Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
Давид недалеко відійшов від Рооса, і ось Сіва, слуга Мемфівостея, — йому назустріч, і пара навантажених ослів, а на них — двісті хлібів, сто китиць родзинок, міх вина і сто плиток фініків.
Когда Давид немного спустился с вершины горы, ему неожиданно встретился Цива, слуга Мефи-Бошета.60 У него была пара оседланных ослов, навьюченных двумястами хлебами, сотней связок изюма, сотней связок инжира и бурдюком вина.
А цар запитав у Сіви: Що це в тебе? Сіва відповів: Осли для дому царя, щоб сіли, хліби і фініки на їжу слугам, і вино, щоби пили ослабілі в пустелі.
Царь спросил Циву:
— Для чего это у тебя?
Цива ответил:
— Ослы для того, чтобы на них ездил дом царя, хлеб и плоды — в пищу юношам, а вино — чтобы подкрепить тех, кто ослабеет в пустыне.
— Для чего это у тебя?
Цива ответил:
— Ослы для того, чтобы на них ездил дом царя, хлеб и плоды — в пищу юношам, а вино — чтобы подкрепить тех, кто ослабеет в пустыне.
Далі цар сказав: Де син твого царя? А Сіва відповів цареві: Ось сидить в Єрусалимі, бо сказав: Сьогодні дім Ізраїля поверне мені царство мого батька!
Тогда царь спросил:
— А где же внук твоего господина?
Цива ответил ему:
— Он сейчас в Иерусалиме, потому что думает: «Сегодня дом Израиля вернет мне царство моего деда».
— А где же внук твоего господина?
Цива ответил ему:
— Он сейчас в Иерусалиме, потому что думает: «Сегодня дом Израиля вернет мне царство моего деда».
І тоді цар сказав Сіві: Даю тобі все, що є Мемфівостея. А Сіва, поклонившись, сказав: Знайшов я милість у твоїх очах, мій володарю-царю!
Тогда царь сказал Циве:
— Все, что ранее принадлежало Мефи-Бошету, теперь твое.
— Низко кланяюсь тебе, господин мой царь, — сказал Цива. — Да найду я расположение в твоих глазах.
— Все, что ранее принадлежало Мефи-Бошету, теперь твое.
— Низко кланяюсь тебе, господин мой царь, — сказал Цива. — Да найду я расположение в твоих глазах.
Коли цар Давид прийшов до Вауріма, то Звідти виходив чоловік з роду дому Саула, його ім’я — Семеї, син Ґири. Він ішов та все проклинав [1] ,
Когда Давид приблизился к Бахуриму, оттуда вышел человек, который был из того же клана, что и семья Саула. Его звали Шимей, сын Геры; он шел и проклинал.
кидаючи камінням на Давида та на всіх слуг царя Давида, а весь народ, і всі сильні були справа і зліва царя.
Он бросал в Давида и его приближенных камнями, несмотря на то что и справа, и слева от Давида были его воины и стража.
Семеї говорив так, коли він проклинав: Виходь, виходь, муже крові й муже беззаконний!
Проклиная, Шимей говорил:
— Вон! Вон! Убийца! Негодяй!
— Вон! Вон! Убийца! Негодяй!
Господь повернув проти тебе всю кров дому Саула, бо ти замість нього зацарював, тож Господь дав царство в руку Авесалома, твого сина! І ось ти у твоїй злобі, бо ти — муж крові!
Господь воздал тебе за всю кровь, пролитую тобой в доме Саула, вместо которого ты воцарился. Господь отдал царство твоему сыну Авессалому. А ты попал в беду, потому что ты — убийца!
І промовив Авеста, син Саруї, до царя: Навіщо цей дохлий пес проклинає мого володаря-царя? Пройдусь і зніму його голову!
Авишай, сын Саруи, сказал царю:
— Почему этот мертвый пес проклинает моего господина, царя? Позволь мне пойти и снести ему голову.
— Почему этот мертвый пес проклинает моего господина, царя? Позволь мне пойти и снести ему голову.
Та цар сказав: Що мені й вам, сини Саруї, залиште його, і нехай так проклинає, бо Господь сказав йому проклинати Давида, і хто скаже: Навіщо ти так учинив?
Но царь сказал:
— Что у вас со мной общего, сыновья Саруи? Если он проклинает, потому что Господь сказал ему: «Прокляни Давида», то кто может сказать: «Зачем ты это делаешь?»
