Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 32) | (Буття 34) →

Переклад Турконяка

Переклад Огієнка

  • Поглянувши, Яків побачив: ось надходить його брат Ісав, а з ним чотириста чоловіків. Тож Яків поділив дітей між Лією, Рахилею та обома невільницями;
  • І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обо́х невільниць своїх.
  • і поставив двох невільниць і їхніх синів спереду, далі — Лію та її дітей, а Рахиль і Йосифа — останніми.
  • І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йо́сипа останніми.
  • Сам же пройшов і став перед ними. Перш ніж наблизився до свого брата, він сім разів вклонився до землі.
  • А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.
  • А Ісав вибіг йому назустріч, обняв, поцілував його і впав йому на шию. Обидва вони заплакали.
  • І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.
  • Поглянувши, Ісав побачив жінок і дітей, та й сказав: Хто вони тобі? Той же відповів: Діти, якими Бог виявив милість твоєму рабові.
  • І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: „Хто то такі?“ А той відказав: „Діти, якими обдарував Бог твого раба“.
  • І підійшли невільниці та їхні діти, і вклонилися.
  • І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.
  • Наблизилася Лія та її діти — також вклонилися, а після цього підійшла Рахиль з Йосифом, і вклонилися.
  • І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йо́сип і Рахі́ль, та й вклонилися.
  • А що означають усі ці табори, які я зустрів? — запитав Ісав. Він же відповів: Щоб раб твій знайшов у тебе ласку, пане.
  • І сказав Ісав: „А що це за ці́лий табір той, що я спіткав?“ А той відказав: „Щоб знайти милість в очах мого пана“.
  • Та Ісав сказав: Брате, я маю багато; нехай твоє залишається твоїм!
  • А Ісав сказав: „Я маю багато, мій брате, — твоє нехай бу́де тобі“.
  • А Яків промовив: Якщо я знайшов у тебе ласку, то прийми дарунки з моїх рук. Бо ж я побачив твоє обличчя, наче хтось бачить Боже обличчя, — і ти ласкаво прийняв мене.
  • А Яків сказав: „Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене.
  • Прийми моє благословення, яке я тобі приніс, бо мені Бог виявив милосердя, і в мене є все. Він змушував його, — і той взяв,
  • Візьми ж благослове́ння моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все“. І благав він його, — і той узяв.
  • і сказав: Рушаймо, підемо навпростець.
  • І промовив Ісав: „Рушаймо й ходім, а я піду́ обік те́бе“.
  • Та Яків йому сказав: Пан мій знає, що діти малі, а вівці й корови в мене теляться. Тому, якщо гнатиму їх і один день, то загине вся худоба.
  • А той відказав: „Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.
  • Тож нехай мій пан іде попереду слуги, а я буду підкріплятися в дорозі, залежно від складності подорожі, яка переді мною, відповідно до ходи дітей, доки не дійду до мого пана в Сиїр.
  • Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду́ поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду́ до пана свого до Сеїру“.
  • Ісав же сказав: Залишу з тобою декого з тих людей, які зі мною. Навіщо це? — відповів той. Досить того, що я знайшов у тебе ласку, пане.
  • І промовив Ісав: „Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною“. А той відказав: „Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?“
  • І повернувся Ісав того дня своєю дорогою до Сиїра.
  • І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.
  • А Яків подався до Наметів. Він поставив собі там житло і зробив загони для своєї худоби: Тому й назвав те місце — Намети.
  • А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби своєї поробив курені́, тому назвав ім'я́ тому місцю: Сукко́т.
  • І коли прийшов Яків до Салима, міста в Сікімах, що в Ханаанській землі, — а прийшов він із сирійської Месопотамії, — то отаборився перед містом.
  • І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Кра́ї ханаанському, і розта́борився перед містом.
  • За сто овечок в Емора, Сихемового батька, він купив частину поля і поставив там свій намет.
  • І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібнякі́в.
  • Він встановив там жертовник і волав до Бога Ізраїля.
  • І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.

  • ← (Буття 32) | (Буття 34) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025