Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Самуїла 13) | (2 Самуїла 15) →

Переклад Турконяка

Новый русский перевод

  • Йоав, син Саруї, зрозумів, що серце царя прихильне до Авесалома.
  • Иоав, сын Саруи, знал, что сердце царя тоскует по Авессалому.
  • Тож Йоав послав до Текоя, наказав узяти звідти мудру жінку і сказав їй: Плач і одягнися в одяг смутку, і будеш, як жінка, яка багато днів плакала над своїм мерцем,
  • И Иоав послал в Текоа, чтобы привести оттуда мудрую женщину. Он сказал ей:
    — Притворись плачущей. Оденься в траур и не умащай себя благовониями. Веди себя как женщина, которая провела много дней, оплакивая умершего.
  • підеш до царя і скажеш йому згідно із цим словом. І Йоав поклав слова в її уста.
  • Пойди к царю и скажи ему эти слова.
    И Иоав научил ее, что нужно сказать.
  • І жінка-текойка ввійшла до царя, припала ниць до землі, поклонилася йому і сказала: Спаси, царю, спаси!
  • Когда женщина из Текоа вошла53 к царю, она пала на свое лицо и, поклонившись, сказала ему:
    — Помоги мне, о царь!
  • І сказав їй цар: Що тобі є? Вона ж відповіла: Я дійсно є жінкою вдовою, а мій муж помер.
  • Царь спросил ее:
    — Что у тебя за беда?
    Она сказала:
    — Увы, я вдова, мой муж умер.
  • У твоєї рабині є два сини, і обидва билися на полі, і не було між ними того, хто їх розлучив би, і один вдарив свого брата, і його вбив.
  • У твоей служанки было два сына. Они подрались друг с другом в поле, где не было никого, чтобы их разнять. Один из них поразил другого и убил его.
  • І ось весь рід повстав проти твоєї рабині, і вони сказали: Дай того, хто вбив свого брата, і вб’ємо його за душу його брата, якого він убив! Заберемо і вашого спадкоємця! І загасять моє вугілля, яке залишилося, так що не залишиться останку та імені моєму чоловікові на поверхні землі!
  • И вот, против твоей служанки поднялся весь клан; они говорят: «Выдай того, кто поразил своего брата, и мы предадим его смерти за жизнь его брата, которого он убил, пусть даже так мы истребим и единственного наследника». Они погасят последний уголек, который у меня остался, и не оставят моему мужу на лице земли ни имени, ни потомка.
  • А цар сказав: Будь здоровою і йди до твого дому, і я дам наказ про тебе!
  • Царь сказал женщине:
    — Иди домой; я распоряжусь о тебе.
  • Та жінка-текойка промовила до царя: На мені беззаконня, мій володарю-царю, і на домі мого батька, цар же та його престол невинні!
  • Но женщина из Текоа сказала:
    — Господин мой, царь, пусть позор ляжет на меня и на семью моего отца, а царь и его престол будут невиновны.
  • І сказав цар: Хто є той, котрий говорив тобі? Приведеш його до мене, і більше не доторкнуться до нього!
  • Царь ответил:
    — Если кто-нибудь скажет тебе что-либо, приведи его ко мне, и он больше тебя не тронет.
  • Вона ж сказала: Нехай же пригадає цар Господа, Бога свого, щоб не помножився кровний месник, аби вигубити, і хай не погублять мого сина! А він сказав: Нехай живе Господь, ані волосок твого сина не впаде на землю!
  • Она сказала:
    — Тогда пусть царь помянет Господа, своего Бога, чтобы не позволить мстителю за кровь убивать дальше и чтобы мой сын не погиб.
    — Верно, как и то, что жив Господь, — сказал он, — с головы твоего сына не упадет на землю ни один волос.
  • А жінка сказала: Нехай твоя рабиня скаже слово до царя, мого володаря. Говори! — сказав він.
  • Тогда женщина сказала:
    — Позволь твоей служанке сказать слово господину моему царю.
    — Говори, — ответил он.
