Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 48) | (Буття 50) →

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

  • І покликав Яків синів своїх, та й промовив: Зберіться, щоб я звістив вам, що станеться з вами в останні дні.
  • Тоді Яків прикликав своїх синів і каже: "Зберіться, і я повім вам, що спіткає вас у днях прийдешніх.
  • Зійдіться і послухайте, сини Якова, послухайте вашого батька Ізраїля.
  • Зійдіться й слухайте, синове Якова, слухайте Ізраїля, вашого батька.
  • Рувиме, ти — мій первенець, моя сила і перший з моїх дітей, — жорстокий та нестерпний, жорстокий та самовпевнений!
  • Рувим! Ти — мій первенець, моя міць, первоплід моєї чоловічої сили. Вершина гідности й вершина сили.
  • Закипів ти, як вода, — гляди, щоб не вибухнув. Бо ти ввійшов на ложе свого батька; тоді заплямував ти постіль, на яку ввійшов.
  • Бурхливий, немов вода, та не будеш горувати, бо ти вдерся на ложе твого батька. Ти бо осквернив моє ложе.
  • Симеон і Левій — брати; вони з власної волі здійснили злочин.
  • Симеон та Леві — брати, насильства зброя — їх кинджали.
  • Хай не приєднається моя душа до їхньої ради, і до їхньої змови хай не пристане моє нутро, бо у своїм гніві вбили людей і у своєму свавіллі порізали сухожилля бику.
  • Нехай душа моя не входить у їхні ради і честь не пристає в їх громаду; вони бо в своїм гніві повбивали мужів, понищили волів у своїм завзятті.
  • Проклятий їхній гнів, бо безжалісний, і їхня лють — бо жорстока; поділю їх у Якові й розсію їх у Ізраїлі.
  • Проклят нехай буде гнів їхній, бо він був запеклий, і шал їхній, бо був він несамовитий. Я розділю їх у Якові, я їх в Ізраїлі розсію.
  • Юдо, тебе похвалили твої брати; твої руки — на раменах твоїх ворогів. Тобі поклоняться сини твого батька.
  • Юдо, тебе брати твої будуть уславляти, твоя рука буде на карку твоїх ворогів. Сини твого батька схиляться тобі до ніг.
  • Юдо, лев молодий, сину мій, ти вийшов із хащі, ліг і заснув: наче лев та подібно до левеняти; хто його розбудить?
  • Левеня — Юда. Ти, мій сину, здобиччю зріс угору. Причаївся, немов левище, принишкнув, наче левиця: хто його сполошить?
  • Не переведеться князь у Юди й володар з його лона, доки не прийде призначене для нього, Він же — очікування народів.
  • Берло від Юди не відійде, ні жезл із-поміж стіп у нього, поки не прийде той, якому він належить, йому будуть коритися народи.
  • Він прив’язує до виноградної лози свого осла, — своє осля — до лози. Він випере одяг свій у вині, свої шати — в крові виноградної лози.
  • До виноградини він прив'язує своє осля, що до найкращої лози — дитя ослиці. В вині пере він свою одежу, у крові грон — свій одяг.
  • Іскряться його очі від вина, а зуби його біліші за молоко.
  • Очі в нього іскристі більш, ніж вино; від молока біліші його зуби.
  • При узбережжі оселиться Завулон, — біля причалу кораблів, і простягнеться аж до Сидона.
  • Завулон житиме на примор'ї, де пристані — морським суднам, з боку ж Сидон у нього.
  • Іссахар добро задумав, коли осів серед спадку;
  • Іссахар — осел костистий, що між кошарами розлігся.
  • він побачив, що відпочинок добрий і земля багата, тож руки свої приклав до роботи і став чоловіком-землеробом.
  • Бачив, що люба річ спочити та що земля прекрасна, і гне під в'юком спину, та й став рабом підлеглим.
  • Дан судитиме свій народ, як одне з племен Ізраїля.
  • Дан судитиме люд свій, як одне з поколінь Ізраїля.
  • Нехай Дан буде змією при дорозі, яка причаїлася на стежці, яка жалить коня в п’яту, а вершник падає назад.
