Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New King James Version
Господь послав до Давида пророка Натана. Він увійшов до нього, і сказав йому: В одному місті були два чоловіки: один — багатий, а один — бідний.
Nathan’s Parable and David’s Confession
Then the Lord sent Nathan to David. And he came to him, and said to him: “There were two men in one city, one rich and the other poor.
Then the Lord sent Nathan to David. And he came to him, and said to him: “There were two men in one city, one rich and the other poor.
а в бідного — нічого, хіба що одна мала овечка, яку він купив, оберігав і вигодував її, і вона виросла разом з ним і з його синами. Вона їла його хліб і пила з його чаші, відпочивала на його грудях і була йому, наче дочка.
But the poor man had nothing, except one little ewe lamb which he had bought and nourished; and it grew up together with him and with his children. It ate of his own food and drank from his own cup and lay in his bosom; and it was like a daughter to him.
І прийшов мандрівник до багатого мужа, і він пожалів узяти зі своїх отар і зі своїх стад, щоби приготувати обід чужинцеві-мандрівникові, який до нього прийшов. Тож він узяв овечку бідного й приготував її чоловікові, який прийшов до нього.
And a traveler came to the rich man, who refused to take from his own flock and from his own herd to prepare one for the wayfaring man who had come to him; but he took the poor man’s lamb and prepared it for the man who had come to him.”
Давид дуже розгнівався люттю на чоловіка, і сказав Давид Натанові: Нехай живе Господь! Приречений на смерть чоловік, який це вчинив!
За те, що вчинив таку справу, і за те, що не пощадив, він усемеро поверне за овечку!
And he shall restore fourfold for the lamb, because he did this thing and because he had no pity.”
І промовив Натан до Давида: Ти той чоловік, який це вчинив! Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Я — Той, Хто помазав тебе на царя над Ізраїлем, Я — Той, Хто спас тебе від руки Саула!
Then Nathan said to David, “You are the man! Thus says the Lord God of Israel: ‘I anointed you king over Israel, and I delivered you from the hand of Saul.
Я дав тобі дім твого володаря і жінок твого володаря на твоє лоно, Я дав тобі дім Ізраїля і Юду. Якщо ж цього замало, додам тобі до цього!
I gave you your master’s house and your master’s wives into your keeping, and gave you the house of Israel and Judah. And if that had been too little, I also would have given you much more!
Як це опоганив ти Господнє слово, щоби вчинити зло в Його очах? Ти мечем убив Урію, хета, і за жінку ти взяв собі його жінку, — ти його вбив мечем синів Аммона!
Why have you despised the commandment of the Lord, to do evil in His sight? You have killed Uriah the Hittite with the sword; you have taken his wife to be your wife, and have killed him with the sword of the people of Ammon.
Тепер меч не відступить від твого дому навіки за те, що ти Мене зневажив і взяв жінку Урії, хета, щоби була тобі за жінку!
Now therefore, the sword shall never depart from your house, because you have despised Me, and have taken the wife of Uriah the Hittite to be your wife.’
Так говорить Господь: Ось Я наводжу на тебе зло з твого дому, і заберу твоїх жінок перед твоїми очима, і дам твоєму ближньому, і переспить з твоїми жінками під цим сонцем!
Thus says the Lord: ‘Behold, I will raise up adversity against you from your own house; and I will take your wives before your eyes and give them to your neighbor, and he shall lie with your wives in the sight of this sun.
Тому що ти потай учинив, то Я вчиню це слово перед усім Ізраїлем і під цим сонцем.
For you did it secretly, but I will do this thing before all Israel, before the sun.’ ”
І сказав Давид Натанові: Я згрішив перед Господом! І промовив Натан до Давида: Господь відняв твій гріх, тому не помреш.
So David said to Nathan, “I have sinned against the Lord.”
And Nathan said to David, “The Lord also has put away your sin; you shall not die.
And Nathan said to David, “The Lord also has put away your sin; you shall not die.
Але тому, що цим вчинком ти справді підбурив [1] Господніх ворогів, то твій син, який народився в тебе, неодмінно помре [2]!
However, because by this deed you have given great occasion to the enemies of the Lord to blaspheme, the child also who is born to you shall surely die.”
І Натан пішов до свого дому.
А Господь уразив дитину, яку жінка Урії народила Давидові, і вона захворіла.
А Господь уразив дитину, яку жінка Урії народила Давидові, і вона захворіла.
