Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
І згадав Бог Ноя, усіх звірів, усю худобу, усіх птахів і всіх плазунів, які були з ним у ковчезі, тож навів Бог вітер на землю, — і вода спинилася:
Згадав Бог про Ноя, про всіх звірів і про всяку скотину, що були з ним у ковчезі, і навів Бог вітер на землю й води стали відпливати.
джерела безодні та загати небесні закрилися, і дощ перестав лити з неба.
Джерела безодні й небесні загати замкнулись, і дощ із неба припинився.
Вода почала спадати й сходити із землі, — після ста п’ятдесяти днів почала спадати та зменшуватися вода.
Води ж стали раз-у-раз із землі відступати, і як проминуло сто п'ятдесят днів, опали;
А сьомого місяця, двадцять сьомого дня місяця ковчег сів на Араратських горах.
і сьомого місяця, сімнадцятого дня (місяця) ковчег осів на горах Арарату.
Вода ж, відступаючи, спадала до десятого місяця. А одинадцятого місяця, першого дня місяця, з’явилися вершини гір.
А води опадали дедалі аж до десятого місяця, а першого дня десятого місяця стало видно верхів'я.
І сталося, що після сорока днів відчинив Ной віконце ковчега, яке зробив,
По сорока днях відчинив Ной вікно, що його був зробив у ковчезі,
і випустив крука, щоби побачити, чи відступила вода. І вилетівши, той не повернувся, доки не висохла вода наповерхні землі.
і випустив крука, і той літав туди й сюди, поки не висохли води на землі.
А після нього він послав голубку, щоби побачити, чи зійшла вода з поверхні землі.
Тоді він випустив голуба, щоб побачити, чи опала вода з поверхні землі.
Та голубка, не знайшовши спочинку для своїх ніг, повернулася до нього, до ковчега, бо вода була на всій поверхні всієї землі; простягнувши свою руку, він узяв і впустив її до себе в ковчег.
Та голуб не знайшов місця, де вчепитися ногами, і повернувся в ковчег до нього, бо води вкривали ще поверхню землі. Ной простягнув руку й узяв його до себе.
Почекавши ще наступних сім днів, він знову послав голубку з ковчега;
Ще сім днів почекав він і знову випустив голуба з ковчега.
під вечір голубка повернулася до нього, вона мала у своєму дзьобі оливкову галузку з листям. Тож дізнався Ной, що зійшла вода із землі.
І повернувся голуб до нього надвечір із свіжозірваним оливковим листком у дзьобі, тож і довідався Ной, що води з землі відплили.
І, почекавши ще інших сім днів, знову послав голубку, і вона вже більше до нього не повернулася.
Тоді почекав він ще других сім днів і випустив голуба, та цей уже не повернувся до нього.
І сталося на шістсот першому році життя Ноя, першого місяця, першого дня місяця: зійшла вода із землі. Тож розкрив Ной верх ковчега, якого зробив, і побачив, що зійшла вода з поверхні землі.
На шістсот першім році свого віку, першого місяця, першого дня цього місяця, коли води висохли на землі, Ной зняв покрівлю з ковчега й глянув, — аж ось поверхня землі була суха,
А другого місяця, двадцять сьомого дня місяця земля висохла.
а другого місяця двадцять сьомого дня земля ствердла.
Вийдіть з ковчега: ти, твоя дружина, твої сини і дружини твоїх синів із тобою!
"Вийди з ковчега, ти, твоя жінка, твої сини й жінки твоїх синів з тобою.
І всіх звірів, які з тобою, кожну істоту — від птахів аж до худоби, і всіх плазунів, які повзають по землі, — виведи із собою. Тож зростайте і розмножуйтеся на землі.
Все живе, що з тобою, з усякого тіла, птаство, скотину, плазунів, що повзають по землі, виведи з собою: нехай кишать на землі, плодяться й розмножуються на землі."
І вийшов Ной та його дружина, його сини та дружини його синів із ним,
І вийшов Ной із синами, з жінкою й з жінками своїх синів.
і всі звірі, уся худоба, усякий птах і всякий плазун, який рухається по землі: за своїм родом вони вийшли з ковчега.
Усі звірі, всі плазуни, все птаство, усе, що рухається на землі, порода за породою, вийшло з ковчегу.
І збудував Ной жертовник Богові. Він узяв з усієї чистої худоби та з усіх чистих птахів і приніс всепалення на жертовнику.
Тоді Ной спорудив Господеві жертовник, узяв усякого роду чистих тварин і всякого роду чистих птахів і приніс усепалення на жертовнику.
І сприйняв Господь Бог приємний запах, і сказав Господь Бог, розкаявшись: Не буду більше проклинати землю через діла людей, бо розум людини пильно звернений до зла змолоду; тому більше не знищуватиму кожну живу істоту, так, як Я вчинив.
Господь почув лагідний запах і сказав сам до себе: "Не проклинатиму вже більше землі через людину, бо помисли людського серця злі вже з молодощів, і не губитиму ніколи всього, що живе, як то я вчинив був.