Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New Living Translation
Яків, побачивши, що в Єгипті йде продаж, сказав своїм синам: Чому ви нічого не робите?
Joseph’s Brothers Go to Egypt
When Jacob heard that grain was available in Egypt, he said to his sons, “Why are you standing around looking at one another?
When Jacob heard that grain was available in Egypt, he said to his sons, “Why are you standing around looking at one another?
Ось, я почув, що в Єгипті є пшениця. Сходіть туди й купіть нам трохи хліба, щоб ми вижили та не повмирали.
I have heard there is grain in Egypt. Go down there, and buy enough grain to keep us alive. Otherwise we’ll die.”
І десять Йосифових братів пішли купити в Єгипті пшениці.
So Joseph’s ten older brothers went down to Egypt to buy grain.
Та Веніамина, Йосифового брата, не відпустив з його братами, бо сказав: Щоби часом не скоїлося з ним нещастя.
But Jacob wouldn’t let Joseph’s younger brother, Benjamin, go with them, for fear some harm might come to him.
Тож сини Ізраїля прийшли разом з іншими, які прибули для закупівлі, оскільки в Ханаанській землі був голод.
А Йосиф був володарем краю; він продавав усьому народові землі. Прийшовши, Йосифові брати вклонилися йому обличчям до землі.
Since Joseph was governor of all Egypt and in charge of selling grain to all the people, it was to him that his brothers came. When they arrived, they bowed before him with their faces to the ground.
Йосиф, побачивши своїх братів, упізнав їх, та тримався на віддалі від них і говорив з ними суворо. Він запитав їх: Звідкіля ви прийшли? Вони ж сказали: З Ханаанської землі, щоб купити їжі.
Joseph recognized his brothers instantly, but he pretended to be a stranger and spoke harshly to them. “Where are you from?” he demanded.
“From the land of Canaan,” they replied. “We have come to buy food.”
“From the land of Canaan,” they replied. “We have come to buy food.”
Тож Йосиф упізнав своїх братів, а вони його не впізнали.
Although Joseph recognized his brothers, they didn’t recognize him.
І пригадав Йосиф сни, які він бачив, і сказав їм: Ви — шпигуни, ви прийшли розвідати дороги краю.
And he remembered the dreams he’d had about them many years before. He said to them, “You are spies! You have come to see how vulnerable our land has become.”
Вони ж відповіли: Ні, пане, ми, твої раби, прийшли купити хліба.
“No, my lord!” they exclaimed. “Your servants have simply come to buy food.
Усі ми — сини одного чоловіка; ми мирні! Твої раби — не шпигуни!
We are all brothers — members of the same family. We are honest men, sir! We are not spies!”
Та він сказав їм: Ні, ви таки прийшли, щоб вивідати дороги краю.
“Yes, you are!” Joseph insisted. “You have come to see how vulnerable our land has become.”
Вони ж сказали: Ми — твої раби, нас дванадцятеро братів у Ханаанській землі; і ось молодший сьогодні з нашим батьком, а ще одного немає.
“Sir,” they said, “there are actually twelve of us. We, your servants, are all brothers, sons of a man living in the land of Canaan. Our youngest brother is back there with our father right now, and one of our brothers is no longer with us.”
Промовив до них Йосиф: Як я вам сказав — так воно і є; стверджую, що ви — шпигуни!
But Joseph insisted, “As I said, you are spies!
Цим ви і виявитеся! Клянусь здоров’ям фараона: не вийдете ви звідси, доки ваш молодший брат не прибуде сюди!
This is how I will test your story. I swear by the life of Pharaoh that you will never leave Egypt unless your youngest brother comes here!
Пошліть одного з-поміж вас і приведіть вашого брата; ви ж — чекайте, доки не будуть доведені ваші слова, — кажете правду чи ні. Якщо ні, то клянусь здоров’ям фараона, що ви — шпигуни.
One of you must go and get your brother. I’ll keep the rest of you here in prison. Then we’ll find out whether or not your story is true. By the life of Pharaoh, if it turns out that you don’t have a younger brother, then I’ll know you are spies.”
А третього дня їм сказав: Зробіть так — і житимете, адже я боюся Бога.
On the third day Joseph said to them, “I am a God-fearing man. If you do as I say, you will live.
Якщо ви мирні, нехай один з ваших братів залишиться у в’язниці, ви ж ідіть і віднесіть куплену вами пшеницю,
If you really are honest men, choose one of your brothers to remain in prison. The rest of you may go home with grain for your starving families.
а вашого молодшого брата приведіть до мене, і ваші слова підтвердяться. Якщо ж ні — помрете. Вони так і зробили.
But you must bring your youngest brother back to me. This will prove that you are telling the truth, and you will not die.” To this they agreed.
