Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Бог промовив до Якова: Устань і піди до місцевості Бетель, там оселися й зроби там жертовника Богові, Який з’явився тобі, коли ти втікав від обличчя свого брата Ісава.
Бог сказав до Якова: "Встань, іди в Бетел та оселися там. Споруди там жертовник Богові, що з'явився тобі, як ти втікав від Ісава, свого брата."
Тож сказав Яків своєму домові й усім, які були з ним: Усуньте з-поміж себе чужих богів, які є у вас, і очистіться, і змініть ваш одяг.
І сказав Яків своєму домові й усім, які були з ним: "Викиньте геть чужих божків, що серед вас: очистітеся і змініть вашу одежу,
Уставайте, підемо до Бетелю, спорудимо там жертовника Богові, Який вислухав мене в день смутку, Котрий був зі мною і зберіг мене в дорозі, якою я йшов.
та й вставаймо й ходім у Бетел. Там я споруджу жертовник Богові, який вислухав мене в час горя мого, і він був зо мною в дорозі, що нею я йшов."
І вони віддали Якову чужих богів, які були в їхніх руках, і сережки, що в їхніх вухах, і закопав їх Яків під модриною, що в Сікімах, і знищив їх аж до сьогодні.
Вони й віддали Яковові всіх божків чужих, що їх мали, і сережки, які були в їхніх вухах, а він закопав їх під дубом, що був коло Сихему.
І вирушив Ізраїль із Сікімів, а Божий страх охопив навколишні міста, — тож не погналися за Ізраїлевими синами.
Тоді вирушили вони в дорогу, а великий острах Божий був на містах, які були довкруги них; тому й не гналися за синами Якова.
Яків, — він і весь народ, який був з ним, прийшли до Лузи, котра в Ханаанській землі, що власне і є Бетелем.
Отож прийшов Яків у Луз, що в Ханаан-краю, себто в Бетел, він і всі люди, що були з ним.
Він збудував там жертовника і дав назву місцевості — Бетель [1] , бо, коли він утікав від обличчя свого брата Ісава, там йому з’явився Бог.
Там поставив він жертовник і назвав це місце Бетел, бо там з'явився йому Бог, як він утікав від свого брата.
І померла Девора — годувальниця Ревеки — нижче Бетелю, під дубом, і дав йому назву: Дуб плачу.
Тоді померла Девора, мамка Ревеки, і поховали її нижче Бетелу, під дубом, який названо "Дуб плачу".
І знову з’явився Бог Якову в Лузі, коли той прийшов з Месопотамії сирійської, і поблагословив його Бог.
Бог з'явився Яковові знову, коли він повернувся з Паддам-Араму, і благословив його.
І сказав йому Бог: Якове, твоє ім’я вже буде не Яків, а Ізраїль буде твоє ім’я.
І сказав Бог йому: "Ім'я твоє — Яків, та не будуть більше звати тебе Яків. Ні, Ізраїль буде твоє ім'я." І дав йому ім'я Ізраїль.
Далі Бог сказав йому: Я — твій Бог; зростай і розмножуйся; народи і громади народів постануть з тебе, і царі вийдуть зі стегон твоїх.
Далі Бог сказав до нього: "Я — Бог всемогутній! Будь плідний і розмножуйся! Народ, багато народів постане з тебе. Навіть царі вийдуть із твоїх стегон.
Адже земля, яку Я віддав Авраамові й Ісаакові, — це тобі Я її дав, — вона буде твоя. Я дам цю землю твоїм нащадкам після тебе.
Землю ж, що її я був дав Авраамові та Ісаакові, тобі її дам; і твоєму потомству дам я цю землю."
І Бог з того місця, де говорив з ним, піднявся від нього вгору.
І зник Бог з того місця, де говорив з ним.
І поставив Яків стовп на місці, на якому Бог говорив з ним, — кам’яний стовп, і приніс на ньому жертву, і злив на нього олію.
На цьому місці, на якому він говорив з ним, поставив Яків стовпа й вилив на нього вина в жертву та налляв на нього олії.
І назвав Яків місце, там де Бог говорив з ним, — Бетель.
І назвав Яків це місце, де говорив з ним Бог, Бет-Ел.
Вирушив Яків з Бетелю і поставив свій намет неподалік від башти Ґадер. Сталося ж: коли наблизився до Хаврати, щоб іти в землю Ефрат, відбулися пологи Рахилі, — тяжкі були її пологи.
Вирушили ж вони з Бетелу, і до Ефрати був ще добрий шмат дороги, коли Рахиль злягла, мавши тяжкі роди.
І було, коли вона тяжко народжувала, сказала їй повитуха: Кріпися, бо й цей у тебе син.
Під час отих важких пологів каже їй повитуха: "Не бійся, це в тебе син."
Сталося ж, коли покидала її душа, бо вона вмирала, то дала йому ім’я: Син мого болю [2]. Батько ж назвав його: Веніамин [3].
При відході ж душі, бо вона вмирала, ще дала йому ім'я Беноні: але батько назвав його Веніямин.
Рахиль померла. Її поховали в дорозі до Ефрата (це Вифлеєм).
Та й померла Рахиль і поховали її при шляху до Ефрати, себто Вифлеєму.
І Яків поставив стовп на її могилі. Це могильний стовп Рахилі, який існує до сьогодні.
Над її гробом поставив Яків стовпа, який є на гробі Рахилі й по нинішній день.
Тоді рушив Ізраїль далі й нап'яв свій намет по той бік Магдал-Едера.
Сталося ж, коли поселився Ізраїль у тій землі, то Рувим пішов і ввійшов до Вали — наложниці свого батька. І про це довідався Ізраїль, і йому це видалося злом. Було ж у Якова дванадцять синів.
Коли ж Ізраїль проживав у цій країні, пішов Рувим та й ліг з Білгою, наложницею свого батька. І довідався про це Ізраїль. — У Якова ж було дванадцять синів.
Сини Лії: Рувим, первенець Якова, Симеон, Левій, Юда, Іссахар і Завулон.
Сини Лії: Рувим — первородний Якова, Симеон, Леві, Юда, Іссахар та Завулон.
Сини Зелфи, Ліїної рабині: Ґад і Асир. Це сини Якова, які народилися в нього в сирійській Месопотамії.
Сини ж Зілпи, служниці Лії: Гад і Ашер. Це ж сини Якова, які народилися в нього в Паддан-Арамі.
І прийшов Яків до Ісаака, свого батька, у Мамре, до міста на рівнині (це Хеврон) в Ханаанській землі, де жив Авраам та Ісаак.
Отож Яків прибув до Ісаака, свого батька, в Мамре в Кіріят-Арбу, себто в Хеврон, де проживав був Авраам та Ісаак.
Було ж днів Ісаака, які прожив, — сто вісімдесят років.
Було ж днів Ісаакові — сто вісімдесят років.