Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 49) | (Вихід 1) →

Переклад Турконяка

Синодальный перевод

  • І Йосиф, припавши до обличчя свого батька, заплакав за ним і поцілував його.
  • Иосиф пал на лицо отца своего, и плакал над ним, и целовал его.
  • Своїм слугам-бальзамувальникам Йосиф звелів підготувати до поховання тіло свого батька, і бальзамувальники підготували до поховання тіло Ізраїля.
  • И повелел Иосиф слугам своим — врачам, бальзамировать отца его; и врачи набальзамировали Израиля.
  • І сповнилося йому сорок днів, тому що стільки днів триває бальзамування. А Єгипет оплакував його сімдесят днів.
  • И исполнилось ему сорок дней, ибо столько дней употребляется на бальзамирование, и оплакивали его Египтяне семьдесят дней.
  • Коли ж минули дні оплакування, Йосиф сказав вельможам фараона, промовляючи: Якщо я знайшов ласку перед вами, донесіть до вух фараона такі слова:
  • Когда же прошли дни плача по нём, Иосиф сказал придворным фараона, говоря: если я обрёл благоволение в очах ваших, то скажите фараону так:
  • Мій батько взяв з мене клятву, кажучи: У гробниці, яку я собі викопав у Ханаанській землі, — там мене поховаєш. Тож тепер я піду й поховаю мого батька, та й повернуся.
  • отец мой заклял меня, сказав: «вот, я умираю; во гробе моём, который я выкопал себе в земле Ханаанской, там похорони меня». И теперь хотел бы я пойти и похоронить отца моего и возвратиться.
  • А фараон відповів: Іди, поховай свого батька саме так, як з тебе взяв клятву.
  • И сказал фараон: пойди и похорони отца твоего, как он заклял тебя.
  • І Йосиф пішов поховати свого батька, і пішли з ним усі слуги фараона і вельможі його дому, і всі вельможі Єгипетського краю,
  • И пошёл Иосиф хоронить отца своего. И пошли с ним все слуги фараона, старейшины дома его и все старейшины земли Египетской,
  • і весь дім Йосифа, і його брати, і весь дім його батька. А рідних, овець і волів позалишали в ґесемській землі.
  • и весь дом Иосифа, и братья его, и дом отца его. Только детей своих и мелкий и крупный скот свой оставили в земле Гесем.
  • І вирушили з ним також колісниці та вершники, тож утворився дуже великий табір.
  • С ним отправились также колесницы и всадники, так что сонм был весьма велик.
  • Вони прийшли до току Атада, що за Йорданом, і оплакали його великим та дуже сильним голосінням. І Йосиф учинив семиденну жалобу за своїм батьком.
  • И дошли они до Горен-гаатада при Иордане и плакали там плачем великим и весьма сильным; и сделал Иосиф плач по отце своём семь дней.
  • І мешканці Ханаанської землі побачили жалобу на току Атада, та й сказали: Це велика жалоба для єгиптян. Через це названо те місце, що за Йорданом: Жалоба Єгипту.
  • И видели жители земли той, Хананеи, плач в Горен-гаатаде, и сказали: велик плач этот у Египтян! Посему наречено имя месту тому: плач Египтян, что при Иордане.
  • Як Яків їм заповів, так його сини йому і зробили, — там його і поховали.
  • И сделали сыновья Иакова с ним, как он заповедал им;
  • Його сини перенесли його до Ханаанської землі, та й поховали його в подвійній печері, яку придбав у власність Авраам в Ефрона-хета, — печеру для гробниці, що напроти Мамре.
  • и отнесли его сыновья его в землю Ханаанскую и похоронили его в пещере на поле Махпела, которую купил Авраам с полем в собственность для погребения у Ефрона Хеттеянина, пред Мамре.
  • І Йосиф повернувся до Єгипту, — сам, його брати і ті, хто ходив ховати його батька.
  • И возвратился Иосиф в Египет, сам и братья его и все, ходившие с ним хоронить отца его, после погребения им отца своего.
  • Брати Йосифа побачили, що їхній батько помер, та й сказали: Щоби часом не пригадав нам Йосиф усього та таки не помстився [1] нам за все зло, яке ми йому заподіяли.
  • И увидели братья Иосифовы, что умер отец их, и сказали: что, если Иосиф возненавидит нас и захочет отомстить нам за всё зло, которое мы ему сделали?
  • І, прийшовши до Йосифа, вони сказали: Твій батько взяв з нас клятву перед своєю смертю, кажучи:
  • И послали они сказать Иосифу: отец твой пред смертью своею завещал, говоря:
  • Так скажіть Йосифові: Прости їм злочин та їхній гріх, оскільки заподіяли тобі зло. Тож тепер прости зло Божих рабів твого батька. І Йосиф розплакався, коли вони йому це говорили.
  • так скажите Иосифу: «прости братьям твоим вину и грех их, так как они сделали тебе зло». И ныне прости вины рабов Бога отца твоего. Иосиф плакал, когда ему говорили это.
  • А вони підійшли до нього, та й сказали: Ось ми — твої раби.
  • Пришли и сами братья его, и пали пред лицом его, и сказали: вот, мы рабы тебе.
  • Та Йосиф до них промовив: Не бійтеся, адже я — Божий.
  • И сказал Иосиф: не бойтесь, ибо я боюсь Бога;
  • Ви змовилися проти мене на зло, однак Бог повернув це для мене на добро, аби лиш вийшло так, як є сьогодні: щоби прогодувати численний народ.
  • вот, вы умышляли против меня зло; но Бог обратил это в добро, чтобы сделать то, что теперь есть: сохранить жизнь великому числу людей;
  • І він сказав їм: Не бійтеся, я надалі годуватиму вас і ваші родини. І втішив їх, промовляючи до їхнього серця.
  • итак, не бойтесь: я буду питать вас и детей ваших. И успокоил их, и говорил по сердцу их.
  • І жив Йосиф у Єгипті, — він, його брати і весь дім його батька. І прожив Йосиф сто десять років.
  • И жил Иосиф в Египте сам и дом отца его; жил же Иосиф всего сто десять лет.
  • І побачив Йосиф Єфремових дітей аж до третього покоління. І сини Махіра, Манасіїного сина, народилися біля ніг Йосифа.
  • И видел Иосиф детей у Ефрема до третьего рода, также и сыновья Махира, сына Манассиина, родились на колени Иосифа.
  • І сказав Йосип своїм братам, промовляючи: Я вмираю, та Бог неодмінно відвідає [2] вас і виведе вас із цієї землі в землю, яку Бог обіцяв нашим батькам: Авраамові, Ісаакові та Якову.
  • И сказал Иосиф братьям своим: я умираю, но Бог посетит вас и выведет вас из земли сей в землю, о которой клялся Аврааму, Исааку и Иакову.
  • І Йосиф взяв із синів Ізраїля клятву, говорячи: Коли відвідає вас Бог, — а Він неодмінно відвідає, — то заберете звідси й мої кості із собою.
  • И заклял Иосиф сынов Израилевых, говоря: Бог посетит вас, и вынесите кости мои отсюда.
  • Йосиф помер у віці ста десяти років, і зробили йому похорон, і поклали його в труну в Єгипті.
  • И умер Иосиф ста десяти лет. И набальзамировали его и положили в ковчег в Египте.

  • ← (Буття 49) | (Вихід 1) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025