Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 23) | (Буття 25) →

Переклад Турконяка

Синодальный перевод

  • Авраам постарів, став дуже старим, а Господь поблагословив Авраама в усьому.
  • Авраам был уже стар и в летах преклонных. Господь благословил Авраама всем.
  • Якось Авраам сказав своєму слузі, старшому над його домом, який був відповідальний за все його майно: Поклади свою руку під моє стегно
  • И сказал Авраам рабу своему, старшему в доме его, управлявшему всем, что у него было: положи руку твою под стегно моё
  • і поклянися мені Господом Богом неба і Богом землі, що не візьмеш моєму синові Ісаакові дружини з-поміж дочок ханаанців, серед яких я живу,
  • и клянись мне Господом, Богом неба и Богом земли, что ты не возьмёшь сыну моему жены из дочерей Хананеев, среди которых я живу,
  • а підеш до моєї землі, звідки я походжу, до мого роду, і звідти візьмеш дружину моєму синові Ісаакові.
  • но пойдёшь в землю мою, на родину мою, и возьмёшь жену сыну моему Исааку.
  • Слуга ж сказав йому: А якщо жінка не захоче піти слідом за мною до цієї землі, то чи повернути твого сина в землю, звідки ти вийшов?
  • Раб сказал ему: может быть, не захочет женщина идти со мною в эту землю, должен ли я возвратить сына твоего в землю, из которой ты вышел?
  • Та Авраам сказав йому: Остерігайся, не повертай мого сина туди!
  • Авраам сказал ему: берегись, не возвращай сына моего туда;
  • Господь, Бог неба і Бог землі, Який узяв мене з дому мого батька та із землі, де я народився, — Він сказав мені й поклявся мені, кажучи: Цю землю Я дам тобі та твоїм нащадкам. Він пошле Свого ангела перед тобою, і ти візьмеш звідти дружину для мого сина Ісаака.
  • Господь, Бог неба, Который взял меня из дома отца моего и из земли рождения моего, Который говорил мне и Который клялся мне, говоря: «потомству твоему дам сию землю», — Он пошлёт Ангела Своего пред тобою, и ты возьмёшь жену сыну моему оттуда;
  • А коли жінка не захоче піти з тобою до цієї землі, то будеш вільний від цієї клятви. Тільки мого сина не повертай туди!
  • если же не захочет женщина идти с тобою, ты будешь свободен от сей клятвы моей; только сына моего не возвращай туда.
  • І поклав раб свою руку під стегно Авраама, свого пана, і поклявся йому в тій справі.
  • И положил раб руку свою под стегно Авраама, господина своего, и клялся ему в сём.
  • З-поміж верблюдів свого пана слуга взяв із собою десять верблюдів, а також дещо з усього добра свого пана, устав і пішов у Месопотамію, до міста Нахора.
  • И взял раб из верблюдов господина своего десять верблюдов и пошёл. В руках у него были также всякие сокровища господина его. Он встал и пошёл в Месопотамию, в город Нахора,
  • А надвечір, коли виходять жінки набирати воду, він поставив верблюдів поза містом, біля криниці з водою,
  • и остановил верблюдов вне города, у колодезя воды, под вечер, в то время, когда выходят женщины черпать воду,
  • і сказав: Господи, Боже мого пана Авраама, пошли мені успіх сьогодні й вияви милість моєму пану Авраамові.
  • и сказал: Господи, Боже господина моего Авраама! пошли её сегодня навстречу мне и сотвори милость с господином моим Авраамом;
  • Ось я зупинився біля джерела води, а дочки мешканців міста виходять брати воду;
  • вот, я стою у источника воды, и дочери жителей города выходят черпать воду;
  • і як станеться, що дівчина, якій я лише скажу: Нахили до мене своє відро, щоб я напився, — скаже мені: Пий! Я дам напитися твоїм верблюдам, аж доки не нап’ються! — оцю приготував Ти Своєму рабові Ісаакові; і з цього дізнаюся, що Ти виявив милість моєму пану Авраамові.
  • и девица, которой я скажу: «наклони кувшин твой, я напьюсь», и которая скажет: «пей, я и верблюдам твоим дам пить», — вот та, которую Ты назначил рабу Твоему Исааку; и по сему узнаю я, что Ты творишь милость с господином моим.
  • І сталося, перш ніж він закінчив про себе говорити, аж ось вийшла Ревека, яка народилася у Ватуїла, сина Мелхи, дружини Нахора, Авраамового брата, і вона мала відро на плечі.
