Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
І сказав Ахітофел Авесаломові: Виберу собі дванадцять тисяч мужів, устану й поженуся за Давидом уночі.
І каже Ахітофел до Авесалома: “Давай, я виберу собі дванадцять тисяч чоловік і пущусь цієї ж ночі за Давидом.
І нападемо на нього, а він буде змучений і ослаблений руками, налякаю його, і втече весь народ, який з ним, і вб’ю самого царя,
Нападу я на нього, саме як він стомлений і знесилений, налякаю його, так що увесь народ, що з ним, утече, а я тоді вб'ю царя самого.
поверну весь народ до тебе, — так, як наречена повертається до свого чоловіка. Ти шукаєш тільки душі одного чоловіка, а всьому народові буде мир!
І приведу до тебе ввесь народ, як ото приводять наречену до свого чоловіка. Ти бо шукаєш лише життя однієї людини, і ввесь народ буде в мирі.”
І слово було правильне в очах Авесалома і в очах усіх старійшин Ізраїля.
Сподобалось це слово Авесаломові й усім старшим ізраїльським.
І сказав Авесалом: Покличте і Хусія, арахійця, почуємо і його, що на його устах.
Та Авесалом звелів: “Покличте також Хушая аркія, нехай почуємо, що він скаже.”
І ввійшов Хусій до Авесалома, і заговорив Авесалом до нього, мовлячи: Ось таким чином сказав Ахітофел. Чи вчинимо за його словом, чи ні, ти скажи!
І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом каже йому: “Ось так пораяв Ахітофел; Чи маємо виконати його думку? Якщо ж ні, говори ти!”
І промовив Хусій до Авесалома: Недобра ця рада, яку цього разу порадив Ахітофел.
Хушай же відказує Авесаломові: “Цим разом Ахітофелева порада недобра.”
І сказав Хусій: Ти знаєш свого батька і його мужів, що вони є дуже сильними, і своєю душею вони — наче бездітна ведмедиця в полі й наче дика свиня на рівнині! Твій батько — військовий муж, і не дасть послаблення народові.
І сказав Хушай: “Ти знаєш твого батька та його людей, що вони відважні вояки, і вони роздратовані, як ведмедиця в полі, в якої забрано ведмедят. До того ж батько твій досвідчений вояк і не спатиме вночі з людьми.
Бо ось він тепер сховався на одній з вершин, що в одному з місць. І буде, коли нападе на них на початку, і почує той, хто слухає, скаже: Сталося побиття в народі, який за Авесаломом.
Тепер він переховується в якійсь печері, або в якімсь іншім місці. І коли на самім початку упаде хтось із твоїх, то інші, довідавшись про це, скажуть: прибічники Авесалома зазнали поразки.
І навіть якщо це богатир [1] , в якого серце, — наче серце лева, то він все одно втратить відвагу [2] , бо весь Ізраїль знає, що твій батько дужий, і ті, хто з ним, — богатирі [3].
А тоді навіть найхоробріший, що серце в нього левине, злякається, бо ввесь Ізраїль знає, що твій батько лицар, а ті, хто з ним, люди відважні.
Тож я таки раджу [4]ось так: Нехай весь Ізраїль неодмінно збереться [5] до тебе, — від Дана і аж до Вирсавії, численністю, наче пісок, що біля моря, і ти особисто йтимеш посеред них,
Тож раджу: нехай увесь Ізраїль від Дану до Версавії збереться коло тебе, як пісок на березі моря, і ти сам виступиш посеред них.
і прийдемо до нього в одне з місць, де там його знайдемо, і отаборимося проти нього, — як спадає роса на землю, — і жодного не залишимо в нього і серед мужів, які з ним!
Ми доберемось до нього, де б він не був, нападемо на нього, як падає роса на землю; не залишимо ні його самого, ні жадного з людей, що з ним.
Якщо забереться до міста, то весь Ізраїль візьме шнури проти того міста і затягнемо його аж до потоку, щоб там не залишилось ані каменя!
Коли ж він сховається в якімсь місті, то ввесь Ізраїль принесе на те місто мотуззя, й ми стягнемо його у долину, так що не зостанеться там і каменя.”
І сказав Авесалом і кожний чоловік Ізраїля: Добра порада Хусія, арахійця, краща, ніж порада Ахітофела. А Господь доручив знищити добру пораду Ахітофела, щоб Господь навів усе зло на Авесалома.
Авесалом і ввесь Ізраїль кажуть: “Рада Хушая аркія краща за Ахітофелеву раду.” Так ось Господь призначив знищити влучну Ахітофелеву пораду, бо Господь хотів навести на Авесалома нещастя.
І промовив Хусій, син Арахія, до священиків Садока і Авіятара: Так і так порадив Ахітофел Авесаломові та старійшинам Ізраїля, а так і так я порадив.
І сповістив Хушай священиків Цадока й Евіятара: “Так і так пораяв Ахітофел Авесалома й старших ізраїльських, а я пораяв так і так.
Тепер пошліть швидко і сповістіть Давидові, кажучи: Не залишайся вночі в пустелі в Аравоті й поспіши перейти, аби часом хто не знищив царя і весь народ, який з ним!
