Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 49) | (Вихід 1) →

Переклад Турконяка

Новый русский перевод

  • І Йосиф, припавши до обличчя свого батька, заплакав за ним і поцілував його.
  • Иосиф припал к отцу, заплакал над ним и поцеловал его.
  • Своїм слугам-бальзамувальникам Йосиф звелів підготувати до поховання тіло свого батька, і бальзамувальники підготували до поховання тіло Ізраїля.
  • Он приказал своим рабам-врачам набальзамировать тело отца, и врачи набальзамировали Израиля.
  • І сповнилося йому сорок днів, тому що стільки днів триває бальзамування. А Єгипет оплакував його сімдесят днів.
  • У них ушло на это сорок дней, потому что таков полный срок бальзамирования. И египтяне оплакивали его семьдесят дней.
  • Коли ж минули дні оплакування, Йосиф сказав вельможам фараона, промовляючи: Якщо я знайшов ласку перед вами, донесіть до вух фараона такі слова:
  • Когда прошли дни плача, Иосиф сказал придворным фараона:
    — Если я нашел расположение в ваших глазах, то попросите за меня фараона и скажите ему:
  • Мій батько взяв з мене клятву, кажучи: У гробниці, яку я собі викопав у Ханаанській землі, — там мене поховаєш. Тож тепер я піду й поховаю мого батька, та й повернуся.
  • «Мой отец велел мне дать клятву и сказал: „Я умираю; похорони меня в могиле, которую я выкопал себе в земле Ханаана“. Позволь же мне пойти и похоронить моего отца. После этого я вернусь».
  • А фараон відповів: Іди, поховай свого батька саме так, як з тебе взяв клятву.
  • Фараон сказал:
    — Иди и похорони отца так, как ты поклялся по его велению.
  • І Йосиф пішов поховати свого батька, і пішли з ним усі слуги фараона і вельможі його дому, і всі вельможі Єгипетського краю,
  • Иосиф пошел хоронить отца, и с ним пошли все придворные фараона, старейшины двора, и все старейшины Египта,
  • і весь дім Йосифа, і його брати, і весь дім його батька. А рідних, овець і волів позалишали в ґесемській землі.
  • и весь дом Иосифа, и его братья, и весь дом его отца. Только их дети и стада крупного и мелкого скота остались в Гошене.
  • І вирушили з ним також колісниці та вершники, тож утворився дуже великий табір.
  • Их сопровождали колесницы и всадники; это была великая процессия.
  • Вони прийшли до току Атада, що за Йорданом, і оплакали його великим та дуже сильним голосінням. І Йосиф учинив семиденну жалобу за своїм батьком.
  • Они пришли к гумну Атада, что за Иорданом, и там стали громко и горько плакать. Там Иосиф семь дней оплакивал отца.
  • І мешканці Ханаанської землі побачили жалобу на току Атада, та й сказали: Це велика жалоба для єгиптян. Через це названо те місце, що за Йорданом: Жалоба Єгипту.
  • Когда хананеи, обитатели той земли, увидели плач у гумна Атада, они сказали: «У египтян великий плач и горе». Вот почему то место рядом с Иорданом называется Авел-Мицраим.246
  • Як Яків їм заповів, так його сини йому і зробили, — там його і поховали.
  • Так сыновья Иакова исполнили его наказ:
  • Його сини перенесли його до Ханаанської землі, та й поховали його в подвійній печері, яку придбав у власність Авраам в Ефрона-хета, — печеру для гробниці, що напроти Мамре.
  • они отнесли его в землю Ханаана и похоронили в пещере на поле Махпела, рядом с Мамре; эту пещеру Авраам купил у хетта Эфрона вместе с полем, чтобы было у него место для погребения.
  • І Йосиф повернувся до Єгипту, — сам, його брати і ті, хто ходив ховати його батька.
  • Похоронив отца, Иосиф возвратился в Египет, вместе с братьями и всеми, кто ходил с ним хоронить отца.
  • Брати Йосифа побачили, що їхній батько помер, та й сказали: Щоби часом не пригадав нам Йосиф усього та таки не помстився [1] нам за все зло, яке ми йому заподіяли.
  • Когда отец умер, братья Иосифа подумали: «Что, если Иосиф таит на нас злобу и теперь отплатит нам за все зло, которое мы ему причинили?»
  • І, прийшовши до Йосифа, вони сказали: Твій батько взяв з нас клятву перед своєю смертю, кажучи:
  • И они послали к Иосифу сказать:
    — Перед смертью отец оставил такие наставления:
  • Так скажіть Йосифові: Прости їм злочин та їхній гріх, оскільки заподіяли тобі зло. Тож тепер прости зло Божих рабів твого батька. І Йосиф розплакався, коли вони йому це говорили.
  • «Вот что вы должны сказать вашему брату Иосифу: „Я прошу тебя простить твоим братьям их вину и грехи, которые они совершили, поступив с тобой так скверно. И теперь, пожалуйста, прости грехи рабов Бога твоего отца“».
    Получив это послание, Иосиф заплакал.
  • А вони підійшли до нього, та й сказали: Ось ми — твої раби.
  • Его братья пришли, пали перед ним на землю и сказали:
    — Мы — твои рабы.
  • Та Йосиф до них промовив: Не бійтеся, адже я — Божий.
  • Иосиф ответил:
    — Не бойтесь. Разве я Бог?
  • Ви змовилися проти мене на зло, однак Бог повернув це для мене на добро, аби лиш вийшло так, як є сьогодні: щоби прогодувати численний народ.
  • Вы замыслили против меня зло, но Бог обратил его ко благу, чтобы совершить то, что происходит теперь: спасение многих жизней.
  • І він сказав їм: Не бійтеся, я надалі годуватиму вас і ваші родини. І втішив їх, промовляючи до їхнього серця.
  • Поэтому не бойтесь: я прокормлю и вас, и ваших детей.
    Он успокоил их и говорил с ними ласково.
  • І жив Йосиф у Єгипті, — він, його брати і весь дім його батька. І прожив Йосиф сто десять років.
  • Иосиф жил в Египте вместе с семьей отца, и прожил сто десять лет.
  • І побачив Йосиф Єфремових дітей аж до третього покоління. І сини Махіра, Манасіїного сина, народилися біля ніг Йосифа.
  • Он застал еще третье поколение детей Ефрема; и детей Махира, сына Манассии, тоже положили при рождении на колени Иосифа.247
  • І сказав Йосип своїм братам, промовляючи: Я вмираю, та Бог неодмінно відвідає [2] вас і виведе вас із цієї землі в землю, яку Бог обіцяв нашим батькам: Авраамові, Ісаакові та Якову.
  • Иосиф сказал братьям:
    — Я умираю, но Бог непременно придет к вам на помощь и выведет вас из этой земли в землю, которую Он с клятвой обещал Аврааму, Исааку и Иакову.
  • І Йосиф взяв із синів Ізраїля клятву, говорячи: Коли відвідає вас Бог, — а Він неодмінно відвідає, — то заберете звідси й мої кості із собою.
  • Иосиф велел сыновьям Израиля дать клятву и сказал:
    — Бог непременно придет к вам на помощь, и тогда вы должны вынести мои кости отсюда.
  • Йосиф помер у віці ста десяти років, і зробили йому похорон, і поклали його в труну в Єгипті.
  • Иосиф умер в возрасте ста десяти лет, и его набальзамировали и положили в гроб248 в Египте.

  • ← (Буття 49) | (Вихід 1) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025