Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
І сталося, що через два роки часу фараон побачив сон. Здавалося йому, що він стоїть біля ріки,
Два роки по тому приснився й фараонові сон: стоїть він ніби над Нілом.
і ось, наче з ріки вийшло сім корів, гарних на вигляд і добірних тілом, і паслися в очереті.
А тут із Нілу виходять семеро корів, гарних на вид і ситих, та й пасуться в очеретах.
А слідом за ними вийшли з ріки інших сім корів — жалюгідні на вигляд і виснажені тілом — і паслися з коровами на березі ріки.
Та ось і других сім корів, поганих на вид і худих, виходять за ними з Нілу та й стоять на березі Нілу.
І сім жалюгідних та виснажених тілом корів з’їли сімох добірних, гарних на вигляд корів. І фараон прокинувся.
І пожерли корови, погані з виду й худі, сім корів гарних на вид і ситих. І фараон прокинувся.
І вдруге побачив сон: ось сім колосків виростали з одного стебла — добірні й гарні;
Але заснув він і сниться йому знов: оце сім колосків, повних й гарних, вилонюються з одного стебла.
аж ось інших сім колосків — тонких та спалених суховієм — виросли після них;
А потому сім інших колосків, тоненьких, висушених східнім вітром, виростають за ними.
і сім тонких та спалених суховієм колосків поглинули сім добірних, повних колосків. Фараон прокинувся — то був сон.
І поглинули тоненькі колоски сім колосків повних і гарних. Та й прокинувся фараон, — а це ж тільки сон.
А вранці сталося таке: його душа стривожилася, і він послав, щоби покликали всіх віщунів Єгипту і всіх його мудреців. Фараон розповів їм сон, але не було нікого, хто б його міг пояснити фараонові.
Але вранці стривожився його дух. Тим то послав він скликати всіх єгипетських віщунів та й усіх мудреців, і оповів їм фараон свої сни, але ніхто не міг їх розгадати фараонові.
Та до фараона звернувся головний виночерпій, кажучи: Я пригадую собі сьогодні свій гріх.
Тоді головний підчаший озвався до фараона, кажучи: "Нині визнаю я свою вину.
Якось фараон розгнівався на своїх слуг і вкинув нас до в’язниці в тюрмі начальника в’язниці, — мене та головного пекаря.
Фараон розгнівався був на своїх слуг, то й віддав мене до ув'язнення у дім начальника варти, мене і головного пекаря.
Однієї ночі ми бачили сон, я і він, — кожний бачив свій власний сон.
І снився нам, мені та й йому, тієї самої ночі сон, а снилось нам кожному відповідно до його сну.
Був же там з нами молодий єврей, раб начальника в’язниці, і ми розповіли сни йому, а він їх нам пояснив.
Був же там з нами хлопець єврей, слуга начальника варти. От ми й оповіли йому наші сни, й він нам пояснив їх, пояснив кожному відповідно до його сну.
І сталося: так, як нам пояснив, — отак і збулося: мене відновили на моїй посаді, а того повісили.
І точнісінько, як він нам пояснив, так і справдилося: мене повернено на моє місце, а того повісили."
Тоді фараон послав покликати Йосифа, і його вивели з в’язниці. Його підстригли, змінили його одяг, і він пішов до фараона.
Тоді фараон послав покликати Йосифа, і його притьмом вивели з темниці. Поголив він свою бороду, змінив одежу і прийшов до фараона.
А фараон сказав Йосифові: Я бачив сон і немає нікого, хто би його міг пояснити. Та я чув, що про тебе кажуть, ніби ти, почувши сни, можеш їх пояснити.
І каже фараон до Йосифа: "Снив я сон, та немає такого, хто б його розгадав. Про тебе ж я чув, кажуть, що коли почуєш якийсь сон, то знаєш його розгадати."
У відповідь Йосиф сказав фараонові: Без Бога не сповіститься фараонові спасіння.
На те відрік Йосиф фараонові: "Не я, а Бог дасть фараонові одвіт прихильний."
А фараон промовив до Йосифа, кажучи: У моєму сні мені здалося, що я стояв на березі ріки,
Отож і заговорив фараон до Йосифа: "Снилось мені, що я стою на березі Нілу.
і наче з ріки вийшло сім корів, гарних на вигляд і добірних тілом, і паслися в очереті.
Аж ось виходять з Нілу сім корів, ситих і гарних, та й пасуться в комиші.
Аж ось за ними вийшли з ріки інших сім корів — нещасних і жалюгідних на вигляд та виснажених тілом, — гірших за них я не бачив в усій Єгипетській землі.