Тож пошліть мерщій та сповістіть Давида: Не ночуй цієї ночі на бродах, що в пустині, а неодмінно переходь, щоб не загинути цареві з усім народом, що при нім.”
А Йонатан і Ахімаас стояли біля джерела Роґила, тож служниця пішла і сповістила їм. Вони ж пішли і сповістили цареві Давидові, оскільки вони самі не можуть показатися, ні ввійти в місто.
Йонатан та Ахімац стояли в Ен-Рогелі. І приходила служниця та приносила їм вістки, а вони йшли та сповіщали царя Давида, бо самі не могли показатись у місті.
Та їх побачив слуга і сповістив Авесаломові, тож вони обидва швидко пішли і зайшли в дім одного чоловіка у Ваурімі, а в нього — криниця на подвір’ї, і вони спустилися туди.
Але якийсь хлопчина запримітив їх і звістив Авесалома. Тоді вони обидва чимдуж побігли звідти й увійшли в хату одного чоловіка з Бахуріму: а була в нього на подвір'ї ритва, вони й повлазили туди.
А жінка взяла, поклала кришку на отворі криниці й сушила на ньому зерно, і ніхто не дізнався про справу.
Жінка ж узяла та й розстелила накривало над ритвою та насипала на нього опиханого зерна, так що нічого не можна було запримітити.
І прийшли слуги Авесалома до жінки в дім, і запитали: Де Ахімаас і Йонатан? А жінка відповіла їм: Вони перейшли трохи далізвідси, за воду. Ті пошукали, але не знайшли, і повернулися в Єрусалим.
Увійшли Авесаломові слуги в хату до жінки та й питають: “Де Ахімац із Йонатаном?” Жінка ж відповіла їм: “Перебрели через річку.” Шукали вони, та й, не знайшовши, повернулись у Єрусалим.
Сталося ж, коли вони пішли, то юнаки вилізли з криниці, пішли і сповістили царю Давидові, говорячи до Давида: Підіймайтеся і швидко перейдіть воду, бо так і так порадив про вас Ахітофел!
Коли відійшли, ті повилазили з ритви й пішли повідомити царя Давида. Вони сказали Давидові: “Уставайте і швидко переходьте воду, бо так і так пораяв Ахітофел проти вас.”
І піднявся Давид і весь народ, який з ним, і вони перейшли Йордан перш ніж розвиднілося зранку, до одного, не залишилося нікого, хто не перейшов Йордан.
Устав Давид з усім народом, що був при ньому, та й перейшли Йордан, так що до досвітку не зоставсь ніхто, хто б не перейшов Йордан.
Ахітофел побачив, що не сталося за його порадою, засідлав свого осла, піднявся і попрямував до свого дому, у своє місто, зробив заповіт своїй сім’ї і повісився. Він помер, і його поховали в гробниці його батька.
Побачивши Ахітофея, що його пораду занедбано, осідлав осла та й устав і відійшов додому у своє місто; розпорядивсь він щодо свого дому — і повісився. Так умер він, і поховали його в його батьківськім гробі.
А тим часом Давид перейшов до Манаїма, і Авесалом перейшов Йордан, він сам і кожний чоловік Ізраїля з ним.
Давид прибув до Махнаїму, коли Авесалом перейшов Йордан і ввесь Ізраїль з ним.
На місце Йоава над військом Авесалом поставив Амессая. Амессай — син чоловіка, ім’я якого Йотор, ізраїльтянин, він увійшов до Авіґеї, дочки Нааса, сестри Саруї, матері Йоава.
На чолі війська поставив Авесалом Амаса замість Йоава. Був Амас сином чоловіка на ім'я Їтро, ізмаїльтянина, що ввійшов був до Авігайли, Нахашевої дочки, сестри Церуї, Йоавової матері.
Авесалом і весь Ізраїль отаборилися в землі Ґалаад.
Отаборивсь Ізраїль і Авесалом у Гілеал-країні.
І сталося, коли Давид прийшов до Манаїма, Уесвій, син Нааса з Раввата, із синів Аммона, і Махір, син Аміла з Лодавара, і Верзеллі, ґалаадець, з Роґелліма
Коли ж Давид прибув у Махнаїм, Шові, Нахаша син з Рабби Аммонської, Махір, Аммієла син з Лодевару, та Барзіллай, гілеадянин з Рогліму, принесли:
принесли десять постель і подвійних килимів, десять казанів, глиняний посуд, пшеницю, ячмінь, борошно, ячмінну крупу, квасолю, сочевицю,
постелі й накривала, миски, глиняний посуд, пшениці, ячменю, муки, праженого зерна, квасолі, сочевиці,
мед, масло, вівці й буйволиний сир, і винесли Давидові та народові, який з ним, їсти, бо сказали: Народ голодний, ослаблений і спраглий в пустелі.
меду, масла, овець і коров'ячого сиру — Давидові й людям, що були з ним, щоб мали що їсти, бо думали собі: люди ці голодні, зморені й стомлені спрагою в пустині.