Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New Living Translation
А тим часом Йосиф наказав тому, хто над його домом, говорячи: Наповніть мішки людей поживою, скільки лише можуть підняти, і вкладіть гроші кожного зверху в його мішок,
Joseph’s Silver Cup
When his brothers were ready to leave, Joseph gave these instructions to his palace manager: “Fill each of their sacks with as much grain as they can carry, and put each man’s money back into his sack.
When his brothers were ready to leave, Joseph gave these instructions to his palace manager: “Fill each of their sacks with as much grain as they can carry, and put each man’s money back into his sack.
а в мішок наймолодшого покладіть мою срібну чашу та ціну за його пшеницю! Усе відбулося згідно з наказом Йосифа, так, як він сказав.
Then put my personal silver cup at the top of the youngest brother’s sack, along with the money for his grain.” So the manager did as Joseph instructed him.
Настав ранок. Чоловіків відпустили, — їх та їхніх ослів.
The brothers were up at dawn and were sent on their journey with their loaded donkeys.
І коли вони вийшли з міста, але ще не відійшли далеко, Йосиф сказав тому, хто над його домом: Устань і наздоганяй чоловіків! Дожени їх і скажи їм: Навіщо ви відплатили злом за добро? Навіщо ви вкрали мою срібну чашу?
But when they had gone only a short distance and were barely out of the city, Joseph said to his palace manager, “Chase after them and stop them. When you catch up with them, ask them, ‘Why have you repaid my kindness with such evil?
Хіба це не та, з якої мій володар п’є? Він же в ній займається ворожбою! Ви зробили зло, отаке вчинивши!
Знайшовши їх, той виказав їм ці слова.
When the palace manager caught up with the men, he spoke to them as he had been instructed.
Вони ж відповіли йому: Навіщо володар говорить такі речі? Неможливо, щоб твої раби вчинили згідно із цими словами.
“What are you talking about?” the brothers responded. “We are your servants and would never do such a thing!
Якщо ми з Ханаанської землі повернули тобі гроші, котрі знайшли в наших мішках, то як же ми могли вкрасти срібло чи золото з дому твого володаря?
Didn’t we return the money we found in our sacks? We brought it back all the way from the land of Canaan. Why would we steal silver or gold from your master’s house?
У кого тільки з твоїх рабів буде знайдена чаша, той нехай загине, а ми станемо рабами нашого володаря!
If you find his cup with any one of us, let that man die. And all the rest of us, my lord, will be your slaves.”
Він же промовив: Тож тепер, як ви кажете, так нехай і буде: в кого тільки буде знайдена чаша, той стане моїм рабом, а ви будете невинні.
“That’s fair,” the man replied. “But only the one who stole the cup will be my slave. The rest of you may go free.”
І кожен поспішно стягнув на землю свого мішка. І кожен відкрив свій мішок,
They all quickly took their sacks from the backs of their donkeys and opened them.
а той шукав, почавши від старшого, доки не прийшов до наймолодшого, — і знайшов чашу у Веніаминовому мішку.
The palace manager searched the brothers’ sacks, from the oldest to the youngest. And the cup was found in Benjamin’s sack!
І вони розірвали на собі одяг, і кожен з них поклав свій мішок на свого осла, і вони повернулися до міста.
When the brothers saw this, they tore their clothing in despair. Then they loaded their donkeys again and returned to the city.
І Юда та його брати ввійшли до Йосифа, коли він ще був там, і попадали перед ним на землю.
Joseph was still in his palace when Judah and his brothers arrived, and they fell to the ground before him.
А Йосиф їм сказав: Що ж це за вчинок ви зробили? Невже ви не знали, що такий чоловік, як я, займається ворожбою?
“What have you done?” Joseph demanded. “Don’t you know that a man like me can predict the future?”
Юда ж сказав: Що відповімо володареві, або що говоритимемо, або чим оправдаємося? Адже Бог виявив несправедливість твоїх рабів! Ось ми — раби нашого володаря; і ми, і той, у кого знайшлася чаша.