Але за ними виходять сім інших корів, марних, на вид вельми поганих і худих на тілі; таких поганющих не бачив я в усій країні Єгипетській.
І сім жалюгідних і худих корів з’їли сімох перших — гарних і добірних корів.
І ті худі та погані корови пожерли перших сім товстих.
І попали ті в їхнє черево, але не було помітно, що потрапили в їхнє черево, бо вигляд у них залишився таким жалюгідним, як і на початку. Я прокинувся — та згодом заснув.
Та хоч вони їх і пожерли, а й знаку не було, що вони їх пожерли: вигляд мали вони поганий, як і раніше. Тут я і прокинувся.
І знову побачив я у своєму сні, наче сім колосків виросли з одного стебла — повні та гарні.
А потім уві сні я бачив, як сім колосків вилонюються з одного стебла, дебелих і добрих.
А після них виросли інші сім колосків, тонкі та спалені суховієм.
Та ось сім інших колосків, сухих, тонких, спалених східнім вітром, виростають за ними.
І сім тонких та спалених суховієм колосків поглинули сім гарних та повних колосків. Отже, я розповів сон віщунам — та не було нікого, хто пояснив би його мені.
І поглинули тоненькі колоски сім колосків добрих. Я оповів це віщунам, але немає такого, хто б мені його вияснив."
І сказав Йосиф фараонові: сон фараона — один. Бог показав фараонові те, що Він чинить.
Тож і каже Йосиф фараонові: "Сон фараона єдиний. Бог дав знати фараонові, що буде чинити.
Сім гарних корів — це сім років, і сім гарних колосків — також сім років. Сон фараона — один.
Сім тучних корів — це сім років, і сім колосків добрих — це теж сім років. Це один сон.
І сім худих корів, які виходили після них, — є сім років, і сім тонких та спалених суховієм колосків — це сім років голоду.
А сім корів худих та поганих, що вийшли за ними, — це сім років, так само й сім колосків порожніх, спалених східнім вітром; настане сім років голодних.
Це саме те, про що я сказав фараонові: Бог показав фараонові те, що Він чинить.
Воно й є те, що я сказав фараонові: Бог показав фараонові, що буде він чинити.
Ось надходять сім років великого достатку в усій Єгипетській землі.
Ось приходить сім років великого достатку в цілій Єгипетській країні,
А після цього настане сім років голоду, і в усій Єгипетській землі забудуть про достаток, і голод спустошить землю.
але після них настане сім років голодних, і забудеться тучність Єгипетської країни: голод виснажить увесь край.
І не буде видно достатку на землі через голод, що настане після цього, бо він буде дуже тяжкий.
Ніхто не знатиме достатку в країні через той голод, що настане потім, тяжкий бо буде вельми.
А повторився сон фараонові двічі тому, що неодмінно здійсниться сказане Богом, і Бог не забариться з його виконанням.
А сон фараонові приснився аж двічі тому, що вирішено це від Бога, і Бог скоро виконає це.
Тому підшукай тепер мудрого й розумного чоловіка і постав його над Єгипетською землею.
Отож нехай фараон підшукає собі чоловіка второпного й розумного та й поставить його над Єгипетською країною.
Тож нехай так зробить фараон: нехай настановить на землі місцевих правителів, і хай збирають п’яту частину всього врожаю на Єгипетській землі за сім років достатку,
Нехай фараон настановить правителів над країною, і вони відберуть п'ятину з Єгипетського краю за сім урожайних років;
і хай зберуть усі запаси їжі за цих сім сприятливих років, що надходять; нехай буде зібране зерно в розпорядження фараона. І ці запаси їжі хай зберігаються в містах.
нехай вони збирають усі харчі в тих сімох тучних роках, які настануть, і нехай зсипають збіжжя під оруду фараона, і тим запровадять хлібозаготівлю по містах та й будуть берегти її.
І буде зроблено запас їжі в краю на сім років голоду, які настануть у Єгипетській землі, і не загине край від голоду.
Ті харчі стануть запасом для країни на сім голодних років, які навідають Єгипетський край, щоб так країна не вигинула від голоду."
Сподобалися ці слова фараонові й усім його слугам.
Сподобалось це слово фараонові й усім слугам,
І фараон сказав усім своїм слугам: Чи знайдемо таку людину, яка має в собі Божого Духа?
та й промовив фараон до своїх слуг: "Чи ж знайдемо ми такого чоловіка, як оцей, щоб дух Божий жив у ньому?"
Тож фараон сказав Йосифові: Оскільки Бог показав усе це тобі, то немає людини мудрішої та розумнішої за тебе.
А до Йосифа фараон сказав: "Бог дав тобі знати все те, тим то й немає іншого такого кмітливого та розумного, як ти.
