Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо! Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою! 
          
	  
	     
 	     
 	     
 	     
 	   
	   
          Ти можеш змінити мову читання:
            
            
          
            
              ru 
            
          
            
              en 
            
          
          
           
           
        
      
Паралельне читання   
← (1 Самуїла 31) 
|
(2 Самуїла 2) → 
 
 
  
    
      
Переклад Турконяка 
    
    
      
Новый русский перевод 
    
   
  
    
      
        
          
            
              
              І сталося, після того, як помер Саул, Давид повернувся. Розгромивши Амалика, Давид перебував у Секелаку два дні.
             
           
         
        
          
            
              
              После смерти Саула Давид вернулся, победив амаликитян, и пробыл в Циклаге два дня.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І сталося третього дня, що ось прийшов чоловік з табору, з людей Саула, його одяг роздертий, а на його голові — земля. І сталося, коли він підходив до Давида, то впав на землю і поклонився йому.
             
           
         
        
          
            
              
              На третий день из лагеря Саула пришел человек в разорванной одежде, с пылью на голове. Придя к Давиду, он поклонился ему до земли.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              А Давид його запитав: Звідки ти прийшов? А він відповів йому: Я врятувався з табору Ізраїля.
             
           
         
        
          
            
              
              — Откуда ты пришел? — спросил его Давид.  — Я спасся из лагеря израильтян — ответил он.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І сказав йому Давид: Яке це слово, сповісти мені? Той відповів: Народ утік з бою, полягло багато народу і загинуло. Загинув також і Саул, і його син Йонатан загинув.
             
           
         
        
          
            
              
              — Что случилось? — спросил Давид. — Расскажи мне.  Человек сказал:  — Народ бежал с поля боя. Многие пали и умерли. Саул и его сын Ионафан мертвы.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Тоді  Давид сказав слузі, який йому сповіщав: Як ти довідався, що загинув Саул і його син Йонатан?
             
           
         
        
          
            
              
              Давид сказал юноше, который принес ему это известие:  — Откуда ты знаешь, что Саул и его сын Ионафан мертвы?
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              А слуга, який про це сповіщав йому, відповів: Випадково потрапив я на гору в Ґелвуї, і ось Саул опирався на свій спис, а колісниці й вельможі на нього напирали.
             
           
         
        
          
            
              
              — Я случайно оказался на горе Гильбоа, — сказал юноша, — и там был Саул, который опирался на свое копье, а колесницы и всадники приближались к нему.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Він озирнувся позаду себе, побачив мене і покликав мене, а я сказав: Ось я!
             
           
         
        
          
            
              
              Обернувшись назад и увидев меня, он позвал меня, и я сказал: «Что мне сделать?»
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Він же сказав мені: Хто ти? Я сказав: Я — амаликієць.
             
           
         
        
          
            
              
              Он спросил меня: «Кто ты?» — «Амаликитянин», — ответил я.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Стань же наді мною і вбий мене, — сказав він мені, — бо мене огорнула страшна темрява, і вся моя душа в мені!
             
           
         
        
          
            
              
              Тогда он сказал мне: «Подойди и убей меня! У меня агония, но я еще жив».
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Тож я став над ним, і я вбив його, бо знав, що він не житиме після свого падіння. І я взяв царський вінець, який на його голові, та браслет, що на його руці, і я приніс їх сюди моєму володареві.
             
           
         
        
          
            
              
              Я подошел и убил его, потому что знал, что после своего поражения он не сможет жить. Я взял венец, который был у него на голове, и браслет с его руки и принес их сюда, к моему господину.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Давид схопився за свій одяг і роздер його, і всі мужі, які були  з ним, роздерли їхній одяг.
             
           
         
        
          
            
              
              Тогда Давид и все, кто был с ним, разорвали на себе одежду.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І плакали, і ридали, і постили аж до вечора за Саула і за його сина Йонатана, за народ Юди і за ізраїльський дім, бо були побиті мечем.
             
           
         
        
          
            
              
              Они рыдали, плакали и постились до вечера о Сауле, и о его сыне Ионафане, и о войске Господа, и о доме Израиля, потому что все они пали от меча.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І сказав Давид слузі, який йому сповіщав: Звідки ти? Той відповів: Я — син мужа з роду Амалика.
             
