Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
Побачила ж Рахиль, що не народила дитини Якову, і сповнилася заздрощів Рахиль до своєї сестри, і промовила до Якова: Дай мені дітей! Якщо ж ні — я помру!
Рахиль видела, что она не рожает Иакову детей, и позавидовала своей сестре Лии. Она сказала Иакову:
— Дай мне детей, или я умру!
— Дай мне детей, или я умру!
Тоді Яків обурився на Рахиль і сказав: Хіба ж я замість Бога, Який позбавив тебе плоду лона?
Иаков разгневался на нее и сказал:
— Разве я Бог, Который не дает тебе детей?
— Разве я Бог, Который не дает тебе детей?
А вона сказала Якову: Ось моя рабиня Вала; увійди до неї, — і народить на мої коліна, тож матиму і я дітей від неї.
Она сказала:
— Вот Валла, моя служанка. Ляг с ней, чтобы она родила мне на колени,157 и у меня будут дети через нее.158
— Вот Валла, моя служанка. Ляг с ней, чтобы она родила мне на колени,157 и у меня будут дети через нее.158
І вона дала йому свою рабиню Валу — за дружину, і Яків увійшов до неї.
Так она дала ему в жены свою служанку Валлу; Иаков лег с ней,
І сказала Рахиль: Бог присудив на мою користь, і почув мій голос, і дав мені сина. Тому-то й дала йому ім’я — Дан [1].
Тогда Рахиль сказала: «Бог оправдал меня; Он внял моей мольбе и дал мне сына». Поэтому она назвала его Дан.159
І завагітніла знову Вала, рабиня Рахилі, і народила другого сина Якову.
Валла, служанка Рахили, снова забеременела и родила Иакову второго сына.
І сказала Рахиль: Підтримав мене Бог: я змагалася з моєю сестрою — і перемогла. Тож дала йому ім’я — Нефталим [2].
Тогда Рахиль сказала: «Великой борьбой боролась я с моей сестрой и победила». И она назвала его Неффалим.160
Побачила ж Лія, що перестала народжувати, і взяла свою рабиню Зелфу, і дала її Якову за дружину.
Увидев, что она перестала рожать детей, Лия взяла свою служанку Зелфу и дала ее Иакову в жены.
Яків увійшов до неї — і Зелфа, Ліїна рабиня, завагітніла і народила Якову сина.
Лиина служанка Зелфа родила Иакову сына.
Тож сказала Лія: Яке щастя! І вона дала йому ім’я — Ґад [3].
Тогда Лия сказала: «Какая удача!» И она назвала его Гад.161
І ще завагітніла Зелфа, Ліїна рабиня, і знову народила Якову — другого сина.
Лиина служанка Зелфа родила Иакову второго сына.
А Лія сказала: Я щаслива, бо жінки називатимуть мене блаженною. І дала йому ім’я — Асир [4].
Тогда Лия сказала: «Как я счастлива! Женщины будут звать меня счастливицей!» И она назвала его Асир.162
Якось вийшов Рувим у дні жнив пшениці й знайшов у полі мандраґорові яблука; він приніс їх своїй матері Лії. А Рахиль сказала Лії: Дай мені мандраґорових яблук твого сина.
Во время жатвы пшеницы Рувим вышел в поле, нашел мандрагоры163 и принес их матери. Рахиль сказала Лии:
— Пожалуйста, дай мне несколько мандрагор твоего сына.
— Пожалуйста, дай мне несколько мандрагор твоего сына.
Та Лія сказала: Хіба не досить тобі того, що ти забрала мого чоловіка? Невже ще й мандраґорові яблука мого сина забереш? А Рахиль відповіла: Гаразд, нехай за мандраґорові яблука твого сина цієї ночі він спить з тобою.
Но та сказала ей:
— Ты уже забрала у меня мужа; хочешь теперь забрать и мандрагоры сына моего?
— Хорошо, — сказала Рахиль, — пусть он ляжет с тобой сегодня ночью в обмен на мандрагоры твоего сына.