  • Ещё не перестал он говорить, и вот, вышла Ревекка, которая родилась от Вафуила, сына Милки, жены Нахора, брата Авраамова, и кувшин её на плече её;
  • Дівчина була дуже вродлива на вигляд, — була дівиця, яка ще не знала чоловіка. Прийшовши до джерела, вона наповнила відро, та й пішла.
  • девица была прекрасна видом, дева, которой не познал муж. Она сошла к источнику, наполнила кувшин свой и пошла вверх.
  • А слуга вибіг їй назустріч і сказав: Дай напитися мені трохи води з твого відра.
  • И побежал раб навстречу ей и сказал: дай мне испить немного воды из кувшина твоего.
  • Вона ж відповіла: Пий, пане! І поспішно зняла відро на свою руку, і дала йому напитися, —
  • Она сказала: пей, господин мой. И тотчас спустила кувшин свой на руку свою и напоила его.
  • аж перестав пити. А тоді вона сказала: І твоїм верблюдам начерпаю води, доки всі не нап’ються.
  • И, когда напоила его, сказала: я стану черпать и для верблюдов твоих, пока не напьются.
  • Вона швидко пішла і випорожнила відро до корита, і знову побігла набрати до криниці, і вона дала пити всім верблюдам.
  • И тотчас вылила воду из кувшина своего в поило и побежала опять к колодезю почерпнуть воды, и начерпала для всех верблюдов его.
  • А чоловік придивлявся до неї, щоби дізнатися, чи на добру дорогу спрямував його Господь, чи ні, і мовчав.
  • Человек тот смотрел на неё с изумлением в молчании, желая уразуметь, благословил ли Господь путь его, или нет.
  • Сталося, коли всі верблюди перестали пити, чоловік узяв золоті сережки, вартістю в драхму, і два браслети на її руки, — вагою десять одиниць золота вони,
  • Когда верблюды перестали пить, тогда человек тот взял золотую серьгу, весом полсикля, и два запястья на руки ей, весом в десять сиклей золота;
  • і запитав її, сказавши: Чия ти дочка? Скажи мені, чи є у твого батька місце для нас, аби переночувати?
  • и сказал: чья ты дочь? скажи мне, есть ли в доме отца твоего место нам ночевать?
  • Вона відповіла йому: Я дочка Ватуїла, сина Мелхи, котрого вона народила Нахорові.
  • Она сказала ему: я дочь Вафуила, сына Милки, которого она родила Нахору.
  • А соломи і паші в нас багато, — сказала йому, — і місце є, аби переночувати.
  • И ещё сказала ему: у нас много соломы и корму, и есть место для ночлега.
  • Тож чоловік, задоволений, поклонився Господеві,
  • И преклонился человек тот и поклонился Господу,
  • та й сказав: Благословенний Господь, Бог мого пана Авраама, Який не порушив справедливості й правди щодо мого пана. Господь мене успішно привів до дому брата мого пана.
  • и сказал: благословен Господь, Бог господина моего Авраама, Который не оставил господина моего милостью Своею и истиною Своею! Господь прямым путём привёл меня к дому брата господина моего.
  • І побігши, дівчина розповіла в хаті своєї матері про цю справу.
  • Девица побежала и рассказала об этом в доме матери своей.
  • Ревека мала брата на ім’я Лаван. І вибіг Лаван до чоловіка надвір, до джерела.
  • У Ревекки был брат, именем Лаван. Лаван выбежал к тому человеку, к источнику.
  • І сталося, коли він побачив у своєї сестри сережки, а на руках — браслети, коли почув слова своєї сестри Ревеки, яка говорила: Так сказав мені чоловік, — то прийшов до чоловіка, який стояв біля верблюдів неподалік джерела,
  • И когда он увидел серьгу и запястья на руках у сестры своей и услышал слова Ревекки, сестры своей, которая говорила: «так говорил со мною этот человек», — то пришёл к человеку, и вот, он стоит при верблюдах у источника;
  • і сказав йому: Ну ж бо, заходь! Благословенний Господь! Чому ти став надворі? Я ж приготував домівку і місце для верблюдів.
  • и сказал: войди, благословенный Господом; зачем ты стоишь вне? я приготовил дом и место для верблюдов.
  • Тож чоловік увійшов до хати і розв’ючив верблюдів. Він дав соломи та паші верблюдам, і води для його ніг і ніг чоловіків, які з ним.
  • И вошёл человек. Лаван расседлал верблюдов и дал соломы и корму верблюдам, и воды умыть ноги ему и людям, которые были с ним;
  • Перед ними поставили хліб, щоб вони їли. А той сказав: Не їстиму, доки не розповім про свої справи. Вони ж мовили: Говори.
  • и предложена была ему пища; но он сказал: не стану есть, доколе не скажу дела своего. И сказали: говори.