  • Нехай буде Дан гадюкою при дорозі, зміюкою на стежці; вона кусає коня в ногу, і падає його вершник навзнак.
  • Я чекаю на Господнє спасіння.
  • Я вичікую, Господи, твого спасіння!
  • Ґад — ватага розбійників пограбує його, та він ограбить їх, наступаючи їм на п’яти.
  • Гад, — коли орда на нього нападає, він громить і переслідує її по п'ятах.
  • Асир — багатий його хліб, він постачатиме ласощі володарям.
  • Ашер у хлібі розкошує, він постачає ласощі царські.
  • Нефталим — розквітла гілка, що приносить гарні плоди.
  • Нафталі — лань бистронога, що родить гарні оленята.
  • Йосиф — син, який зростає; син, якому заздрять, що став славним; мій син наймолодший — повернувся до мене.
  • Розкішна вітка — Йосиф, плідна при джерелі гілка, галузки її здіймаються по мурі.
  • Змовники — обмовляли його, і противилися йому начальники стрільців;
  • З ним зачіпалися лучники, ворогували ті, що стріли пускають.
  • та силою знищив їхні луки, і ослабли сухожилля в’язів їхніх рук від руки Сильного Бога Якова, — через те, що зміцнив Ізраїля, —
  • Та лук їхній поламався на друзки, їхні плечі та їхні руки охляли завдяки Сильному Якова, завдяки імені Пастиря та Скелі Ізраїля.
  • від Бога твого батька, і допоміг тобі мій Бог, і поблагословив тебе небесним благословенням згори і благословенням землі, що має все. Через благословення грудей і лона, —
  • Завдяки Богові твого батька, що тобі помагає, та Всевишньому, що тебе благословляє благословенням небес ізгори, благословенням безодні, що розляглась долі, благословенням грудей і лона.
  • благословення твого батька і твоєї матері, — зміцнів у благословенні вічних гір і благословенням вічних вершин. Вони спочиватимуть на голові Йосифа, і на голові братів, яких він попровадив.
  • Нехай благословення твого батька, більші, ніж благословення гір відвічних і ніж приваба горбів споконвічних, на голову Йосифа зійдуть, на тім'я князя між його братами.
  • Веніамин — хижий вовк: вранці ще їсть, а ввечері ховає їжу.
  • Веніямин — вовк хижий: вранці він добич пожирає, а ввечорі награбоване ділить."
  • Оце всі дванадцять синів Якова, і сказав їм це їхній батько. Він поблагословив їх — кожного з них поблагословив окремим благословенням.
  • Всі вони — це дванадцять поколінь Ізраїля, і це те, про що говорив до них їхній батько, коли благословив їх; а благословив він їх кожного благословенням, яке кожному личило.
  • І сказав їм: Я приєднуюся до мого народу; поховайте мене з моїми батьками в печері, яка на полі Ефрона-хета, —
  • По тому він повелів їм, кажучи: "Ось я збираюсь приєднатися до свого роду. Поховайте мене з моїми батьками в печері, що на полі Ефрона, хеттита;
  • в подвійній печері, що напроти Мамврії, у Ханаанській землі, у печері, котру купив Авраам у Ефрона-хета для власної гробниці.
  • у печері, що на полі Махпела, напроти Мамре, в Ханаан-краю, яку то з полем купив Авраам в Ефрона, хеттита, на власне кладовище.
  • Там поховали Авраама і його дружину Сарру, там поховали й Ісаака та його дружину Ревеку, там поховали Лію, —
  • Там поховано Авраама й Сару, його жінку; там поховано Ісаака й Ревеку, його жінку, і там поховав я Лію.
  • в полі, купленому в хетових синів, — у печері, що на ньому.
  • Це поле й печеру на ньому куплено в синів Хета."
  • Давши заповіт своїм синам, Яків замовк, простягнув ноги на ліжку і помер. Він приєднався до свого народу.
  • А коли Яків скінчив наказувати своїм синам, простягнув він свої ноги на ліжко й віддав духа та приєднався до свого роду.

  • ← (Буття 48) | (Буття 50) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025