Переклад Турконяка

New King James Version

Уставши рано, Лаван поцілував своїх дітей та своїх дочок і поблагословив їх. І Лаван, повернувшись, пішов до своєї місцевості.

1

Esau Comes to Meet Jacob

So Jacob went on his way, and the angels of God met him.

2

А Яків пішов своєю дорогою. Поглянувши, він побачив озброєний Божий полк — його зустріли Божі ангели.

2

When Jacob saw them, he said, “This is God’s camp.” And he called the name of that place [a]Mahanaim.

3

Коли Яків їх побачив, то сказав: Це — Божий полк. Тож назвав те місце: Полки.

3

Then Jacob sent messengers before him to Esau his brother in the land of Seir, the [b]country of Edom.

4

Перед собою Яків послав послів до свого брата Ісава, у землю Сиїр, до місцевості Едом,

4

And he commanded them, saying, “Speak thus to my lord Esau, ‘Thus your servant Jacob says: “I have dwelt with Laban and stayed there until now.

5

і заповів їм, кажучи: Так скажете моєму панові Ісавові: Так говорить раб твій Яків: У Лавана жив я і затримався аж дотепер.

5

I have oxen, donkeys, flocks, and male and female servants; and I have sent to tell my lord, that I may find favor in your sight.” ’ ”

6

І є в мене воли, осли, вівці, раби і рабині; тож послав я сповістити моєму панові Ісаву, аби твій слуга знайшов ласку в тебе.

6

Then the messengers returned to Jacob, saying, “We came to your brother Esau, and he also is coming to meet you, and four hundred men are with him.”

7

І повернулися посли до Якова, кажучи: Ходили ми до твого брата Ісава. Він іде назустріч тобі, а з ним — чотириста чоловік.

7

So Jacob was greatly afraid and distressed; and he divided the people that were with him, and the flocks and herds and camels, into two companies.

8

І великий страх охопив Якова, і він розгубився. Тож поділив людей, які були з ним, волів і овець на два табори.

8

And he said, “If Esau comes to the one company and [c]attacks it, then the other company which is left will escape.”

9

Якщо прийде Ісав до одного табору, — сказав Яків, — і знищить його, то другий табір врятується.

9

Then Jacob said, “O God of my father Abraham and God of my father Isaac, the Lord who said to me, ‘Return to your country and to your family, and I will deal well with you’:

10

Яків промовив: Боже мого батька Авраама і Боже мого батька Ісаака, Господи, Який сказав мені: Повернися в землю свого народження — і зроблю тобі добро!

10

I am not worthy of the least of all the mercies and of all the truth which You have shown Your servant; for I crossed over this Jordan with my staff, and now I have become two companies.

11

Достатньо мені всієї справедливості й усієї правди, яку вчинив Ти Своєму рабові. Бо з одним своїм посохом перейшов я цей Йордан, а тепер ось я виріс у два табори.

11

Deliver me, I pray, from the hand of my brother, from the hand of Esau; for I fear him, lest he come and [d]attack me and the mother with the children.

12

Визволи мене з руки мого брата Ісава, бо я його боюся, щоби часом, прийшовши, не вбив мене й дітей з матір’ю.

12

For You said, ‘I will surely treat you well, and make your descendants as the sand of the sea, which cannot be numbered for multitude.’ ”

13

Ти ж сказав: Багато вчиню тобі добра [1] й зроблю твоїх нащадків — як морський пісок, що не перерахувати через велику кількість.

13

So he lodged there that same night, and took what [e]came to his hand as a present for Esau his brother:

14

Він провів там ту ніч. І взяв дари, котрі приніс, і послав своєму братові Ісаву:

14

two hundred female goats and twenty male goats, two hundred ewes and twenty rams,

15

двісті кіз, двадцять козлів, двісті овець, двадцять баранів,

15

thirty milk camels with their colts, forty cows and ten bulls, twenty female donkeys and ten foals.

16

тридцять верблюдиць-годувальниць і їхніх верблюденят, сорок волів, десять биків, двадцять ослів і десять ослят.

16

Then he delivered them to the hand of his servants, every drove by itself, and said to his servants, “Pass over before me, and put some distance between successive droves.”

