Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New Living Translation
І згадав Бог Ноя, усіх звірів, усю худобу, усіх птахів і всіх плазунів, які були з ним у ковчезі, тож навів Бог вітер на землю, — і вода спинилася:
The Flood Recedes
But God remembered Noah and all the wild animals and livestock with him in the boat. He sent a wind to blow across the earth, and the floodwaters began to recede.
But God remembered Noah and all the wild animals and livestock with him in the boat. He sent a wind to blow across the earth, and the floodwaters began to recede.
джерела безодні та загати небесні закрилися, і дощ перестав лити з неба.
The underground waters stopped flowing, and the torrential rains from the sky were stopped.
Вода почала спадати й сходити із землі, — після ста п’ятдесяти днів почала спадати та зменшуватися вода.
So the floodwaters gradually receded from the earth. After 150 days,
А сьомого місяця, двадцять сьомого дня місяця ковчег сів на Араратських горах.
Вода ж, відступаючи, спадала до десятого місяця. А одинадцятого місяця, першого дня місяця, з’явилися вершини гір.
І сталося, що після сорока днів відчинив Ной віконце ковчега, яке зробив,
After another forty days, Noah opened the window he had made in the boat
і випустив крука, щоби побачити, чи відступила вода. І вилетівши, той не повернувся, доки не висохла вода наповерхні землі.
and released a raven. The bird flew back and forth until the floodwaters on the earth had dried up.
А після нього він послав голубку, щоби побачити, чи зійшла вода з поверхні землі.
He also released a dove to see if the water had receded and it could find dry ground.
Та голубка, не знайшовши спочинку для своїх ніг, повернулася до нього, до ковчега, бо вода була на всій поверхні всієї землі; простягнувши свою руку, він узяв і впустив її до себе в ковчег.
But the dove could find no place to land because the water still covered the ground. So it returned to the boat, and Noah held out his hand and drew the dove back inside.
Почекавши ще наступних сім днів, він знову послав голубку з ковчега;
After waiting another seven days, Noah released the dove again.
під вечір голубка повернулася до нього, вона мала у своєму дзьобі оливкову галузку з листям. Тож дізнався Ной, що зійшла вода із землі.
This time the dove returned to him in the evening with a fresh olive leaf in its beak. Then Noah knew that the floodwaters were almost gone.
І, почекавши ще інших сім днів, знову послав голубку, і вона вже більше до нього не повернулася.
He waited another seven days and then released the dove again. This time it did not come back.
І сталося на шістсот першому році життя Ноя, першого місяця, першого дня місяця: зійшла вода із землі. Тож розкрив Ной верх ковчега, якого зробив, і побачив, що зійшла вода з поверхні землі.
А другого місяця, двадцять сьомого дня місяця земля висохла.
Вийдіть з ковчега: ти, твоя дружина, твої сини і дружини твоїх синів із тобою!
“Leave the boat, all of you — you and your wife, and your sons and their wives.
І всіх звірів, які з тобою, кожну істоту — від птахів аж до худоби, і всіх плазунів, які повзають по землі, — виведи із собою. Тож зростайте і розмножуйтеся на землі.
Release all the animals — the birds, the livestock, and the small animals that scurry along the ground — so they can be fruitful and multiply throughout the earth.”
І вийшов Ной та його дружина, його сини та дружини його синів із ним,
So Noah, his wife, and his sons and their wives left the boat.
і всі звірі, уся худоба, усякий птах і всякий плазун, який рухається по землі: за своїм родом вони вийшли з ковчега.
And all of the large and small animals and birds came out of the boat, pair by pair.
І збудував Ной жертовник Богові. Він узяв з усієї чистої худоби та з усіх чистих птахів і приніс всепалення на жертовнику.
І сприйняв Господь Бог приємний запах, і сказав Господь Бог, розкаявшись: Не буду більше проклинати землю через діла людей, бо розум людини пильно звернений до зла змолоду; тому більше не знищуватиму кожну живу істоту, так, як Я вчинив.
And the LORD was pleased with the aroma of the sacrifice and said to himself, “I will never again curse the ground because of the human race, even though everything they think or imagine is bent toward evil from childhood. I will never again destroy all living things.