  • Тож жінка сказала: Навіщо ти задумав це проти Божого народу? Чи це слово з уст царя як провина, щоб цар не повернув свого вигнанця.
  • Женщина сказала:
    — Почему же ты тогда замыслил подобное против Божьего народа? Разве, говоря так, царь не обвиняет самого себя? Ведь царь не вернул своего изгнанного сына.
  • Адже ми безсумнівно помремо [1] , і будемо, як вода, що проливається на землю, якої не зберуть, і Бог візьме душу, і того, хто задумує відкинути від себе відкиненого.
  • Все мы должны умереть; мы подобны воде, пролитой на землю, которую нельзя собрать. Но Бог не отнимает жизнь; напротив, Он мыслит о том, как бы отверженный Им не остался отвергнутым.
  • І тепер, я для того і прийшла говорити це слово до царя, мого володаря, бо мене побачить народ, і твоя рабиня скаже: Нехай скаже цареві, може якось виконає цар слово своєї рабині.
  • И вот, я пришла, чтобы сказать это господину моему царю, потому что народ напугал меня. Твоя служанка подумала: «Поговорю с царем, может быть, он сделает то, о чем просит его служанка.
  • Бо цар слухає, щоби спасти свою рабиню з руки чоловіка, який шукає забрати мене і мого сина з Божого спадку.
  • Может быть, царь согласится избавить свою служанку от руки того человека, который пытается отсечь и меня, и моего сына от наследия, которое дал нам Бог».
  • Нехай буде слово володаря, мого царя, як жертва, — сказала жінка, — бо володар, мій цар, наче Божий ангел, щоб слухати добро і зло, і твій Господь Бог буде з тобою.
  • И вот, твоя служанка говорит: «Пусть слово моего господина, царя, принесет мне покой, потому что господин мой царь, как ангел Божий, различающий между добром и злом.54 Пусть Господь, твой Бог, будет с тобой!»
  • І відповів цар, звертаючись до жінки: Не приховай від мене справи, про яку я тебе запитаю. А жінка сказала: Нехай говорить мій володар-цар.
  • Царь сказал женщине:
    — Не утаи от меня того, о чем я спрошу тебя.
    — Пусть господин мой царь говорит, — сказала женщина.
  • І цар запитав: Чи не рука Йоава в усьому цьому з тобою? І жінка відповіла цареві: Як живе твоя душа, мій володарю-царю, немає відхилення ні направо, ні наліво в усьому, що сказав мій володар-цар, бо твій раб Йоав, він наказав мені, і він поклав усі ці слова в уста твоєї рабині.
  • Царь спросил:
    — Не Иоавова ли рука с тобой во всем этом?
    Женщина ответила:
    — Верно, как и то, что ты жив, господин мой царь, — никто не может уклониться ни вправо, ни влево от того, что говорит мой господин, царь. Да, это твой слуга Иоав научил меня сделать это и вложил эти слова в уста твоей служанки.
  • Твій раб Йоав учинив цю справу, щоб перейшло на цей вид мови. А мій володар мудрий, як мудрість Божого ангела, щоб знати все, що в землі!
  • Твой слуга Иоав сделал это, чтобы изменить нынешнее положение дел. Мудрость моего господина, как мудрость Ангела Божьего, — он знает все, что происходит на земле.
  • І цар сказав Йоавові: Ось я тобі вчинив за цим твоїм словом! Піди, поверни юнака Авесалома!
  • Царь сказал Иоаву:
    — Хорошо, я сделаю это. Ступай, возврати юношу Авессалома.
  • І Йоав упав долілиць на землю, поклонився і поблагословив царя, і Йоав сказав: Сьогодні твій раб пізнав, що знайшов милість у твоїх очах, мій володарю-царю, бо мій володар-цар виконав слово свого раба.
  • Иоав пал на землю, поклонился и благословил царя. Иоав сказал:
    — Сегодня твой слуга узнал, что нашел у тебя расположение, господин мой царь, потому что царь исполнил просьбу своего слуги.