  • І він сказав: Я слуга Авраама.
  • Он сказал: я раб Авраамов;
  • Господь щедро поблагословив мого пана, і він став великим. Дав йому овець і телят, срібла й золота, рабів і рабинь, верблюдів і ослів.
  • Господь весьма благословил господина моего, и он сделался великим: Он дал ему овец и волов, серебро и золото, рабов и рабынь, верблюдов и ослов;
  • А Сарра, дружина мого пана, вже в його старості, народила моєму панові одного сина; тож той дав йому все, що належало йому.
  • Сарра, жена господина моего, уже состарившись, родила господину моему сына, которому он отдал всё, что у него;
  • А з мене мій пан узяв клятву, кажучи: Не візьмеш дружини для мого сина з-поміж дочок ханаанців, серед яких я живу, — на їхній землі.
  • и взял с меня клятву господин мой, сказав: «не бери жены сыну моему из дочерей Хананеев, в земле которых я живу,
  • Але натомість підеш до дому мого батька і до мого роду й звідти візьмеш дружину для мого сина.
  • а пойди в дом отца моего и к родственникам моим, и возьмёшь жену сыну моему».
  • Та я сказав своєму панові: А якщо жінка не піде зі мною?
  • Я сказал господину моему: «может быть, не пойдёт женщина со мною».
  • А той мені відповів: Господь, Якому я вгодив, пошле Свого ангела з тобою, успішно проведе тебе дорогою, і ти візьмеш дружину для мого сина з мого роду, з дому мого батька, —
  • Он сказал мне: «Господь, пред лицом Которого я хожу, пошлёт с тобою Ангела Своего и благоустроит путь твой, и возьмёшь жену сыну моему из родных моих и из дома отца моего;
  • і будеш вільний від своєї клятви. І коли підеш до мого роду, і тобі не дадуть, — будеш вільний від своєї клятви.
  • тогда будешь ты свободен от клятвы моей, когда сходишь к родственникам моим; и если они не дадут тебе, то будешь свободен от клятвы моей».
  • Тож прийшовши сьогодні до джерела, я сказав: Господи, Боже мого пана Авраама, — пошли успіх на моєму шляху, яким я сьогодні прямую!
  • И пришёл я ныне к источнику, и сказал: Господи, Боже господина моего Авраама! Если Ты благоустроишь путь, который я совершаю,
  • Ось я став біля джерела води, а дочки людей міста вийдуть набрати води; і якщо станеться, що дівчина, якій я лише скажу: Дай мені напитися трохи води з твого відра, —
  • то вот, я стою у источника воды, и девица, которая выйдет почерпать, и которой я скажу: «дай мне испить немного из кувшина твоего»,
  • скаже мені: І сам напийся, і твоїм верблюдам наллю, — це жінка, яку приготував Господь Своєму слузі Ісаакові. Із цього я переконаюся, що Ти вчинив милість моєму пану Авраамові.
  • и которая скажет мне: «и ты пей, и верблюдам твоим я начерпаю», — вот жена, которую Господь назначил сыну господина моего.
  • І сталося, перш ніж закінчив я подумки говорити, аж ось, вийшла Ревека, маючи відро на плечі, спустилася до джерела і набрала води. Я ж сказав їй: Дай мені напитися.
  • Ещё не перестал я говорить в уме моём, и вот, вышла Ревекка, и кувшин её на плече её, и сошла к источнику, и почерпнула воды; и я сказал ей: «напои меня».
  • Вона швидко зняла із себе відро і сказала: Пий ти, і твоїм верблюдам дам пити. І я напився, і моїх верблюдів вона напоїла.
  • Она тотчас спустила с себя кувшин свой и сказала: «пей, и верблюдов твоих я напою». И я пил, и верблюдов она напоила.
  • Тож запитав я її, мовлячи: Чия ти дочка? Вона ж відповіла: Я дочка Ватуїла, Нахорового сина, якого народила йому Мелха. І дав я їй сережки й браслети на її руки.
  • Я спросил её и сказал: «чья ты дочь?» Она сказала: «дочь Вафуила, сына Нахорова, которого родила ему Милка». И дал я серьги ей и запястья на руки её.
  • Із вдячністю я поклонився Господеві й поблагословив Господа, Бога мого пана Авраама, Який успішно провів мене правильною дорогою, щоб узяти дочку брата мого пана для його сина.
  • И преклонился я, и поклонился Господу, и благословил Господа, Бога господина моего Авраама, Который прямым путём привёл меня, чтобы взять дочь брата господина моего за сына его.
  • Тому, якщо ви чините милість і правду моєму панові, — скажіть мені, і якщо ні, — також скажіть мені, щоб я повернув праворуч або ліворуч.