— Что у вас со мной общего, сыновья Саруи? Если он проклинает, потому что Господь сказал ему: «Прокляни Давида», то кто может сказать: «Зачем ты это делаешь?»
Ось мій син, який вийшов з мого лона й шукає моєї душі, і до того ще тепер цей син Веніаміна! — промовив Давид до Авесси і до всіх своїх слуг, — облиште його, нехай проклинає, бо так йому сказав Господь!
Давид сказал Авишаю и всем своим приближенным:
— Мой сын, который рожден от моей плоти, пытается отнять у меня жизнь. Что же тогда говорить об этом вениамитянине! Оставьте его; пусть проклинает, потому что так сказал ему Господь.
— Мой сын, который рожден от моей плоти, пытается отнять у меня жизнь. Что же тогда говорить об этом вениамитянине! Оставьте его; пусть проклинает, потому что так сказал ему Господь.
Може побачить Господь моє впокорення і поверне мені добро замість його прокльону в цей день.
Может быть, Господь увидит мое горе61 и воздаст мне добром за проклятия, которые я слышу сегодня.
І Давид і його мужі пішли дорогою, а Семеї йшов зі сторони гори поблизу нього та все проклинав [2] , кидаючи камінням з його боку і сиплячи землею.
И Давид со своими людьми снова тронулся в путь, а Шимей шел по склону горы напротив него, проклиная на ходу и бросая в него камни и пыль.
І прийшов цар і весь його народ, який залишився, і там відпочили.
Царь и все люди, которые были с ним, добрались62 до Иордана утомленными и остановились там на отдых.
Авесалом і кожен ізраїльський чоловік увійшли в Єрусалим, і з ним був Ахітофел.
А тем временем Авессалом и все израильтяне вошли в Иерусалим, и Ахитофел был с ними.
І сталося, коли прийшов Хусій, архієць, друг Давида, до Авесалома, то Хусій сказав Авесаломові: Нехай живе цар!
И когда аркитянин Хусий, друг Давида, пришел к Авессалому, он сказал ему:
— Да здравствует царь! Да здравствует царь!
— Да здравствует царь! Да здравствует царь!
Авесалом же запитав Хусія: Таке твоє милосердя до твого друга? Чому ти не пішов зі своїм другом?
Авессалом спросил Хусия:
— Такова-то твоя верность своему другу? Почему ты не пошел с ним?
— Такова-то твоя верность своему другу? Почему ты не пошел с ним?
А Хусій відповів Авесаломові: Ні, але буду вірний тому, кого вибрав Господь, цей народ і кожний ізраїльський муж, і з ним перебуватиму.
Хусий сказал Авессалому:
— Нет, я на стороне того, кого избрал Господь, этот народ и все израильтяне, и с ним останусь.
— Нет, я на стороне того, кого избрал Господь, этот народ и все израильтяне, и с ним останусь.
І, по-друге, кому я служитиму? Хіба не перед його сином? Як я служив перед твоїм батьком, так буду і перед тобою.
Да и кому я буду служить? Разве не его сыну? Точно так же, как я служил твоему отцу, я буду служить тебе.
І сказав Авесалом Ахітофелові: Зробіть між собою раду про те, що зробимо.
Авессалом сказал Ахитофелу:
— Дай63 нам совет. Что нам делать?
— Дай63 нам совет. Что нам делать?
І промовив Ахітофел до Авесалома: Увійди до наложниць твого батька, які він залишив, щоб стерегли його дім, і весь Ізраїль почує, що ти засоромив твого батька, і зміцняться руки всіх, хто з тобою.
Ахитофел ответил:
— Спи с наложницами своего отца, которых он оставил присматривать за дворцом. Тогда весь Израиль услышит, что ты сделался ненавистным отцу, и руки всех, кто на твоей стороне, укрепятся.
— Спи с наложницами своего отца, которых он оставил присматривать за дворцом. Тогда весь Израиль услышит, что ты сделался ненавистным отцу, и руки всех, кто на твоей стороне, укрепятся.
І розбили Авесаломові намет на даху, і Авесалом увійшов до наложниць свого батька перед очима всього Ізраїля.
Авессалому разбили шатер на крыше дворца, и он спал с наложницами своего отца на глазах у всего Израиля.
А порада Ахітофела, яку в попередні дні він давав, така, як би хто запитав поради в Бога, такою була кожна рада Ахітофела, як для Давида, так і для Авесалома.
В те дни совет, данный Ахитофелом, считался, как если бы кто вопрошал Божье слово. Таков был всякий совет Ахитофела и для Давида, и для Авессалома.