           
         
        
          
            
              
              Давид сказал юноше, который принес ему известие:  — Откуда ты?  — Я сын чужеземца — амаликитянина, — ответил он.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              А Давид йому сказав: Як же ти не побоявся підняти своєї руки, щоб убити Господнього помазаника?
             
           
         
        
          
            
              
              Давид сказал ему:  — Как же ты не побоялся поднять руку, чтобы погубить Господнего помазанника?
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І тоді  Давид покликав одного зі своїх слуг, і сказав: Підійди і напади на нього! І він наніс йому удар, і той помер.
             
           
         
        
          
            
              
              Давид позвал одного из своих людей и сказал ему:  — Подойди и убей его!  Тот убил его, и он умер.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І промовив до нього Давид: Твоя кров на твоїй голові, бо твої уста засвідчили проти тебе, кажучи: Я вбив Господнього помазаника!
             
           
         
        
          
            
              
              А Давид сказал, повернувшись к амаликитянину:  — Твоя кровь на твоей голове. Ты сам свидетельствовал против себя, когда сказал: «Я убил Господнего помазанника».
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Такою скорботною піснею Давид оплакував Саула і його сина Йонатана,
             
           
         
        
          
            
              
              Давид оплакивал Саула и его сына Ионафана этой горестной песней
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              і сказав навчити синів Юди, ось записано в Книзі праведного:
             
           
         
        
          
            
              
              и приказал научить жителей Иудеи этой «Песне лука» (она записана в «Книге Праведного»1 ): 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Постав стовпа, Ізраїлю, за померлих на твоїх висотах, за ранених. Як полягли сильні!
             
           
         
        
          
            
              
              — Слава твоя, о Израиль,  сражена на твоих высотах.  Как пали могучие!
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Не сповіщайте в Ґеті й не розповідайте на роздоріжжях Аскалона, щоби часом не зраділи дочки филистимців, аби часом не втішилися дочки необрізаних.
             
           
         
        
          
            
              
              Не говорите об этом в Гате,  не разглашайте на улицах Ашкелона,  чтобы не радовались дочери филистимлян,  чтобы не ликовали дочери необрезанных.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Гори, що в Ґелвуї, хай на вас не буде роси чи дощу, ні поля первоплодів, бо там зневажливо розправилися зі щитом сильних, — щит Саула не був помазаний олією.
             
           
         
        
          
            
              
              О горы Гильбоа,  да не будет вам ни росы, ни дождя,  ни щедрых полей.2   Ведь там осквернен был щит могучих,  щит Саула — не натираемый больше маслом.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Від крові поранених, від жиру сильних лук Йонатана не повертався порожнім, і меч Саула не приходив назад порожнім.
             
           
         
        
          
            
              
              От крови сраженных,  от плоти могучих  лук Ионафана не отворачивался,  меч Саула не возвращался несыт.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Саул і Йонатан, улюблені й прекрасні, нерозлучні, гарні були  за їхнього життя і в їхній смерті не розділилися, легші за орлів і сильніші за левів.
             
           
         
        
          
            
              
              Саул и Ионафан —  столь любимы и чтимы при жизни,  и в смерти не разлучились.  Были они быстрее орлов,  львов сильнее.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Плачте, ізраїльські дочки, за Саулом, який одягав вас у кармазин з вашими прикрасами, який приносив золоті прикраси для вашого одягу.
             
           
         
        
          
            
              
              О, дочери Израиля,  оплакивайте Саула,  который одевал вас в роскошные алые наряды,  который украшал ваши платья золотым убранством.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Як полягли сильні посеред бою, Йонатан убитий на твоїх висотах.
             
           
         
        
          
            
              
              Как пали могучие в бою!  Ионафан сражен на высотах твоих.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Вболіваю за тобою, мій брате Йонатане! Ти для мене найпрекрасніший, прекраснішою за любов жінок є для мене твоя любов.
             
           
         
        
          
            
              
              Я скорблю по тебе, Ионафан, брат мой,  ты был мне очень дорог.  Твоя любовь была для меня прекрасна,  прекраснее любви женщин.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Як полягли сильні, і загинула бойова зброя!
             
           
         
        
          
            
              
              Как пали могучие!  Погибло оружие брани!
 
             
           
         
       
    
 
  
← (1 Самуїла 31) 
|
(2 Самуїла 2) →