Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
І сталося, після того, як помер Саул, Давид повернувся. Розгромивши Амалика, Давид перебував у Секелаку два дні.
По смерти Саула, когда Давид возвратился от поражения Амаликитян и пробыл в Секелаге два дня,
І сталося третього дня, що ось прийшов чоловік з табору, з людей Саула, його одяг роздертий, а на його голові — земля. І сталося, коли він підходив до Давида, то впав на землю і поклонився йому.
вот, на третий день приходит человек из стана Саулова; одежда на нём разодрана и прах на голове его. Придя к Давиду, он пал на землю и поклонился ему.
А Давид його запитав: Звідки ти прийшов? А він відповів йому: Я врятувався з табору Ізраїля.
И сказал ему Давид: откуда ты пришёл? И сказал тот: я убежал из стана Израильского.
І сказав йому Давид: Яке це слово, сповісти мені? Той відповів: Народ утік з бою, полягло багато народу і загинуло. Загинув також і Саул, і його син Йонатан загинув.
И сказал ему Давид: что произошло? расскажи мне. И тот сказал: народ побежал со сражения, и множество из народа пало и умерло, и умерли и Саул и сын его Ионафан.
Тоді Давид сказав слузі, який йому сповіщав: Як ти довідався, що загинув Саул і його син Йонатан?
И сказал Давид отроку, рассказывавшему ему: как ты знаешь, что Саул и сын его Ионафан умерли?
А слуга, який про це сповіщав йому, відповів: Випадково потрапив я на гору в Ґелвуї, і ось Саул опирався на свій спис, а колісниці й вельможі на нього напирали.
И сказал отрок, рассказывавший ему: я случайно пришёл на гору Гелвуйскую, и вот, Саул пал на своё копьё, колесницы же и всадники настигали его.
Він озирнувся позаду себе, побачив мене і покликав мене, а я сказав: Ось я!
Тогда он оглянулся назад и, увидев меня, позвал меня.
Він же сказав мені: Хто ти? Я сказав: Я — амаликієць.
И я сказал: «вот я». Он сказал мне: «кто ты?» И я сказал ему: «я — Амаликитянин».
Стань же наді мною і вбий мене, — сказав він мені, — бо мене огорнула страшна темрява, і вся моя душа в мені!
Тогда он сказал мне: «подойди ко мне и убей меня, ибо тоска смертная объяла меня, душа моя всё ещё во мне».
Тож я став над ним, і я вбив його, бо знав, що він не житиме після свого падіння. І я взяв царський вінець, який на його голові, та браслет, що на його руці, і я приніс їх сюди моєму володареві.
И я подошёл к нему и убил его, ибо знал, что он не будет жив после своего падения; и взял я венец, бывший на голове его, и запястье, бывшее на руке его, и принёс их к господину моему сюда.
Давид схопився за свій одяг і роздер його, і всі мужі, які були з ним, роздерли їхній одяг.
Тогда схватил Давид одежды свои и разодрал их, так же и все люди, бывшие с ним,
І плакали, і ридали, і постили аж до вечора за Саула і за його сина Йонатана, за народ Юди і за ізраїльський дім, бо були побиті мечем.
и рыдали и плакали, и постились до вечера о Сауле и о сыне его Ионафане, и о народе Господнем и о доме Израилевом, что пали они от меча.
І сказав Давид слузі, який йому сповіщав: Звідки ти? Той відповів: Я — син мужа з роду Амалика.
И сказал Давид отроку, рассказывавшему ему: откуда ты? И сказал он: я — сын пришельца Амаликитянина.
А Давид йому сказав: Як же ти не побоявся підняти своєї руки, щоб убити Господнього помазаника?
Тогда Давид сказал ему: как не побоялся ты поднять руку, чтобы убить помазанника Господня?
І тоді Давид покликав одного зі своїх слуг, і сказав: Підійди і напади на нього! І він наніс йому удар, і той помер.
И призвал Давид одного из отроков и сказал ему: подойди, убей его.
І промовив до нього Давид: Твоя кров на твоїй голові, бо твої уста засвідчили проти тебе, кажучи: Я вбив Господнього помазаника!
И тот убил его, и он умер. И сказал к нему Давид: кровь твоя на голове твоей, ибо твои уста свидетельствовали на тебя, когда ты говорил: «я убил помазанника Господня».
Такою скорботною піснею Давид оплакував Саула і його сина Йонатана,
И оплакал Давид Саула и сына его Ионафана сею плачевною песнью,
і сказав навчити синів Юди, ось записано в Книзі праведного:
и повелел научить сынов Иудиных луку, как написано в книге Праведного, и сказал:
Постав стовпа, Ізраїлю, за померлих на твоїх висотах, за ранених. Як полягли сильні!
краса твоя, о Израиль, поражена на высотах твоих! как пали сильные!
Не сповіщайте в Ґеті й не розповідайте на роздоріжжях Аскалона, щоби часом не зраділи дочки филистимців, аби часом не втішилися дочки необрізаних.
Не рассказывайте в Гефе, не возвещайте на улицах Аскалона, чтобы не радовались дочери Филистимлян, чтобы не торжествовали дочери необрезанных.
Гори, що в Ґелвуї, хай на вас не буде роси чи дощу, ні поля первоплодів, бо там зневажливо розправилися зі щитом сильних, — щит Саула не був помазаний олією.
Горы Гелвуйские! да не сойдёт ни роса, ни дождь на вас, и да не будет на вас полей с плодами, ибо там повержен щит сильных, щит Саула, как бы не был он помазан елеем.
Від крові поранених, від жиру сильних лук Йонатана не повертався порожнім, і меч Саула не приходив назад порожнім.
Без крови раненых, без тука сильных лук Ионафана не возвращался назад, и меч Саула не возвращался даром.
Саул і Йонатан, улюблені й прекрасні, нерозлучні, гарні були за їхнього життя і в їхній смерті не розділилися, легші за орлів і сильніші за левів.
Саул и Ионафан, любезные и согласные в жизни своей, не разлучились и в смерти своей; быстрее орлов, сильнее львов они были.
Плачте, ізраїльські дочки, за Саулом, який одягав вас у кармазин з вашими прикрасами, який приносив золоті прикраси для вашого одягу.
Дочери Израильские! плачьте о Сауле, который одевал вас в багряницу с украшениями и доставлял на одежды ваши золотые уборы.
Як полягли сильні посеред бою, Йонатан убитий на твоїх висотах.
Как пали сильные на брани! Сражён Ионафан на высотах твоих.
Вболіваю за тобою, мій брате Йонатане! Ти для мене найпрекрасніший, прекраснішою за любов жінок є для мене твоя любов.
Скорблю о тебе, брат мой Ионафан; ты был очень дорог для меня; любовь твоя была для меня превыше любви женской.