— Ты уже забрала у меня мужа; хочешь теперь забрать и мандрагоры сына моего?
— Хорошо, — сказала Рахиль, — пусть он ляжет с тобой сегодня ночью в обмен на мандрагоры твоего сына.
Прийшов же Яків увечері з поля, а Лія вийшла йому назустріч, та й сказала: Сьогодні заходь до мене, бо я найняла тебе за мандраґорові яблука мого сина. Тож тієї ночі він спав з нею.
Когда вечером Иаков пришел с полей, Лия вышла встретить его и сказала:
— Ты должен лечь со мной. Я заплатила за тебя мандрагорами сына.
И он лег с ней в ту ночь.
— Ты должен лечь со мной. Я заплатила за тебя мандрагорами сына.
И он лег с ней в ту ночь.
І Бог вислухав Лію, і вона завагітніла, і народила Якову п’ятого сина.
Бог услышал Лию, она забеременела и родила Иакову пятого сына.
І сказала Лія: Бог винагородив мене за те, що я дала мою рабиню своєму чоловікові. І дала йому ім’я — Іссахар, тобто Винагорода.
Тогда Лия сказала: «Бог вознаградил меня за то, что я дала мужу мою служанку». И она назвала его Иссахар.164
І знову завагітніла Лія, і народила Якову шостого сина.
Лия снова забеременела и родила Иакову шестого сына.
І сказала Лія: Обдарував мене Бог чудовим даром. Саме тепер вибере мене мій чоловік, бо я народила йому шістьох синів. І дала йому ім’я — Завулон.
Тогда она сказала: «Бог подарил мне драгоценный подарок. Теперь муж станет чтить меня, потому что я родила ему шестерых сыновей». И она назвала его Завулон.165
А після цього народила дочку і дала їй ім’я — Діна.
Через какое-то время она родила дочь и назвала ее Дина.
Згадав же Бог Рахиль, і Бог вислухав її, і відкрив її лоно.
Тогда Бог вспомнил Рахиль; Он услышал ее и открыл ей утробу.
Завагітнівши, вона народила Якову сина. І сказала Рахиль: Бог зняв з мене ганьбу;
Она забеременела и родила сына и сказала: «Бог снял мой позор».
і дала йому ім’я — Йосиф [5] , кажучи: Нехай додасть мені Бог іншого сина.
Она назвала его Иосиф,166 потому что она сказала: «Да добавит мне Господь еще одного сына».
Сталося ж: коли народила Рахиль Йосифа, то Яків сказав Лаванові: Відпусти мене, щоб я відійшов у свою місцевість і до свого краю.
После того как Рахиль родила Иосифа, Иаков сказал Лавану:
— Отпусти меня, чтобы я мог вернуться в родные края.
— Отпусти меня, чтобы я мог вернуться в родные края.
Віддай моїх дружин і дітей, задля яких я на тебе працював, щоб я пішов. Бо ти знаєш ту примусову роботу, котру я відробив тобі.
Дай мне моих жен и детей, за которых я служил тебе, и я тронусь в путь. Ты знаешь, как много я работал на тебя.
А Лаван сказав йому: Якщо я знайшов у тебе ласку… адже через знамення я побачив, що поблагословив мене Бог з твоїм приходом.
Но Лаван сказал ему:
— Если я нашел милость в твоих глазах, прошу тебя, останься: я узнал через гадание, что Господь благословляет меня благодаря тебе, —
— Если я нашел милость в твоих глазах, прошу тебя, останься: я узнал через гадание, что Господь благословляет меня благодаря тебе, —
А Яків йому сказав: Ти знаєш, як для тебе я працював, і скільки було твоєї худоби зі мною.
Иаков ответил ему:
— Ты знаешь, как я работал на тебя и каковы твои стада благодаря моей заботе.
— Ты знаешь, как я работал на тебя и каковы твои стада благодаря моей заботе.
Адже мало було того, що належало тобі до мого приходу, а стало численним, і поблагословив тебе Господь з моїм прибуттям. А тепер, коли я подбаю за власний дім?