І говорили брати між собою: Так, дійсно, ми грішні щодо нашого брата, бо знехтували ми біль його душі, коли благав нас, і не вислухали ми його. Ось чому прийшло на нас це нещастя.
Speaking among themselves, they said, “Clearly we are being punished because of what we did to Joseph long ago. We saw his anguish when he pleaded for his life, but we wouldn’t listen. That’s why we’re in this trouble.”
А Рувим у відповідь промовив до них: Чи не говорив я вам, твердячи: Не чиніть зла юнакові. Та ви не послухали мене. І ось — домагаються від нас його крові.
“Didn’t I tell you not to sin against the boy?” Reuben asked. “But you wouldn’t listen. And now we have to answer for his blood!”
Вони ж не знали, що Йосиф їх розуміє, оскільки між ними був перекладач.
Of course, they didn’t know that Joseph understood them, for he had been speaking to them through an interpreter.
Тож відвернувшись від них, Йосиф заплакав. Тоді знову повернувся до них і заговорив з ними. Він забрав від них Симеона і зв’язав його перед ними.
Now he turned away from them and began to weep. When he regained his composure, he spoke to them again. Then he chose Simeon from among them and had him tied up right before their eyes.
А їхні торби Йосиф наказав наповнити пшеницею, повернути гроші кожного в його мішок і дати їм харчів на дорогу. Так з ними і було зроблено.
Joseph then ordered his servants to fill the men’s sacks with grain, but he also gave secret instructions to return each brother’s payment at the top of his sack. He also gave them supplies for their journey home.
І навантаживши пшеницю на своїх ослів, вони пішли звідти.
So the brothers loaded their donkeys with the grain and headed for home.
А там, де зупинилися, один із них розв’язав свій мішок, щоб нагодувати ослів, побачив вузлик зі своїми грішми, який був зверху в мішку.
But when they stopped for the night and one of them opened his sack to get grain for his donkey, he found his money in the top of his sack.
І він сказав своїм братам: Мені повернули гроші — ось вони в моєму мішку! І жах охопив їхнє серце, вони налякалися і говорили один одному: Що це Бог нам зробив?
“Look!” he exclaimed to his brothers. “My money has been returned; it’s here in my sack!” Then their hearts sank. Trembling, they said to each other, “What has God done to us?”
І прибули вони в Ханаанську землю до свого батька Якова, і розповіли йому все, що з ними трапилося, кажучи:
When the brothers came to their father, Jacob, in the land of Canaan, they told him everything that had happened to them.
Говорив з нами суворо той чоловік, володар краю, і кинув нас у в’язницю як шпигунів країни.
“The man who is governor of the land spoke very harshly to us,” they told him. “He accused us of being spies scouting the land.
нас є дванадцять братів — синів нашого батька; одного немає, а найменший сьогодні з нашим батьком у Ханаанській землі.
We are twelve brothers, sons of one father. One brother is no longer with us, and the youngest is at home with our father in the land of Canaan.’
А чоловік, володар краю, сказав нам: Ось із чого довідаюся, що ви мирні: одного брата залиште тут зі мною, візьміть куплену пшеницю і повертайтеся до вашого дому.
“Then the man who is governor of the land told us, ‘This is how I will find out if you are honest men. Leave one of your brothers here with me, and take grain for your starving families and go on home.
Тож приведіть вашого молодшого брата до мене, — і тоді знатиму, що ви не шпигуни, а мирні, і віддам вам вашого брата, і будете торгувати в краю.
But you must bring your youngest brother back to me. Then I will know you are honest men and not spies. Then I will give you back your brother, and you may trade freely in the land.’”
А коли вони випорожнювали свої мішки, то виявилося, що в мішку кожного був вузол з грішми. Вони та їхній батько побачили вузлики зі своїми грішми — і перелякалися.
As they emptied out their sacks, there in each man’s sack was the bag of money he had paid for the grain! The brothers and their father were terrified when they saw the bags of money.
І сказав їм Яків, їхній батько: Ви позбавили мене дітей. Йосифа немає, Симеона немає, а тепер забираєте Веніамина! Усе це впало на мене.
Jacob exclaimed, “You are robbing me of my children! Joseph is gone! Simeon is gone! And now you want to take Benjamin, too. Everything is going against me!”
Та Рувим сказав своєму батькові, промовляючи: Убий моїх двох синів, якщо не приведу його до тебе! Віддай його в мої руки, — і я поверну його тобі.
Then Reuben said to his father, “You may kill my two sons if I don’t bring Benjamin back to you. I’ll be responsible for him, and I promise to bring him back.”
Він же відповів: Мій син не піде з вами, бо його брат помер, і він залишився сам-один. А як спіткає його лихо в дорозі, якою підете, то смутком зведете мою старість до аду.