Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
Підвівшись на ноги, Яків пішов до краю на схід, до Лавана, сина Ватуїла-сирійця, брата Ревеки, матері Якова й Ісава.
            И встал Иаков и пошёл в землю сынов востока.
            Він поглянув, — і ось у долині криниця, а там — три отари овець, які відпочивали біля неї, бо з тієї криниці напували стада. А на отворі криниці був великий камінь.
            И увидел: вот, на поле колодезь, и там три стада мелкого скота, лежавшие около него, потому что из того колодезя поили стада. Над устьем колодезя был большой камень.
            Збиралися там усі стада. І відкочували камінь від отвору криниці, напували овець і клали камінь на отвір криниці — на своє місце.
            Когда собирались туда все стада, отваливали камень от устья колодезя и поили овец; потом опять клали камень на своё место, на устье колодезя.
            Яків запитав їх: Брати, звідки ви? Вони ж промовили: Ми з Харана.
            Иаков сказал им: братья мои! откуда вы? Они сказали: мы из Харрана.
            Чи знаєте Лавана — Нахорового сина? — запитав їх. Вони ж відповіли: Знаємо.
            Он сказал им: знаете ли вы Лавана, сына Нахорова? Они сказали: знаем.
            А він запитав їх: Чи здоровий? Вони ж сказали: Здоровий. Ось і Рахиль, його дочка, йде з вівцями.
            Он ещё сказал им: здравствует ли он? Они сказали: здравствует; и вот, Рахиль, дочь его, идёт с овцами.
            А Яків сказав: Ще дня багато і не пора збирати худобу; дайте пити вівцям та йдіть пасти.
            И сказал: вот, дня ещё много; не время собирать скот; напоите овец и пойдите, пасите.
            Вони ж відповіли: Не можемо, доки не зберуться всі пастухи та не відкотять камінь від отвору криниці — тоді напоїмо овець.
            Они сказали: не можем, пока не соберутся все стада, и не отвалят камня от устья колодезя; тогда будем мы поить овец.
            Ще коли він розмовляв з ними, Рахиль, Лаванова дочка, проходила з вівцями свого батька; вона пасла овець свого батька.
            Ещё он говорил с ними, как пришла Рахиль с мелким скотом отца своего, потому что она пасла.
            Сталося ж: як побачив Яків Рахиль, дочку Лавана, брата своєї матері, та овець Лавана, брата своєї матері, — тоді підійшов Яків, відкотив камінь від отвору криниці й напоїв овець Лавана, брата своєї матері.
            Когда Иаков увидел Рахиль, дочь Лавана, брата матери своей, и овец Лавана, брата матери своей, то подошёл Иаков, отвалил камень от устья колодезя и напоил овец Лавана, брата матери своей.
            Яків поцілував Рахиль і, голосно вигукнувши, заплакав.
            И поцеловал Иаков Рахиль, и возвысил голос свой, и заплакал.
            І розповів Рахилі, що він племінник її батька — син Ревеки, а та, побігши, передала ці слова своєму батькові.
            И сказал Иаков Рахили, что он родственник отцу её и что он сын Ревеккин. А она побежала и сказала отцу своему.
            Сталося ж: як почув Лаван ім’я Якова, сина своєї сестри, вибіг йому назустріч, обнявши його, поцілував і ввів його до своєї хати. І той докладно розповів Лаванові про всі ці події.
            Лаван, услышав о Иакове, сыне сестры своей, выбежал ему навстречу, обнял его и поцеловал его, и ввёл его в дом свой; и он рассказал Лавану всё сие.
            А Лаван сказав йому: Ти є з моїх кісток і з мого тіла. І Яків перебував у нього місяць.
            Лаван же сказал ему: подлинно ты кость моя и плоть моя. И жил у него Иаков целый месяц.
            Сказав Лаван Якову: Хіба працюватимеш мені задарма, тому що ти мій родич? Скажи мені, скільки тобі платити.
            И Лаван сказал Иакову: неужели ты даром будешь служить мне, потому что ты родственник? скажи мне, что заплатить тебе?
            У Лавана було дві дочки: ім’я старшої — Лія, ім’я молодшої — Рахиль.
            У Лавана же было две дочери; имя старшей: Лия; имя младшей: Рахиль.
            Лія мала хворі очі, а Рахиль була гарна на вигляд і прекрасна обличчям.
