Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
І покликав Яків синів своїх, та й промовив: Зберіться, щоб я звістив вам, що станеться з вами в останні дні.
І прикликав Яков сини свої і каже:
Зійдіться і послухайте, сини Якова, послухайте вашого батька Ізраїля.
Ой синове Якова! Скуптеся докупи, та послухайте, що скаже вам отець Ізраїль.
Рувиме, ти — мій первенець, моя сила і перший з моїх дітей, — жорстокий та нестерпний, жорстокий та самовпевнений!
Ти, мій первенче, Рубене, сило моя перва! Ти й поважен, ти й потужен, всїх ти переважив,
Закипів ти, як вода, — гляди, щоб не вибухнув. Бо ти ввійшов на ложе свого батька; тоді заплямував ти постіль, на яку ввійшов.
Та филюєшся водою, задню пасти будеш; лїг бо на отецьке ложе, ложе ти зневажив, і зневажив і споганив батькову постелю!
Симеон і Левій — брати; вони з власної волі здійснили злочин.
Симеоне й ти Левію! Браттє ви між браттєм, та сестра знаряддє в зрадї кривдї стала.
Хай не приєднається моя душа до їхньої ради, і до їхньої змови хай не пристане моє нутро, бо у своїм гніві вбили людей і у своєму свавіллі порізали сухожилля бику.
Не ввійду я в вашу раду, поки й тху тихого, і до змови не пристану серцем чистим, чесним. Бо вони людей в завзяттї мучили, вбивали, в безумі свойму терзали навіть і скотину.
Проклятий їхній гнів, бо безжалісний, і їхня лють — бо жорстока; поділю їх у Якові й розсію їх у Ізраїлі.
Проклинаю їх нелюдське дике їх завзяттє; їх в Ізраїлї розсїю, звергну у Якові.
Юдо, тебе похвалили твої брати; твої руки — на раменах твоїх ворогів. Тобі поклоняться сини твого батька.
Юда! Тебе возхвалить рідне браттє ревно, і вклонятись тобі будуть батька твого дїти.
Юдо, лев молодий, сину мій, ти вийшов із хащі, ліг і заснув: наче лев та подібно до левеняти; хто його розбудить?
Юда левчук голодний; ситим будеш, синку, і хижацтвом пійдеш в гору; левом опочинеш: Мов той лев заляжеш спати, страшен, як левиця; хто зосьмілиться збудити, сон його стрівожить?
Не переведеться князь у Юди й володар з його лона, доки не прийде призначене для нього, Він же — очікування народів.
В Юди не похитнеться берло між колїньми, докіль мир постане в людях, чаяннє в народах.
Він прив’язує до виноградної лози свого осла, — своє осля — до лози. Він випере одяг свій у вині, свої шати — в крові виноградної лози.
В виноградї він привяже знїжене ослятко, у найкращому, ослицї мазану дитину. У винї одежу виправ, платтє у червонім.
Іскряться його очі від вина, а зуби його біліші за молоко.
Од вина потуманїли ясні очі в його, од молока побілїли в його ситі зуби.
При узбережжі оселиться Завулон, — біля причалу кораблів, і простягнеться аж до Сидона.
Зебулон седить над морем, судна знай вітає; його слуги пробувати будуть і в Сидонї.
він побачив, що відпочинок добрий і земля багата, тож руки свої приклав до роботи і став чоловіком-землеробом.
Бачить, що в землї родющій люба річ спочити; і на паньщинї гне спину під тягар, працює.
Дан судитиме свій народ, як одне з племен Ізраїля.
Дан свій люд судити буде, рід свій в Якові.
Нехай Дан буде змією при дорозі, яка причаїлася на стежці, яка жалить коня в п’яту, а вершник падає назад.
Дан лежати на дорозї гадиною буде. Вкусить він коня за ногу, скине й їздеця він; навпаки впаде злякавшись, у сїдлї не всидить.
Ґад — ватага розбійників пограбує його, та він ограбить їх, наступаючи їм на п’яти.
Гад — напре на його військо, він побє потужне.
Асир — багатий його хліб, він постачатиме ласощі володарям.
Ассер у життї роскішнім їсти ме хлїб з туком, ласощі царські усїм він вистачати буде.
Йосиф — син, який зростає; син, якому заздрять, що став славним; мій син наймолодший — повернувся до мене.
Йосиф же, се вітка добра з дерева, що родить над криницею, да й стеле яблука по муру.
Змовники — обмовляли його, і противилися йому начальники стрільців;
Нацїлялись в його з лука, стрелили, та лук свій
та силою знищив їхні луки, і ослабли сухожилля в’язів їхніх рук від руки Сильного Бога Якова, — через те, що зміцнив Ізраїля, —
Він удержав у потузї. Руцї не послабли.
від Бога твого батька, і допоміг тобі мій Бог, і поблагословив тебе небесним благословенням згори і благословенням землі, що має все. Через благословення грудей і лона, —
Всемогущий благодатно, синку, тебе кропить з неба гарними дощами, із землї годує.
благословення твого батька і твоєї матері, — зміцнів у благословенні вічних гір і благословенням вічних вершин. Вони спочиватимуть на голові Йосифа, і на голові братів, яких він попровадив.
Ті ж бо всї благословення, що дознав отець твій, взяли гору над горами, вічними холмами. Ой нехай же на голову всї Йосифові зійдуть і на тїмє осяйного князя між братами!
Веніамин — хижий вовк: вранці ще їсть, а ввечері ховає їжу.
Бенямин, се в нас вовцюга, наситу не знає; вранцї — він жере поживу, в вечір — здобич дїлить.
Оце всі дванадцять синів Якова, і сказав їм це їхній батько. Він поблагословив їх — кожного з них поблагословив окремим благословенням.
Усе це дванайцятеро поколїнь Ізрайлевих, і се промовив до них отець і благословив їх кожного, по благословенню його благословив їх.
І сказав їм: Я приєднуюся до мого народу; поховайте мене з моїми батьками в печері, яка на полі Ефрона-хета, —
І заповідав їм, і каже їм: Я пригорнусь до народу мого. Поховайте мене з отцями моїми в печері, що на полї Ефроновому Гетієвому,
в подвійній печері, що напроти Мамврії, у Ханаанській землі, у печері, котру купив Авраам у Ефрона-хета для власної гробниці.
В печері, що на полї Макпелевому, що перед Мамрійщиною в Канаан землї, що купив Авраам у Ефрона Гетія у державу на гробовище.
Там поховали Авраама і його дружину Сарру, там поховали й Ісаака та його дружину Ревеку, там поховали Лію, —
Там поховано Авраама й Сарру, жону його; там поховано Ізаака й Ребеку, жену його, і там поховав я Лею.
в полі, купленому в хетових синів, — у печері, що на ньому.
Куплене поле й печера на йому в синів Гетових.