  • І встав Йоав, пішов до Ґедсура і привів Авесалома в Єрусалим.
  • Иоав отправился в Гешур и вернул Авессалома в Иерусалим.
  • А цар сказав: Нехай повернеться до свого дому, та хай не побачить мого обличчя! Тож Авесалом повернувся до свого дому і не побачив обличчя царя.
  • Но царь сказал:
    — Пусть он идет к себе домой; он не должен видеть моего лица.
    Авессалом пошел к себе домой, не увидев царского лица.
  • У всьому Ізраїлі не було настільки вродливого чоловіка, як Авесалом, — від стопи його ноги і аж до його голови не було в ньому фізичної вади.
  • Во всем Израиле не было мужчины, столь красивого, как Авессалом, которым бы так восхищались. От макушки до пят в нем не было никакого изъяна.
  • І коли він стриг свою голову, а було, що він стригся на початку року, бо тяжіло на ньому волосся, і коли він її стриг, то волосся його голови важило двісті сиклів за царським сиклем.
  • Всякий раз, когда он стриг волосы на голове (он стриг волосы раз в год, когда они становились для него слишком тяжелы), он взвешивал их, и весили они двести шекелей55 по царской весовой мере.
  • В Авесалома народилося три сини і одна дочка, її ім’я — Тимар. Вона була дуже гарною жінкою і стала жінкою Ровоама, сина Соломона, і народила йому Авію.
  • У Авессалома родились три сына и дочь. Дочь звали Фамарью; она была красавицей.
  • Авесалом перебував у Єрусалимі впродовж двох років і не побачив обличчя царя.
  • Авессалом жил в Иерусалиме два года, не видя царского лица.
  • І послав Авесалом до Йоава, щоб відіслав його до царя, але той не захотів прийти до нього. І послав до нього вдруге, та він знов не захотів прийти.
  • И вот, послал Авессалом людей за Иоавом, чтобы послать его к царю, но Иоав отказался прийти к нему. Тогда он послал людей во второй раз, но тот и на этот раз отказался прийти.
  • Тож Авесалом сказав своїм слугам: Погляньте, частина поля Йоава прилягає до мого, і там його ячмінь. Підіть і запаліть його вогнем! І слуги Авесалома спалили його. І прийшли слуги Йоава до нього, роздерши свій одяг, і сказали: Раби Авесалома спалили ділянку вогнем.
  • Тогда он сказал своим слугам:
    — Видите Иоавово поле возле моего, у него там ячмень. Идите и подожгите его.
    И слуги Авессалома подожгли поле.
  • І встав Йоав, і пішов до Авесалома, до дому, і сказав йому: Навіщо твої слуги спалили мою ділянку вогнем?
  • Тогда Иоав встал и пришел в дом Авессалома, и сказал ему:
    — Почему твои слуги подожгли мое поле?
  • І сказав Авесалом Йоавові: Ось я посилав до тебе, закликаючи: Прийди сюди і пошлю тебе до царя, щоб сказати: Навіщо я прийшов з Ґедсура? Краще б мені було бути ще там. І тепер ось я досі не побачив обличчя царя! Якщо є в мені несправедливість, то вбий мене!
  • Авессалом сказал Иоаву:
    — Вот, я посылал к тебе сказать: «Приди, чтобы мне послать тебя спросить у царя: зачем я пришел из Гешура? Мне было бы лучше, если бы я все еще оставался там!» Я хочу видеть лицо царя, а если я в чем-нибудь виноват, пусть он предаст меня смерти.
  • Йоав увійшов до царя і сповістив йому, і він покликав Авесалома, і той увійшов до царя і поклонився йому, і впав долілиць на землю перед обличчям царя, і цар поцілував Авесалома.
  • Иоав пошел к царю и передал ему это. Царь призвал Авессалома, и он пришел и поклонился царю, коснувшись лицом земли. Царь же поцеловал Авессалома.

  • ← (2 Самуїла 13) | (2 Самуїла 15) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025