  • И ныне скажите мне: намерены ли вы оказать милость и правду господину моему или нет? скажите мне, и я обращусь направо или налево.
  • У відповідь Лаван та Ватуїл сказали: Від Господа вийшло це рішення, тож не можемо тобі відповісти злом на добро.
  • И отвечали Лаван и Вафуил и сказали: от Господа пришло это дело; мы не можем сказать тебе вопреки ни худого, ни доброго;
  • Ось Ревека перед тобою. Бери, іди, і нехай буде дружиною синові твого пана, — так, як сказав Господь.
  • вот, Ревекка пред тобою; возьми её и пойди; пусть будет она женою сыну господина твоего, как сказал Господь.
  • І сталося, коли почув слуга Авраама ці слова, то поклонився Господеві до землі.
  • Когда раб Авраамов услышал слова их, то поклонился Господу до земли.
  • А раб, вийнявши срібний та золотий посуд і одяг, дав Ревеці; і дав подарунки її братові й матері.
  • И вынул раб серебряные вещи и золотые вещи и одежды и дал Ревекке; также и брату её и матери её дал богатые подарки.
  • І їли й пили — він та чоловіки, які були з ним, і заночували. А вставши вранці, він сказав: Відпустіть мене, щоб я пішов до мого пана.
  • И ели и пили он и люди, бывшие с ним, и переночевали. Когда же встали поутру, то он сказал: отпустите меня, к господину моему.
  • Та її брати й мати сказали: Нехай дівчина побуде з нами днів із десять, а після цього піде.
  • Но брат её и мать её сказали: пусть побудет с нами девица дней хотя десять, потом пойдёшь.
  • Він же відповів їм: Не затримуйте мене, бо Господь успішно провів мене дорогою. Відпустіть мене, щоб я пішов до мого пана.
  • Он сказал им: не удерживайте меня, ибо Господь благоустроил путь мой; отпустите меня, и я пойду к господину моему.
  • Вони ж сказали: Покличемо дівчину і її саму запитаємо.
  • Они сказали: призовём девицу и спросим, что она скажет.
  • Тож покликали Ревеку й запитали її: Чи підеш ти із цим чоловіком? Вона ж відповіла: Піду.
  • И призвали Ревекку, и сказали ей: пойдёшь ли с этим человеком? Она сказала: пойду.
  • І відіслали свою сестру Ревеку, її майно, слугу Авраама і тих, які були з ним.
  • И отпустили Ревекку, сестру свою, и кормилицу её, и раба Авраамова, и людей его.
  • Поблагословили свою сестру Ревеку і сказали їй: Ти наша сестра, — стань незліченними тисячами; і хай твої нащадки успадкують міста ворогів.
  • И благословили Ревекку, и сказали ей: сестра наша! да родятся от тебя тысячи тысяч, и да владеет потомство твоё жилищами врагов твоих!
  • Уставши, Ревека та її рабині сіли на верблюдів і вирушили із чоловіком, і слуга, взявши Ревеку, пустився в дорогу.
  • И встала Ревекка и служанки её, и сели на верблюдов, и поехали за тем человеком. И раб взял Ревекку и пошёл.
  • А Ісаак подорожував пустелею біля Криниці видіння. Він жив на землі, що на півдні.
  • А Исаак пришёл из Беэр-лахай-рои, ибо жил он в земле полуденной.
  • Надвечір вийшов Ісаак у долину пройтися; підвівши очі, він побачив верблюдів, які йшли.
  • При наступлении вечера Исаак вышел в поле поразмыслить, и возвёл очи свои, и увидел: вот, идут верблюды.
  • І Ревека, звернувши погляд, побачила Ісаака, зіскочила з верблюда
  • Ревекка взглянула, и увидела Исаака, и спустилась с верблюда.
  • і запитала слугу: Хто цей чоловік, який іде рівниною нам назустріч? Раб сказав: Це мій пан. Вона ж, узявши намітку, закрила обличчя.
  • И сказала рабу: кто этот человек, который идёт по полю навстречу нам? Раб сказал: это господин мой. И она взяла покрывало и покрылась.
  • А слуга докладно розповів Ісаакові все те, що зробив.
  • Раб же сказал Исааку всё, что сделал.
  • Увійшов Ісаак до оселі своєї матері, взяв він Ревеку, і стала йому дружиною, і він покохав її. І потішений був Ісаак після смерті Сарри, його матері.
  • И ввёл её Исаак в шатёр Сарры, матери своей, и взял Ревекку, и она сделалась ему женою, и он возлюбил её; и утешился Исаак в печали по матери своей.

  • ← (Буття 23) | (Буття 25) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025