім'я Реума, теж породила — Теваха, Гахама, Тахаша й Мааху.

  • ← (Буття 21) | (Буття 23) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025