            Лия была слаба глазами, а Рахиль была красива станом и красива лицом.
            І Яків покохав Рахиль, тож сказав: Працюватиму в тебе сім років за Рахиль, твою молодшу дочку.
            Иаков полюбил Рахиль и сказал: я буду служить тебе семь лет за Рахиль, младшую дочь твою.
            А Лаван йому сказав: Мені краще віддати її за тебе, ніж дати її за іншого чоловіка. Живи в мене.
            Лаван сказал: лучше отдать мне её за тебя, нежели отдать её за другого кого; живи у меня.
            І працював Яків за Рахиль сім років, та вони видалися йому, наче декілька днів, оскільки він її кохав.
            И служил Иаков за Рахиль семь лет; и они показались ему за несколько дней, потому что он любил её.
            Тоді Яків сказав Лаванові: Дай мою дружину, щоб я до неї ввійшов, адже закінчилися мої дні.
            И сказал Иаков Лавану: дай жену мою, потому что мне уже исполнилось время, чтобы войти к ней.
            Тож зібрав Лаван усіх чоловіків місцевості, та й зробив весілля.
            Лаван созвал всех людей того места и сделал пир.
            А коли настав вечір, Лаван, узявши свою дочку Лію, ввів її до Якова, і Яків зійшовся з нею.
            Вечером же взял дочь свою Лию и ввёл её к нему; и вошёл к ней Иаков.
            Своїй дочці Лії Лаван дав рабиню Зелфу, щоби була їй за служницю.
            И дал Лаван служанку свою Зелфу в служанки дочери своей Лии.
            Вранці ж виявилося, що то була Лія. Тож Яків сказав Лаванові: Чому ти таке мені вчинив? Хіба не за Рахиль я працював на тебе? Чому ти мене обманув?
            Утром же оказалось, что это Лия. И Иаков сказал Лавану: что это сделал ты со мною? не за Рахиль ли я служил у тебя? зачем ты обманул меня?
            А Лаван відповів: У нашій місцевості так не заведено, щоб віддавати молодшу раніше від старшої.
            Лаван сказал: в нашем месте так не делают, чтобы младшую выдать прежде старшей;
            Коли ж закінчиться тиждень із нею, то віддам тобі ще й ту — за працю, яку виконуватимеш у мене ще наступних сім років.
            окончи неделю этой, потом дадим тебе и ту за службу, которую ты будешь служить у меня ещё семь лет других.
            Яків так і зробив. А закінчився тиждень цієї, і Лаван дав йому свою дочку Рахиль за дружину.
            Иаков так и сделал и окончил неделю этой. И Лаван дал Рахиль, дочь свою, ему в жену.
            Своїй дочці Рахилі Лаван дав Валу, свою рабиню, щоби була їй за служницю.
            И дал Лаван служанку свою Валлу в служанки дочери своей Рахили.
            І ввійшов до Рахилі, і покохав Рахиль більше, ніж Лію. І працював у нього ще наступних сім років.
            Иаков вошёл и к Рахили, и любил Рахиль больше, нежели Лию; и служил у него ещё семь лет других.
            Та Господь побачив, що зненавиджена Лія, і відкрив її лоно. А Рахиль залишалася неплідною.
            Господь узрел, что Лия была нелюбима, и отверз утробу её, а Рахиль была неплодна.
            Лія завагітніла і народила Якову сина; вона дала йому ім’я — Рувим [1] , кажучи: Бо побачив Господь моє приниження; тепер мене любитиме мій чоловік!
            Лия зачала и родила сына, и нарекла ему имя: Рувим, потому что сказала она: Господь призрел на моё бедствие, ибо теперь будет любить меня муж мой.
            І знову завагітніла Лія, і народила Якову другого сина, і сказала: Господь почув, що я зненавиджена, і дав мені й цього; вона дала йому ім’я — Симеон [2].
            И зачала опять и родила сына, и сказала: Господь услышал, что я нелюбима, и дал мне и сего. И нарекла ему имя: Симеон.
            І знову завагітніла, і народила сина, і сказала: Тепер буде мій чоловік зі мною, бо я народила йому трьох синів, тому й дано йому ім’я — Левій [3].
            И зачала ещё и родила сына, и сказала: теперь-то прилепится ко мне муж мой, ибо я родила ему трёх сынов. От сего наречено ему имя: Левий.