17

Кожне стадо окремо він передав в руки своїх рабів, а своїм рабам сказав: Ідіть попереду мене і зберігайте відстань між стадом і стадом.

17

And he commanded the first one, saying, “When Esau my brother meets you and asks you, saying, ‘To whom do you belong, and where are you going? Whose are these in front of you?’

18

Він звелів першому, кажучи: Якщо тебе зустріне мій брат Ісав і запитає тебе, кажучи: Чий ти і куди йдеш, і чиє це стадо, яке йде перед тобою? —

18

then you shall say, ‘They are your servant Jacob’s. It is a present sent to my lord Esau; and behold, he also is behind us.’ ”

19

ти відповідай: Твого раба Якова; дари послав моєму панові Ісаву, та ось і він сам за нами.

19

So he commanded the second, the third, and all who followed the droves, saying, “In this manner you shall speak to Esau when you find him;

20

Так звелів він першому, і другому, і третьому, і всім, які йшли за цими стадами, кажучи: Такі слова промовте Ісаву, коли його зустрінете.

20

and also say, ‘Behold, your servant Jacob is behind us.’ ” For he said, “I will appease him with the present that goes before me, and afterward I will see his face; perhaps he will accept me.”

21

Ви також скажіть: Ось твій слуга Яків іде за нами! — оскільки він говорив собі: Зроблю лагідним його обличчя дарами, що йдуть перед ним, а потім побачу його в лице, тож, можливо, прийме й мою особу.

21

So the present went on over before him, but he himself lodged that night in the camp.

22

І дари випереджували його особу, — він ту ніч провів у таборі.

22

Wrestling with God

And he arose that night and took his two wives, his two female servants, and his eleven sons, and crossed over the ford of Jabbok.

23

Устав він тієї ночі, взяв обох жінок, обох рабинь, своїх одинадцятеро дітей і переправив через брід Явок.

23

He took them, sent them [f]over the brook, and sent over what he had.

24

І взяв їх, і перевів через струмок, і перепровадив усе, що належало йому.

24

Then Jacob was left alone; and a Man wrestled with him until the [g]breaking of day.

25

Тож Яків залишився сам… і якийсь Чоловік боровся з ним до ранку.

25

Now when He saw that He did not prevail against him, He [h]touched the socket of his hip; and the socket of Jacob’s hip was out of joint as He wrestled with him.

26

Та побачивши, що не здолає його, торкнувся до м’яза його стегна, і затерпнув м’яз стегна Якова, коли Він боровся з ним.

26

And He said, “Let Me go, for the day breaks.”
But he said, “I will not let You go unless You bless me!”

27

І сказав йому: Відпусти Мене, бо настав світанок. Той же сказав: Не відпущу Тебе, якщо не поблагословиш мене.

27

So He said to him, “What is your name?”
He said, “Jacob.”

28

А Він запитав його: Яке твоє ім’я? Той відповів: Яків.

28

And He said, “Your name shall no longer be called Jacob, but [i]Israel; for you have struggled with God and with men, and have prevailed.”

29

Він же відповів йому: Не буде більше ім’я твоє Яків, а Ізраїль буде твоє ім’я, бо ти витримав змагання з Богом і сильний є між людьми.

29

Then Jacob asked, saying, “Tell me Your name, I pray.”
And He said, “Why is it that you ask about My name?” And He blessed him there.

30

А Яків, запитуючи, сказав: Назви мені Своє Ім’я. Чого оце питаєш про Моє Ім’я? — промовив Той, і поблагословив його там.

30

So Jacob called the name of the place [j]Peniel: “For I have seen God face to face, and my life is preserved.”

31

І дав Яків назву тому місцю «Образ Божий». Адже я побачив Бога обличчям в обличчя, — сказав він, — та моя душа спаслася.

31

Just as he crossed over [k]Penuel the sun rose on him, and he limped on his hip.

32

І засяяло йому сонце, коли проминув Образ Божий. Він кульгав на своє стегно.

32

Therefore to this day the children of Israel do not eat the muscle that shrank, which is on the hip socket, because He [l]touched the socket of Jacob’s hip in the muscle that shrank.

Паралельне читання

Переклад Турконяка

New King James Version

Буття 32

Genesis 32