Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (2 Самуїла 13) | (2 Самуїла 15) →

Переклад Турконяка

New Living Translation

2 Самуїла 14

2 Samuel 14

  • 1
    Йоав, син Саруї, зрозумів, що серце царя прихильне до Авесалома.
  • 1
    Joab Arranges for Absalom’s Return

    Joab realized how much the king longed to see Absalom.
  • 2
    Тож Йоав послав до Текоя, наказав узяти звідти мудру жінку і сказав їй: Плач і одягнися в одяг смутку, і будеш, як жінка, яка багато днів плакала над своїм мерцем,
  • 2
    So he sent for a woman from Tekoa who had a reputation for great wisdom. He said to her, “Pretend you are in mourning; wear mourning clothes and don’t put on lotions.a Act like a woman who has been mourning for the dead for a long time.
  • 3
    підеш до царя і скажеш йому згідно із цим словом. І Йоав поклав слова в її уста.
  • 3
    Then go to the king and tell him the story I am about to tell you.” Then Joab told her what to say.
  • 4
    І жінка-текойка ввійшла до царя, припала ниць до землі, поклонилася йому і сказала: Спаси, царю, спаси!
  • 4
    When the woman from Tekoa approachedb the king, she bowed with her face to the ground in deep respect and cried out, “O king! Help me!”
  • 5
    І сказав їй цар: Що тобі є? Вона ж відповіла: Я дійсно є жінкою вдовою, а мій муж помер.
  • 5
    “What’s the trouble?” the king asked.
    “Alas, I am a widow!” she replied. “My husband is dead.
  • 6
    У твоєї рабині є два сини, і обидва билися на полі, і не було між ними того, хто їх розлучив би, і один вдарив свого брата, і його вбив.
  • 6
    My two sons had a fight out in the field. And since no one was there to stop it, one of them was killed.
  • 7
    І ось весь рід повстав проти твоєї рабині, і вони сказали: Дай того, хто вбив свого брата, і вб’ємо його за душу його брата, якого він убив! Заберемо і вашого спадкоємця! І загасять моє вугілля, яке залишилося, так що не залишиться останку та імені моєму чоловікові на поверхні землі!
  • 7
    Now the rest of the family is demanding, ‘Let us have your son. We will execute him for murdering his brother. He doesn’t deserve to inherit his family’s property.’ They want to extinguish the only coal I have left, and my husband’s name and family will disappear from the face of the earth.”
  • 8
    А цар сказав: Будь здоровою і йди до твого дому, і я дам наказ про тебе!
  • 8
    “Leave it to me,” the king told her. “Go home, and I’ll see to it that no one touches him.”
  • 9
    Та жінка-текойка промовила до царя: На мені беззаконня, мій володарю-царю, і на домі мого батька, цар же та його престол невинні!
  • 9
    “Oh, thank you, my lord the king,” the woman from Tekoa replied. “If you are criticized for helping me, let the blame fall on me and on my father’s house, and let the king and his throne be innocent.”
  • 10
    І сказав цар: Хто є той, котрий говорив тобі? Приведеш його до мене, і більше не доторкнуться до нього!
  • 10
    “If anyone objects,” the king said, “bring him to me. I can assure you he will never harm you again!”
  • 11
    Вона ж сказала: Нехай же пригадає цар Господа, Бога свого, щоб не помножився кровний месник, аби вигубити, і хай не погублять мого сина! А він сказав: Нехай живе Господь, ані волосок твого сина не впаде на землю!
  • 11
    Then she said, “Please swear to me by the LORD your God that you won’t let anyone take vengeance against my son. I want no more bloodshed.”
    “As surely as the LORD lives,” he replied, “not a hair on your son’s head will be disturbed!”
  • 12
    А жінка сказала: Нехай твоя рабиня скаже слово до царя, мого володаря. Говори! — сказав він.
  • 12
    “Please allow me to ask one more thing of my lord the king,” she said.
    “Go ahead and speak,” he responded.
  • 13
    Тож жінка сказала: Навіщо ти задумав це проти Божого народу? Чи це слово з уст царя як провина, щоб цар не повернув свого вигнанця.
  • 13
    She replied, “Why don’t you do as much for the people of God as you have promised to do for me? You have convicted yourself in making this decision, because you have refused to bring home your own banished son.
  • 14
    Адже ми безсумнівно помремо [1] , і будемо, як вода, що проливається на землю, якої не зберуть, і Бог візьме душу, і того, хто задумує відкинути від себе відкиненого.
  • 14
    All of us must die eventually. Our lives are like water spilled out on the ground, which cannot be gathered up again. But God does not just sweep life away; instead, he devises ways to bring us back when we have been separated from him.
  • 15
    І тепер, я для того і прийшла говорити це слово до царя, мого володаря, бо мене побачить народ, і твоя рабиня скаже: Нехай скаже цареві, може якось виконає цар слово своєї рабині.
  • 15
    “I have come to plead with my lord the king because people have threatened me. I said to myself, ‘Perhaps the king will listen to me
  • 16
    Бо цар слухає, щоби спасти свою рабиню з руки чоловіка, який шукає забрати мене і мого сина з Божого спадку.
  • 16
    and rescue us from those who would cut us off from the inheritancec God has given us.
  • 17
    Нехай буде слово володаря, мого царя, як жертва, — сказала жінка, — бо володар, мій цар, наче Божий ангел, щоб слухати добро і зло, і твій Господь Бог буде з тобою.
  • 17
    Yes, my lord the king will give us peace of mind again.’ I know that you are like an angel of God in discerning good from evil. May the LORD your God be with you.”
  • 18
    І відповів цар, звертаючись до жінки: Не приховай від мене справи, про яку я тебе запитаю. А жінка сказала: Нехай говорить мій володар-цар.
  • 18
    “I must know one thing,” the king replied, “and tell me the truth.”
    “Yes, my lord the king,” she responded.
  • 19
    І цар запитав: Чи не рука Йоава в усьому цьому з тобою? І жінка відповіла цареві: Як живе твоя душа, мій володарю-царю, немає відхилення ні направо, ні наліво в усьому, що сказав мій володар-цар, бо твій раб Йоав, він наказав мені, і він поклав усі ці слова в уста твоєї рабині.
  • 19
    “Did Joab put you up to this?”
    And the woman replied, “My lord the king, how can I deny it? Nobody can hide anything from you. Yes, Joab sent me and told me what to say.
  • 20
    Твій раб Йоав учинив цю справу, щоб перейшло на цей вид мови. А мій володар мудрий, як мудрість Божого ангела, щоб знати все, що в землі!
  • 20
    He did it to place the matter before you in a different light. But you are as wise as an angel of God, and you understand everything that happens among us!”
  • 21
    І цар сказав Йоавові: Ось я тобі вчинив за цим твоїм словом! Піди, поверни юнака Авесалома!
  • 21
    So the king sent for Joab and told him, “All right, go and bring back the young man Absalom.”
  • 22
    І Йоав упав долілиць на землю, поклонився і поблагословив царя, і Йоав сказав: Сьогодні твій раб пізнав, що знайшов милість у твоїх очах, мій володарю-царю, бо мій володар-цар виконав слово свого раба.
  • 22
    Joab bowed with his face to the ground in deep respect and said, “At last I know that I have gained your approval, my lord the king, for you have granted me this request!”
  • 23
    І встав Йоав, пішов до Ґедсура і привів Авесалома в Єрусалим.
  • 23
    Then Joab went to Geshur and brought Absalom back to Jerusalem.
  • 24
    А цар сказав: Нехай повернеться до свого дому, та хай не побачить мого обличчя! Тож Авесалом повернувся до свого дому і не побачив обличчя царя.
  • 24
    But the king gave this order: “Absalom may go to his own house, but he must never come into my presence.” So Absalom did not see the king.
  • 25
    У всьому Ізраїлі не було настільки вродливого чоловіка, як Авесалом, — від стопи його ноги і аж до його голови не було в ньому фізичної вади.
  • 25

