Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 26) | (Буття 28) →

Переклад Турконяка

Новый русский перевод

  • Сталося ж, коли Ісаак постарів і зір його ослаб, то покликав він свого старшого сина Ісава, та й сказав йому: Сину мій! А той відповів: Ось я.
  • Когда Исаак состарился и глаза его так ослабли, что он ничего больше не видел, он позвал Исава, своего старшего сына, и сказал ему:
    — Сын мой!
    — Я здесь, — ответил Исав.
  • Він же промовив: Ось я зістарівся і не знаю дня моєї смерті.
  • Исаак сказал:
    — Я уже стар, и не знаю дня смерти.
  • Тому візьми тепер свою зброю, сагайдака та лука, і піди на рівнину, і вполюй мені дичини,
  • Возьми же свое оружие — колчан и лук — и выйди в поле добыть мне дичи.
  • приготуй мені страву, яку я люблю, і принеси мені, щоб я попоїв, аби моя душа поблагословила тебе, перш ніж я помру.
  • Приготовь мою любимую еду и принеси мне поесть, чтобы я благословил тебя перед смертью.
  • А Ревека почула, що говорив Ісаак своєму синові Ісаву. Тож пішов Ісав на рівнину вполювати дичину для свого батька,
  • Ревекка слышала, как Исаак говорил со своим сыном Исавом, и когда Исав ушел в поле, чтобы настрелять и принести дичи,
  • а Ревека сказала Якову, своєму молодшому синові: Слухай-но, я почула, як твій батько говорив твоєму братові Ісаву, кажучи:
  • Ревекка сказала своему сыну Иакову:
    — Я слышала, как твой отец сказал твоему брату Исаву:
  • Принеси мені дичини і приготуй мені страву, щоби, попоївши, поблагословив я тебе перед Господом, перш ніж помру.
  • «Принеси дичи и приготовь мне вкусной еды, чтобы я благословил тебя перед Господом, прежде чем умру».
  • Тому послухай тепер мене, сину, що я тобі наказую.
  • Слушай же меня внимательно, сын мой, и делай, как я тебе скажу.
  • Піди до отари, принеси мені звідти двоє молодих та гарних козенят, і я твоєму батькові приготую з них страву, яку він любить.
  • Пойди к стаду и принеси мне двух лучших козлят, чтобы мне приготовить вкусную еду для твоего отца, такую, как он любит.
  • Ти занесеш своєму батькові й він попоїсть, — аби поблагословив тебе твій батько, перше ніж помре.
  • Потом отнеси ее отцу, он поест и благословит тебя перед смертью.
  • Та Яків сказав своїй матері Ревеці: Брат мій Ісав — волохатий чоловік, а я — чоловік гладкошкірий.
  • Иаков сказал Ревекке, своей матери:
    — Но мой брат Исав весь волосат, а у меня кожа гладкая.
  • Ану ж, обмацає мене мій батько — і буду перед ним як той кепкун! Тож накличу на себе прокляття, а не благословення.
  • Что, если отец ощупает меня? Я окажусь перед ним обманщиком и скорее навлеку на себя проклятие, а не благословение.
  • А мати сказала йому: На мені твоє прокляття, сину; лише послухайся мого голосу та піди й принеси мені.
  • Мать сказала ему:
    — Проклятие пусть будет на мне, сын мой, а ты делай, как я говорю: пойди и принеси козлят.
  • Він, пішовши, взяв і приніс матері, а його мати приготувала страву, яку любив його батько.