Ти будеш над моїм домом, і слів твоїх уст буде слухатися весь мій народ. Тільки престолом я буду вищий за тебе.
Ти будеш над моїм домом, і твоє слово слухатиме ввесь мій народ; тільки престолом буду я від тебе більший."
Ось, сьогодні, — сказав фараон Йосифові, — ставлю тебе над усією Єгипетською землею.
Тоді фараон сказав до Йосифа: "Гляди ж, настановляю тебе над усією країною Єгипетською."
І, знявши перстень зі своєї руки, фараон заклав його Йосифові на руку й одягнув його в червоний одяг, а золотий ланцюжок одягнув йому на шию.
І знявши фараон з руки своєї перстень із печаткою, настромив його Йосифові на руку, вдягнув його в шати вісонові, вклав золотий ланцюг йому на шию
Він посадив його на свою другу колісницю, а вісник виголошував перед ним; і він поставив його над усією Єгипетською землею.
і повелів йому їхати в другій після своєї колісниці, а перед ним вигукувано: "Аврех!" Отож поставив його над усім краєм Єгипту.
І сказав фараон Йосифові: Я — фараон! Без тебе ніхто не поворухне своєю рукою в усій Єгипетській землі.
Тоді промовив ще фараон до Йосифа: "Я — фараон, але без тебе ніхто не підведе ні руки, ні ноги в усій країні Єгипетській."
І дав фараон Йосифові ім’я Псонтомфаних, а за дружину дав йому Асенету, дочку Петефрія, жерця міста Сонця.
І дав фараон Йосифові ім'я Цефенат-Панеах, а за жінку дав йому Аснат, дочку Потіфера, священика з Ону. І вибрався Йосиф по Єгипетській землі.
Йосифові ж було тридцять років, коли постав перед фараоном, царем Єгипту. Відійшов же Йосиф від присутності фараона і пройшов усю Єгипетську землю.
Було ж Йосифові тридцять років, як він станув перед фараоном, єгипетським царем. І вийшов Йосиф від фараона і пройшов усю Єгипетську країну.
І впродовж семи років достатку земля давала щедро родила;
Земля родила наче пригорщами за сім урожайних років.
і Йосиф зібрав усі запаси їжі за сім років, коли був достаток у Єгипетському краю, і склав припаси в містах; у кожному місті він склав запаси полів, які були довкола нього.
А він збирав усякі харчі за тих сім щедрих років, які були в Єгипетськім краї, і складав харчі по містах, купчивши в кожному місті врожай з поля, що було навкруги нього.
І зібрав Йосиф зерна — як морського піску: так багато, що не можна було порахувати, бо не було числа.
І нагромадив Йосиф збіжжя, як морського піску, і то таку велику силу, що перестав лічити, бо безліч його було.
До того, як настали сім років голоду, у Йосифа було двоє синів, яких народила йому Асенет — дочка Пентефрія, жерця міста Сонця.
Перед тим же, заки настав голодний рік, народилося в Йосифа двоє синів, що їх уродила йому Аснат, дочка Потіфера, священика з Ону.
Первенцеві Йосиф дав ім’я Манасія [1] , бо сказав: Бог дав мені забути весь мій біль і все, що пов’язане з моїм батьком.
Йосиф назвав первородного ім'ям Менаше (Манассія), бо — мовляв, Бог дав мені забути всю мою недолю і ввесь дім батька мого.
Ім’я ж другому дав Єфрем [2] , бо сказав: Розмножив мене Бог у землі моєї недолі.
А другому дав він ім'я Ефраїм, бо — мовляв, Бог зробив мене плодовитим у землі горя мого.
Та сім років достатку, що були в Єгипетській землі, минули
Коли ж минуло сім років достатку, що був в Єгипетській країні,
і почалися сім років голоду — як і казав Йосиф. І настав голод по всьому краю, а в усій Єгипетській землі був хліб.
і почали наставати сім голодних років, як це передсказав був Йосиф, голод запанував по всіх краях, але в цілій Єгипетській країні був хліб.
Та почався голод і по всій Єгипетській землі, тож народ заволав до фараона про хліб. А фараон сказав усім єгиптянам: Ідіть до Йосипа, і що лише скаже вам, — зробіть.
Якже зголодніла вся Єгипетська країна, і люди закричали до фараона за хлібом, то фараон казав до єгиптян: "Ідіть до Йосифа та й чиніть, що він вам скаже!"
І голод був по всій землі. А Йосип відчинив усі зерносховища і продавав усім єгиптянам;
А голод був по всій землі. Тоді Йосиф відчинив усі засіки і продавав хліб єгиптянам, бо голод міцнішав у Єгипетськім краю.