Judah answered, “Oh, my lord, what can we say to you? How can we explain this? How can we prove our innocence? God is punishing us for our sins. My lord, we have all returned to be your slaves — all of us, not just our brother who had your cup in his sack.”
Та Йосиф сказав: Не може бути, щоб я вчинив за цим словом; чоловік, в якого була знайдена чаша, — він буде моїм рабом! Ви ж безпечно вирушайте до вашого батька.
“No,” Joseph said. “I would never do such a thing! Only the man who stole the cup will be my slave. The rest of you may go back to your father in peace.”
Юда ж, підійшовши до нього, сказав: Володарю, я благаю! Дозволь твоєму рабові промовити слово до тебе і не прогнівайся на свого раба, адже ти другий після фараона.
Judah Speaks for His Brothers
Then Judah stepped forward and said, “Please, my lord, let your servant say just one word to you. Please, do not be angry with me, even though you are as powerful as Pharaoh himself.
Володарю, ти запитав своїх рабів, кажучи: Чи маєте батька або брата?
“My lord, previously you asked us, your servants, ‘Do you have a father or a brother?’
І ми сказали володареві: Є в нас старий батько і дитина його старості, — наймолодший у нього; його брат помер, і він один залишився у своєї матері, тож батько полюбив його.
And we responded, ‘Yes, my lord, we have a father who is an old man, and his youngest son is a child of his old age. His full brother is dead, and he alone is left of his mother’s children, and his father loves him very much.’
Ти сказав своїм рабам: Приведіть його до мене, і я подбаю про нього.
“And you said to us, ‘Bring him here so I can see him with my own eyes.’
Та ми відповіли володареві: Не може юнак залишити батька, бо коли залишить батька, то той помре.
But we said to you, ‘My lord, the boy cannot leave his father, for his father would die.’
Ти ж сказав своїм рабам: Якщо ваш наймолодший брат не прибуде з вами, вам не бачити більше мого обличчя.
But you told us, ‘Unless your youngest brother comes with you, you will never see my face again.’
І вийшло так, що коли ми прийшли до твого раба, — нашого батька, — то сповістили йому слова володаря.
“So we returned to your servant, our father, and told him what you had said.
І наш батько сказав нам: Ідіть знову й купіть нам трохи хліба.
Later, when he said, ‘Go back again and buy us more food,’
Ми ж відповіли: Не можемо піти! Але підемо тільки тоді, коли наш наймолодший брат піде з нами, оскільки не зможемо побачити обличчя того чоловіка, якщо наймолодшого брата не буде з нами!
we replied, ‘We can’t go unless you let our youngest brother go with us. We’ll never get to see the man’s face unless our youngest brother is with us.’
Тож наш батько, твій раб, сказав нам: Ви знаєте, що двох синів мені народила дружина,
“Then my father said to us, ‘As you know, my wife had two sons,
і один пішов від мене, і ви сказали, що звір з’їв його, — і я його більше ніколи не бачив;
and one of them went away and never returned. Doubtless he was torn to pieces by some wild animal. I have never seen him since.
тому, якщо заберете і цього з-перед мого обличчя, і скоїться йому лихо в дорозі, то смутком зведете мою старість до аду.
Тепер же, якщо йду до твого раба, — нашого батька, — і юнака з нами нема, а душа того прив’язана до його душі, —
“And now, my lord, I cannot go back to my father without the boy. Our father’s life is bound up in the boy’s life.
і станеться: коли він побачить, що з нами немає юнака, то помре. І твої раби горем зведуть старість твого раба, а нашого батька, до аду.
If he sees that the boy is not with us, our father will die. We, your servants, will indeed be responsible for sending that grieving, white-haired man to his grave.
Оскільки твій раб одержав юнака від батька зі словами: Якщо не приведу його до тебе й не поставлю його перед тобою, то матиму гріх перед батьком на всі дні життя.
My lord, I guaranteed to my father that I would take care of the boy. I told him, ‘If I don’t bring him back to you, I will bear the blame forever.’
Тому, нехай тепер залишиться твій раб замість хлопця рабом володареві, а юнак нехай іде з братами.
“So please, my lord, let me stay here as a slave instead of the boy, and let the boy return with his brothers.