  • Он пошел, взял козлят и принес их матери, и она приготовила вкусную еду, такую, как любил его отец.
  • Тоді Ревека, взявши гарний одяг свого старшого сина Ісава, котрий був у неї в хаті, одягнула свого молодшого сина Якова;
  • Потом Ревекка взяла лучшую одежду своего старшего сына Исава, какая была у нее в доме, и надела на младшего, Иакова,
  • козлячими шкурами вона обмотала його руки і гладку його шию,
  • а его руки и гладкую часть шеи покрыла шкурами козлят.
  • дала в руки свого сина Якова страву і хліб, що приготувала,
  • Затем она дала своему сыну Иакову вкусную еду и хлеб, которые приготовила.
  • і той відніс своєму батькові, та й сказав: Батьку! Він же відізвався: Ось я. Хто ти, дитино?
  • Он пришел к отцу и сказал:
    — Отец мой.
    — Вот я, — ответил тот. — Ты который из моих сыновей?
  • А Яків сказав батькові: Я Ісав, твій первенець! Я зробив так, як ти мені сказав; уставай, сядь і їж мою дичину, аби мене поблагословила твоя душа.
  • Иаков сказал отцу:
    — Я — Исав, твой первенец. Я сделал, как ты сказал. Прошу, приподнимись, сядь и поешь моей дичи, чтобы ты мог благословить меня.
  • Ісаак же сказав своєму синові: Як це ти так швидко знайшов, сину? Той же відповів: Те, що дав Господь, Бог твій, переді мною.
  • Исаак спросил сына:
    — Как же ты нашел ее так быстро, сын мой?
    — Господь, твой Бог, даровал мне успех, — ответил он.
  • Тоді Ісаак сказав Якову: Підійди ближче до мене, сину, і я тебе обмацаю, — чи ти мій син Ісав, чи ні.
  • Исаак сказал Иакову:
    — Подойди ближе, чтобы мне ощупать тебя, сын мой, действительно ли ты мой сын Исав или нет.
  • Тож Яків підійшов до свого батька Ісаака, і той обмацав його, та й сказав: Голос — це голос Якова, а руки — руки Ісава.
  • Иаков подошел ближе к своему отцу Исааку, который ощупал его и сказал:
    — Голос — как голос Иакова, но руки — как руки Исава.
  • І не впізнав його, бо його руки були волохаті, як руки його брата Ісава; і поблагословив його.
  • Он не узнал его, потому что руки у него были волосатые, как у Исава, и он благословил его.
  • І запитав: Чи ти мій син Ісав? Той відповів: Я.
  • — Действительно ли ты сын мой Исав? — спросил Исаак, и он ответил:
    — Да, это я.
  • Принеси мені й попоїм твоєї дичини, сину, — промовив він, — щоб поблагословила тебе моя душа. І той приніс йому, і він попоїв; і приніс йому вина, і він випив.
  • Исаак сказал:
    — Сын мой, поднеси мне твою дичь поближе, и я поем, а потом благословлю тебя.
    Иаков дал ему еду, и он поел, принес вина, и он выпил.
  • Тоді Ісаак, його батько, сказав йому: Підійди ближче до мене і поцілуй мене, сину.
  • Потом его отец Исаак сказал ему:
    — Подойди, сын мой, и поцелуй меня.
  • Тож наблизившись, він поцілував його, а той понюхав запах його одягу і поблагословив його, та й сказав: Ось запах мого сина — як запах багатого поля, котре Господь поблагословив.
  • Он подошел и поцеловал его. Исаак почувствовал запах его одежды и благословил его, сказав:

    — Ах, запах моего сына,
    как запах поля,
    которое благословил Господь.

  • І нехай дасть тобі Бог від небесної роси, і від багатства землі, і багато пшениці та вина.
  • Пусть даст тебе Бог от небесной росы
    и от плодородия земли
    в изобилии зерна и молодого вина.

  • І хай тобі служать народи, і хай поклоняться тобі князі. Будь володарем над своїми братами, і тобі хай поклоняться сини твого батька. Хто проклинає тебе — проклятий; хто тебе благословляє — благословенний.
  • Да служат тебе племена,
    и да поклонятся тебе народы.
    Будь господином над твоими братьями,
    и да склонятся перед тобой сыновья твоей матери.
    Да будет проклят проклинающий тебя,
    а благословляющий да будет благословен.

  • І сталося, коли закінчив Ісаак благословляти свого сина Якова, — це сталося, коли відійшов Яків від обличчя свого батька Ісаака, — то прийшов із полювання його брат Ісав.
  • Как только Исаак закончил благословение и едва лишь Иаков вышел от отца, как пришел с охоты его брат Исав.
  • Приготував і він їжу та приніс своєму батькові, і сказав батькові: Встань, мій батьку, і їж дичину свого сина, аби мене поблагословила твоя душа.
  • Он тоже приготовил вкусной еды и принес отцу. Он сказал ему:
    — Отец, приподнимись, сядь и поешь моей дичи, а потом благослови меня.
  • І озвався до нього його батько Ісаак: Хто ти? А той відповів: Я твій син-первенець Ісав.
  • Его отец Исаак спросил:
    — Кто ты?
    — Я твой сын, — ответил он, — твой первенец, Исав.
  • Ісаака охопив надзвичайно великий жах, і він сказав: Хто ж тоді зловив дичину і приніс мені? І, перш ніж ти прийшов, я з’їв усе і його поблагословив, — тож буде благословенним!
  • Исаак весь задрожал и сказал:
    — Кто же был тот другой, который добыл дичи и принес мне? Я ел141 ее как раз перед твоим приходом и благословил его. Он теперь и будет благословен!
  • Сталося ж, коли почув Ісав слова свого батька Ісаака, то закричав дуже гучним і пронизливим голосом, вигукнувши: Поблагослови ж і мене, батьку!
  • Услышав слова отца, Исав громко и горько закричал, и сказал отцу:
    — Благослови и меня, и меня тоже, отец!
  • Та він сказав йому: Твій брат прийшов і обманом забрав твоє благословення.
  • Но тот ответил:
    — Твой брат пришел с хитростью и отнял у тебя благословение.
  • А той сказав: Справедливо дано йому ім’я Яків. Адже ось уже вдруге він обманув мене: забрав моє первородство, а тепер забрав і моє благословення. І сказав Ісав своєму батькові: Чи не залишилося і мені благословення, батьку?
  • Исав сказал:
    — Не по праву ли он назван Иаковом?142 Дважды он обошел меня: взял мое первородство, а теперь и мое благословение!
    И спросил:
    — Не осталось ли у тебя благословения и для меня?
  • У відповідь Ісаак сказав Ісаву: Якщо я зробив його паном над тобою, а всіх його братів я зробив його слугами і забезпечив його пшеницею і вином, то що для тебе зроблю, сину?
  • Исаак ответил Исаву:
    — Я сделал его господином над тобой, и всю его родню отдал ему в слуги, и одарил его хлебом и молодым вином. Что же я могу теперь сделать для тебя, мой сын?
  • Та Ісав запитав свого батька: Чи в тебе є одне благословення, батьку? Поблагослови ж і мене, батьку! Коли Ісаак розчулився, Ісав голосно заволав і заплакав.
  • Исав сказал отцу:
    — У тебя что же, только одно благословение, отец? Благослови и меня, отец мой!
    И громко заплакал.
  • А у відповідь Ісаак, його батько, сказав йому: Ось, від багатства землі та від небесної роси згори буде твоє житло.
  • Его отец Исаак ответил ему:

    — Будет обитание твое
    вдали от плодородия земли,
    вдали от росы небесной свыше.143

  • Ти житимеш зі свого меча і служитимеш своєму братові. Але буде й так, що колись зламаєш і скинеш його ярмо зі своєї шиї.
  • Ты будешь жить мечом
    и будешь служить своему брату.
    Но когда ты восстанешь,
    ты сбросишь его ярмо
    со своей шеи.

  • І став ворогувати Ісав з Яковом — через благословення, яким його поблагословив його батько. А про себе Ісав сказав: Хай пройдуть дні жалоби за моїм батьком, і тоді я вб’ю мого брата Якова.
  • Исав затаил злобу на Иакова из-за благословения, которое дал ему отец, и сказал себе: «Дни плача по отцу близки — тогда я убью моего брата Иакова».
  • Та Ревеці передали слова її старшого сина Ісава. Тож вона, пославши, покликала свого молодшого сина Якова, та й сказала йому: Ось твій брат Ісав погрожує вбити тебе.
  • Ревекке передали, что сказал ее старший сын Исав, и она послала за младшим сыном, Иаковом, и сказала ему:
    — Твой брат Исав утешает себя мыслью убить тебя.
  • Тому тепер, сину, послухай мого голосу: піднявшись, втікай до Месопотамії, до мого брата Лавана, у Харан.
  • Мой сын, сделай, как я скажу: немедленно беги в Харран к моему брату Лавану.
  • І поживи з ним деякий час, поки не пройде лють
  • Поживи у него какое-то время, пока не утихнет ярость твоего брата;
  • і гнів твого брата на тебе, — він забуде те, що ти йому заподіяв! А тоді, пославши, я приведу тебе звідти… Щоби часом за один день не залишилася я без дітей — без вас обох.
  • когда же гнев твоего брата утихнет, и он забудет то, что ты ему сделал, тогда я пошлю сказать тебе, что пора возвращаться. Зачем мне терять вас обоих в один день?
  • А Ісаакові Ревека сказала: Набридло мені життя через дочок Хетових синів. Якщо візьме Яків дружину з дочок цієї землі, — то навіщо мені жити?
  • Потом Ревекка сказала Исааку:
    — Я жизни не рада из-за этих дочерей хеттейских. Если и Иаков возьмет себе в жены местную женщину, такую вот хеттеянку, как эти, то зачем мне и жить?

  • ← (Буття 26) | (Буття 28) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025