Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Давид недалеко відійшов від Рооса, і ось Сіва, слуга Мемфівостея, — йому назустріч, і пара навантажених ослів, а на них — двісті хлібів, сто китиць родзинок, міх вина і сто плиток фініків.
Ледві Давид перейшов через гору аж се йде зустріч Сиба, слуга Мемфівостеїв з парою ослів навючених, що несли на собі двістї боханцїв хлїба, сто вінків родзинків, сто вязанок фіґ і бурдюк вина.
А цар запитав у Сіви: Що це в тебе? Сіва відповів: Осли для дому царя, щоб сіли, хліби і фініки на їжу слугам, і вино, щоби пили ослабілі в пустелі.
І питає царь у Сиби: На що се в тебе? І відказує Сиба: Осли про царську челядь на їзду, хлїб і овощ на харч прислузї, а вино на питтє потомленим у пустинї.
Далі цар сказав: Де син твого царя? А Сіва відповів цареві: Ось сидить в Єрусалимі, бо сказав: Сьогодні дім Ізраїля поверне мені царство мого батька!
І питає царь: Де ж син твого пана? І відказує Сиба цареві: Зіставсь у Ерусалимі, бо каже: Тепер дом Ізрайлїв оддасть менї отецьке царство!
І тоді цар сказав Сіві: Даю тобі все, що є Мемфівостея. А Сіва, поклонившись, сказав: Знайшов я милість у твоїх очах, мій володарю-царю!
І рече цар Сибі: Оце ж усе, що було Мемфівостеєве, нехай буде твоє. І сказав Сиба, падаючи ниць: Ой коли б ти був ласкавий до мене, царю й пане мій!
Коли цар Давид прийшов до Вауріма, то Звідти виходив чоловік з роду дому Саула, його ім’я — Семеї, син Ґири. Він ішов та все проклинав [1] ,
Як дойшов же царь Давид до Бахурима, дивиться, йде звідти чоловік з родини Саулового дому, на ймя Семей Геренко; він ішов проклинаючи.
кидаючи камінням на Давида та на всіх слуг царя Давида, а весь народ, і всі сильні були справа і зліва царя.
Та й метав на Давида й на всїх слуг двору Давидового каміннєм, дарма що ввесь люд і всї лицарі йшли праворуч і лїворуч його.
Семеї говорив так, коли він проклинав: Виходь, виходь, муже крові й муже беззаконний!
І кричав Семей клянучи: Втїкай, втїкай, убийнику й безбожнику!
Господь повернув проти тебе всю кров дому Саула, бо ти замість нього зацарював, тож Господь дав царство в руку Авесалома, твого сина! І ось ти у твоїй злобі, бо ти — муж крові!
Господь перенїс на тебе усю кров Саулового дому, що ти намість його зробивсь царем, і передав Господь царство твойму синові Абессаломові, а тепер прийшла на тобе лиха година, бо ти чоловік крові.
І промовив Авеста, син Саруї, до царя: Навіщо цей дохлий пес проклинає мого володаря-царя? Пройдусь і зніму його голову!
І каже Абесса Саруєнко цареві: Як важиться сей здохлий пес проклинати пана мого царя? Пійду й зітну йому голову!
Та цар сказав: Що мені й вам, сини Саруї, залиште його, і нехай так проклинає, бо Господь сказав йому проклинати Давида, і хто скаже: Навіщо ти так учинив?
Царь же рече: Яке вам дїло до мене, Саруєнки? Нехай він проклинає, бо се Господь допустив йому, проклинати Давида. Хто ж тут скаже: Як важишся ти на се?
Ось мій син, який вийшов з мого лона й шукає моєї душі, і до того ще тепер цей син Веніаміна! — промовив Давид до Авесси і до всіх своїх слуг, — облиште його, нехай проклинає, бо так йому сказав Господь!
І говорив Давид Абессі й усему дворові свойму: Коли мій син, що вийшов із мого тїла, важить на мою душу, так ще більше сей Беняминїй. Не чіпай його, нехай проклинає, бо се повелїв йому Господь.
Може побачить Господь моє впокорення і поверне мені добро замість його прокльону в цей день.
Може зглянеться Господь на моє пониженнє й відплатить менї добром за теперішний проклін.
І Давид і його мужі пішли дорогою, а Семеї йшов зі сторони гори поблизу нього та все проклинав [2] , кидаючи камінням з його боку і сиплячи землею.
От і йшов Давид із людьми своїми своєю дорогою. Семей же йшов попід горою поровень з ним; ійшов і проклинав та метав каміннєм і землею на них.
І прийшов цар і весь його народ, який залишився, і там відпочили.
І добравсь утомлений царь із усїм людом, що був при йому, (до Бахурима) й оддихав там.
Авесалом і кожен ізраїльський чоловік увійшли в Єрусалим, і з ним був Ахітофел.
Абессалом же з усїма мужами Ізрайлевими прийшов у Ерусалим та й Ахитофел із ним.
І сталося, коли прийшов Хусій, архієць, друг Давида, до Авесалома, то Хусій сказав Авесаломові: Нехай живе цар!
Увійшовши ж до Абессалома Давидів приятель, Архієць Хусій, промовив: Витай царю! Витай царю.
Авесалом же запитав Хусія: Таке твоє милосердя до твого друга? Чому ти не пішов зі своїм другом?
І питає Абессалом Хусія: Така ж твоя прихильність до твого приятеля? Чому ти не пійшов з твоїм приятельом?
А Хусій відповів Авесаломові: Ні, але буду вірний тому, кого вибрав Господь, цей народ і кожний ізраїльський муж, і з ним перебуватиму.
І відказує Хусій Абессаломові: Кого вибрав Господь і сей люд і ввесь Ізраїль, до того й я горнусь і при тому зостанусь.
І, по-друге, кому я служитиму? Хіба не перед його сином? Як я служив перед твоїм батьком, так буду і перед тобою.
Се одно; а друге: кому ж я маю служити? Чи ж не синові його? Як служив я твойму панотцеві, так служити му й тобі.
І сказав Авесалом Ахітофелові: Зробіть між собою раду про те, що зробимо.
І поспитав Абессалом ув Ахитофеля: Порадь нас, що нам чинити?
І промовив Ахітофел до Авесалома: Увійди до наложниць твого батька, які він залишив, щоб стерегли його дім, і весь Ізраїль почує, що ти засоромив твого батька, і зміцняться руки всіх, хто з тобою.
І відказує Ахитофел Абессаломові: Удайся до панотцевих наліжниць, що він зоставив тут стерегти палату; й почує про се Ізраїль, що зробився ти ненавидним панотцеві твойму, й всї твої прихильники наберуть духа.
І розбили Авесаломові намет на даху, і Авесалом увійшов до наложниць свого батька перед очима всього Ізраїля.
І напяли Абессаломові намет на крівлї, й ввійшов Абессалом перед очима всего Ізраїля до наложниць отця свого.