    Absalom Reconciled to David

    Now Absalom was praised as the most handsome man in all Israel. He was flawless from head to foot.
  • 26
    І коли він стриг свою голову, а було, що він стригся на початку року, бо тяжіло на ньому волосся, і коли він її стриг, то волосся його голови важило двісті сиклів за царським сиклем.
  • 26
    He cut his hair only once a year, and then only because it was so heavy. When he weighed it out, it came to five pounds!d
  • 27
    В Авесалома народилося три сини і одна дочка, її ім’я — Тимар. Вона була дуже гарною жінкою і стала жінкою Ровоама, сина Соломона, і народила йому Авію.
  • 27
    He had three sons and one daughter. His daughter’s name was Tamar, and she was very beautiful.
  • 28
    Авесалом перебував у Єрусалимі впродовж двох років і не побачив обличчя царя.
  • 28
    Absalom lived in Jerusalem for two years, but he never got to see the king.
  • 29
    І послав Авесалом до Йоава, щоб відіслав його до царя, але той не захотів прийти до нього. І послав до нього вдруге, та він знов не захотів прийти.
  • 29
    Then Absalom sent for Joab to ask him to intercede for him, but Joab refused to come. Absalom sent for him a second time, but again Joab refused to come.
  • 30
    Тож Авесалом сказав своїм слугам: Погляньте, частина поля Йоава прилягає до мого, і там його ячмінь. Підіть і запаліть його вогнем! І слуги Авесалома спалили його. І прийшли слуги Йоава до нього, роздерши свій одяг, і сказали: Раби Авесалома спалили ділянку вогнем.
  • 30
    So Absalom said to his servants, “Go and set fire to Joab’s barley field, the field next to mine.” So they set his field on fire, as Absalom had commanded.
  • 31
    І встав Йоав, і пішов до Авесалома, до дому, і сказав йому: Навіщо твої слуги спалили мою ділянку вогнем?
  • 31
    Then Joab came to Absalom at his house and demanded, “Why did your servants set my field on fire?”
  • 32
    І сказав Авесалом Йоавові: Ось я посилав до тебе, закликаючи: Прийди сюди і пошлю тебе до царя, щоб сказати: Навіщо я прийшов з Ґедсура? Краще б мені було бути ще там. І тепер ось я досі не побачив обличчя царя! Якщо є в мені несправедливість, то вбий мене!
  • 32
    And Absalom replied, “Because I wanted you to ask the king why he brought me back from Geshur if he didn’t intend to see me. I might as well have stayed there. Let me see the king; if he finds me guilty of anything, then let him kill me.”
  • 33
    Йоав увійшов до царя і сповістив йому, і він покликав Авесалома, і той увійшов до царя і поклонився йому, і впав долілиць на землю перед обличчям царя, і цар поцілував Авесалома.
  • 33
    So Joab told the king what Absalom had said. Then at last David summoned Absalom, who came and bowed low before the king, and the king kissed him.
    • ← (2 Самуїла 13) | (2 Самуїла 15) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025