Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Вона йому народила Земврана, Єксана, Мадана, Мадіяма, Єсвока і Сове.
Вродила ж вона йому Зимрана, Йоксана, та Медана, та Мадияна, та Ішбака, та Шуаха.
А Єксан породив Савана, Темана і Дедана. Сини ж Дедана були: Раґуїл, Навдеїл, Ассуріїм, Латусіїм і Лоомім.
Йоксан же появив Себу та Дедана. Сини ж Деданові були Ассурим, та Летусим, та Леюмим.
Сини ж Мадіяма — Ґефар, Афер, Енох, Авіра і Елраґа. Усі вони були синами Хетури.
Сини ж Мадиянові були: Єфа, та Єфер, та Ганох, та Абида, та Єльдага. Всї цї були сини Хеттурині.
а синам своїх наложниць ще за свого життя Авраам дав дарунки і відіслав їх від свого сина Ісаака на схід — до східної землі.
Синам же наложниць своїх, що були в Авраама, дав Авраам подарунки, і відпустив їх од Ізаака, сина свого, ще за живота свого, на схід соньця, у землю восточню.
Днів же життя Авраама, які прожив, — сто сімдесят п’ять років.
Се ж лїта віку Авраамового, що прожив: сто і сїмдесять і пять років.
Авраам відійшов — помер у добрій старості; у повноті віку, будучи старцем, він приєднався до свого народу.
І ослабши вмер Авраам у старощах добрих, старим, повним лїт, і прилучився до людей своїх.
Ісаак та Ізмаїл, його сини, поховали його в подвійній печері на полі Ефрона Саарського, хета, що напроти Мамврії, —
І поховали його Ізаак та Ізмаїль, два сини його, в печері Макпеловій, на полї Єфрона Зогаренка, Хетиянина, що проти Мамре,
на полі, у печері, яку придбав Авраам у Хетових синів. Там поховали Авраама і його жінку Сарру.
На полї тому, що купив Авраам у синів Хетових. Там поховали Авраама й Сарру, жену його.
Сталося ж, що після смерті Авраама поблагословив Бог його сина Ісаака. Й Ісаак поселився біля Криниці видіння.
Сталося ж по смертї Авраамовій, благословив Бог Ізаака, і вселивсь Ізаак при колодязї Бейер-Лахай-Рої.
Ось родовід Ізмаїла, Авраамового сина, якого народила Авраамові Агар, рабиня Сарри,
Се ж постань Ізмаїля, сина Авраамового, що вродила Агара Египтянка, рабиня Саррина, Авраамові.
ось імена синів Ізмаїлових за іменами його родів: Навайот, первенець Ізмаїла, і Кидар, Навдеїл, Массам,
І се ймення синів Ізмаїлевих по родоводам їх: первенець Ізмаїлів Набайот та Кедар, та Адбеєль, та Мивсам.
Це — сини Ізмаїла, це їхні імена за місцем їхнього проживання та їхнього поселення. Дванадцять володарів — за своїми народами.
Се сини Ізмаїлеві, а се ймення їх по шатрах їх, і селах їх: дванайцять князїв по колїнах їх.
Сто тридцять сім років — ось вік життя Ізмаїла. І відійшов — помер і приєднався до свого роду.
А се лїта живота Ізмаїлевого: сто і трийцять і сїм лїт. І ослабши вмер, і прилучивсь до роду свого.
Проживав він від Евілата аж до Сура, що є напроти Єгипту, як іти до ассирійців, — поселився напроти всіх своїх братів.
Вселився ж від Гавили до Сура, що проти Египту, як ідеш до Ассуру. Перед лицем усїх братїв своїх вселився.
А ось родовід Ісаака, Авраамового сина: Авраам породив Ісаака.
А се постань Ізаака, сина Авраамового. Авраам появив Ізаака.
Ісаак був сорокалітнім, коли взяв собі за дружину Ревеку, дочку Ватуїла-сирійця з Месопотамії, сестру Лавана-сирійця.
Було ж Ізаакові сорок лїт, як узяв Ребеку, дочку Бетуїла, Арамянина з Мезопотамиї, сестру Лабана, Арамянина, собі за жінку.
І молився Ісаак до Господа за Ревеку, свою дружину, бо вона була неплідна. Бог вислухав його, і його дружина Ревека завагітніла.
Молився Ізаак Господеві про жену свою, бо неплідна була. Послухав же його Бог, і завагонїла Ребека, жінка його.
Борсалися ж діти в ній. Тож сказала: Якщо так має бути зі мною, навіщо це мені? І пішла запитати в Господа.
Борикалися ж младенцї в їй, і каже: Коли так менї має бути, про що менї се? І пїйшла поспитати Господа,
А Господь їй сказав: У твоєму лоні є два народи, і два народи розділяться вже у твоєму лоні; та один народ візьме верх над другим народом: старший буде служити молодшому.
І рече їй Господь: Два народи в тебе в чреві; два народи будуть, як породиш, воюватись. Візьме гору старший, та підстаршому він буде послугом служити.
І настав час їй родити, і ось в її лоні були близнята.
І сповнилися днї родити їй, аж се були близнята в утробї її.
З’явився син, первенець — рудий, увесь волохатий, наче кожух. Тож дано йому ім’я — Ісав.
Вийшов же син первенець червоний, увесь наче кожа косматий; і дала імя йому Езав.
А відтак з’явився його брат, і своєю рукою тримався за п’яту Ісава. І дано йому ім’я — Яків. Ісаакові було шістдесят років, коли їх народила Ревека.
А потім вийшов брат його; рука ж його держалась за пяту Езавову, і дала імя йому Яков. Ізаакові ж було шістьдесять лїт, як родила їх Ребека.
Хлопці виросли. Ісав був людиною поля: умів полювати. А Яків — людиною нелукавою, він перебував удома.
Повиростали ж молодоки, і був Езав чоловік умілий ловити, степовий. Яков же був чоловік тихий, що седїв у домівцї.
Ісаак полюбив Ісава, бо його здобич — це його пожива. Ревека ж любила Якова.
І влюбив Ізаак Езава; бо ловитва його була по смаку йому. Ребека ж любила Якова.
Якось зварив Яків страву. А Ісав прийшов з поля зовсім знесилений.
Зварив же Яков кулешику, і прийшов Езав з поля знеможений.
І сказав Ісав до Якова: Дай мені попоїсти цієї червоної страви, бо я заморився. Через це й дано йому прізвисько — Едом.
І каже Езав Якову: Нагодуй мене вареним сочивом сим червоним; бо я знемігся. Тим і дано прізвище йому Єдом*.
А Яків сказав Ісаву: Віддай мені сьогодні своє первородство!
І каже Яков Езавові: Продай менї зараз первеньство своє.
А Ісав відповів: Ось я вмираю — то навіщо мені те первородство?
Каже ж Езав: Ох! мушу вмерти; про що ж менї се первеньство?
І сказав йому Яків: Поклянися мені сьогодні. І той поклявся йому. Тож продав Ісав первородство Якову.
І каже Яков йому: Кляннись менї зараз і клявсь йому. І продав Езав Якову первеньство своє.