Then Nathan departed to his house.
The Death of David’s Son
And the Lord struck the child that Uriah’s wife bore to David, and it became ill.
The Death of David’s Son
And the Lord struck the child that Uriah’s wife bore to David, and it became ill.
І Давид допитувався Бога про дитину, і постив Давид постом, увійшов і лежав, закутаний у мішковині, на землі.
David therefore pleaded with God for the child, and David fasted and went in and lay all night on the ground.
І підійшли до нього старійшини його дому, щоби підвести його із землі, але він не забажав, і не їв з ними хліба.
So the elders of his house arose and went to him, to raise him up from the ground. But he would not, nor did he eat food with them.
І сталося на сьомий день, що померла дитина. Та раби Давида побоялися сповістити йому, що дитина померла, і сказали так: Ось, коли ще дитина жила, ми йому говорили, але не слухав нашого голосу, а коли скажемо йому, що дитина померла, то вчинить зло!
Then on the seventh day it came to pass that the child died. And the servants of David were afraid to tell him that the child was dead. For they said, “Indeed, while the child was alive, we spoke to him, and he would not heed our voice. How can we tell him that the child is dead? He may do some harm!”
І зрозумів Давид, про що його слуги шепочуть, і усвідомив Давид, що дитина померла. І сказав Давид своїм слугам: Що, дитина померла? Вони ж відповіли: Померла.
When David saw that his servants were whispering, David perceived that the child was dead. Therefore David said to his servants, “Is the child dead?”
And they said, “He is dead.”
And they said, “He is dead.”
І підійнявся Давид із землі, помився і намастився олією, змінив свій одяг, увійшов до Божого дому і поклонився Йому. Тоді він зайшов у свій дім і попросив їсти хліба. Перед ним поклали хліб, і він їв.
So David arose from the ground, washed and anointed himself, and changed his clothes; and he went into the house of the Lord and worshiped. Then he went to his own house; and when he requested, they set food before him, and he ate.
А його слуги сказали йому: Що означає те, що ти робиш? Коли дитина ще жила, ти постив, плакав і вболівав, коли ж дитина померла, ти встав, їв хліб і пив…
Then his servants said to him, “What is this that you have done? You fasted and wept for the child while he was alive, but when the child died, you arose and ate food.”
Коли дитина ще жила, — сказав Давид, — я постив і плакав, бо сказав собі: Хто знає, чи не помилує мене Господь, і дитина житиме!
А тепер вона померла, тож чому це я маю постити? Не зможу її повернути. Я ще піду до неї, а вона не повернеться до мене…
But now he is dead; why should I fast? Can I bring him back again? I shall go to him, but he shall not return to me.”
І потішив Давид Вирсавію, свою жінку, увійшов до неї і спав з нею, і вона зачала та народила сина, і назвала його Соломон, і Господь його полюбив.
Він послав через пророка Натана, і назвав його Ідеді [3] — задля Господа.
Йоав переміг Раввата, сина Аммона, і захопив царське місто.
Rabbah Is Captured
Now Joab fought against Rabbah of the people of Ammon, and took the royal city.
Now Joab fought against Rabbah of the people of Ammon, and took the royal city.
І послав Йоав вісників до Давида, і сказав: Я переміг Раввата і захопив Місто вод.
And Joab sent messengers to David, and said, “I have fought against Rabbah, and I have taken the city’s water supply.
Тепер же збери решту народу і отаборися напроти міста, і візьми його, щоб не я першим узяв місто і щоб не було названо на ньому моє ім’я!
Now therefore, gather the rest of the people together and encamp against the city and take it, lest I take the city and it be called after my name.”
Тож Давид зібрав увесь народ, пішов на Раввата, воював проти нього і взяв його.
So David gathered all the people together and went to Rabbah, fought against it, and took it.
Він узяв вінець Мелхола, їхнього царя з його голови (його вага — талант золота і дорогоцінного каменя), і був на голові Давида. І він забрав з міста дуже багато здобичі.
Народ, який був у ньому, він вивів, поклав до пили та до залізних молотарок, перевів їх через цегельні, — і так учинив з усіма містами синів Аммона. А тоді Давид і весь народ повернулися в Єрусалим.
And he brought out the people who were in it, and put them to work with saws and iron picks and iron axes, and made them cross over to the brick works. So he did to all the cities of the people of Ammon. Then David and all the people returned to Jerusalem.