Они были немногочисленны до моего прихода, но теперь их число многократно увеличилось, и Господь благословлял тебя из-за меня. Когда же, наконец, я смогу скопить что-нибудь и для собственного дома?
А Лаван запитав його: Що тобі дати? Не давай мені нічого, — відповів йому Яків, — я знову пастиму і стерегтиму твоїх овець, якщо зробиш мені те, що я скажу:
Лаван спросил:
— Что тебе дать?
— Мне ничего не надо, — ответил Иаков. — Сделай для меня лишь одно, и я буду и дальше пасти и охранять твои стада:
— Что тебе дать?
— Мне ничего не надо, — ответил Иаков. — Сделай для меня лишь одно, и я буду и дальше пасти и охранять твои стада:
Сьогодні обійди свою отару й вилучи звідти кожну рябу овечку з-поміж овець і кожну чисто білу та крапчасту тварину між козами. Оце буде моя платня.
позволь мне обойти все твои стада и отделить оттуда всех крапчатых и пятнистых овец, всех темных ягнят и всех пятнистых и крапчатых козлов. Они и будут моей платой.
І завтра свідчитиме про мене моя праведність, бо моя платня буде перед тобою; усе, що не крапчасте або чисто біле серед кіз та рябе серед овець, — те мною вкрадене.
Честность моя будет мне порукой в будущем, когда бы ты ни решил проверить плату, отданную мне. Если найдется у меня не крапчатый и не пятнистый козел или не темный ягненок, то они будут считаться крадеными.
А Лаван йому сказав: Нехай буде за твоїм словом.
— Договорились, — сказал Лаван. — Пусть будет так, как ты сказал.
І відділив того дня рябих і чисто білих козлів, і всі рябі та чисто білі кози, і все, що мало в собі біле, а все, що серед баранів було рябе, дав у руки своїх синів.
И в тот же день он отделил всех козлов с крапинами или пятнами, всех пятнистых и крапчатых коз — тех, на которых было белое, — и всех темных ягнят и отдал их под надзор сыновей.
І розділив їх з Яковом відстанню в три дні ходи. Яків же пас ту отару Лавана, яка залишилася.
Он назначил расстояние между собой и Иаковом в три дня пути, а Иаков продолжал пасти остальной мелкий скот Лавана.
Взяв собі Яків зеленого галуззя з тополі, з мигдалевого дерева і з платана; нарізав Яків білих пасів, здираючи зелену кору; на галузках появлялося те, що набіло обстругане — полосате.
Иаков нарезал свежих веток тополя, миндаля и чинары и сделал на них белые полоски, сняв кору и обнажив белое дерево внутри.
І поклав палиці, котрі обстругав, у жолоби для води, щоб як вівці прийдуть пити біля палиць, то під час водопою
Он положил ветки с нарезкой во все поилки, чтобы они были прямо перед скотом, когда скот приходил пить. Во время брачной поры, когда животные приходили пить,
вівці паруватимуться при галузках. І народжували вівці чисто білих, крапчастих і крапчасто-рябих ягнят.
они спаривались перед ветками, и потомство рождалось пестрым, крапчатым или пятнистым.
Яків розділив ягнят, а перед вівцями поставив чисто білого барана і також кожне крапчасте з ягнят. І відділив собі отари окремо — не змішував їх з вівцями Лавана.
Также Иаков поворачивал их к пестрым и темным животным, которые принадлежали Лавану, а молодняк ставил отдельно. Так у него появились собственные стада, и он держал их отдельно от скота Лавана.
Сталося ж, що в час, коли вівці парувалися і зачинали, Яків клав палиці перед вівцями в коритах, щоб вони парувалися перед палицями.
Когда пить приходили крепкие животные, Иаков клал перед ними в корыта ветки, чтобы они спаривались перед ветками,
А коли вівці дали приплід, — палиць вже не клав. Тож непозначені належали Лаванові, а позначені — Якову.
а если животные были слабые, он не клал веток. Так слабый скот доставался Лавану, а сильный — Иакову.