Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
І сталося після цього, Давид запитав у Господа, кажучи: Чи піти мені в одне з міст Юди? І промовив Господь до нього: Іди! А Давид запитав: Куди піду? Він же відповів: У Хеврон.
            Спустя время Давид спросил Господа: 
— Идти ли мне в какой-нибудь из городов Иудеи?
Господь сказал:
— Иди.
Давид спросил:
— Куда мне идти?
— В Хеврон, — ответил Он.
            — Идти ли мне в какой-нибудь из городов Иудеи?
Господь сказал:
— Иди.
Давид спросил:
— Куда мне идти?
— В Хеврон, — ответил Он.
І Давид пішов туди, у Хеврон, і обидві його жінки, Ахіноома з Єзраела і Авіґея, колишня жінка Навала з Кармила,
            Давид поднялся туда и обе жены его: Ахиноамь из Изрееля и Авигайль, вдова Навала из Кармила.
            і мужі, які були з ним, — кожний з них і його сім’я, — і вони розселилися в містах Хеврона.
            Еще Давид привел людей, которые были с ним, каждого вместе со своей семьей, и они поселились в городах Хеврона.
            А юдейські мужі прийшли й там помазали Давида, щоб царював над домом Юди. 
І сповістили Давидові, кажучи: Мужі Явіса ґалаадського поховали Саула.
            І сповістили Давидові, кажучи: Мужі Явіса ґалаадського поховали Саула.
Жители Иудеи пришли в Хеврон и помазали3 там Давида царем над домом Иуды. Когда Давиду сказали, что жители Иавеша Галаадского похоронили Саула,
            І Давид послав послів до старійшин Явіса ґалаадського, і сказав їм: Благословенні ви Господом, бо вчинили це милосердя над вашим володарем — над Саулом, Господнім помазаником, і поховали його і Йонатана, його сина!
            он послал к ним вестников сказать: «Благословенны вы у Господа за то, что явили эту милость Саулу, вашему господину, похоронив его.
            Тепер же нехай Господь учинить з вами милосердя і правду, і я вчиню з вами це добро, бо ви зробили цю справу.
            Пусть же Господь явит вам милость и верность, и я также вознагражу вас за то, что вы сделали это.
            Тепер же нехай зміцняться ваші руки, станьте сильними синами, бо помер ваш володар Саул, а мене дім Юди помазав на царя над ними.
            Итак, будьте сильны и доблестны, потому что Саул, ваш господин, мертв, а дом Иуды помазал меня царем над собой».
            Та Авенир, син Нира, полководець Саула, взяв Євостея, сина Саула, привів його з табору до Манаема
            Тем временем Авнер, сын Нира, начальник войска Саула, взял Иш-Бошета, сына Саула, и привел его в Маханаим.
            і настановив його царем над Ґалаадом, над Тасірієм, над Єзраелем, над Єфремом, над Веніаміном і над усім Ізраїлем.
            Он сделал его царем над Галаадом, ашуритами и Изреелем, а также над Ефремом, Вениамином и над всем Израилем.
            Сорокалітнім був Євостей, син Саула, коли зацарював над Ізраїлем (за винятком дому Юди, які були за Давидом) і два роки царював.
            Иш-Бошету, сыну Саула, было сорок лет, когда он стал царем Израиля, и правил он два года. Но дом Иуды пошел за Давидом.
            І період, який царював Давид у Хевроні над домом Юди, складав сім років і шість місяців.
            Всего Давид был в Хевроне царем над домом Иуды семь лет и шесть месяцев.
            І вийшов Авенир, син Нира, і слуги Євостея, сина Саула з Манаема до Ґаваона.
            Авнер, сын Нира, вместе с людьми Иш-Бошета, сына Саула, покинул Маханаим и пошел к Гаваону.
            А Йоав, син Саруї, та слуги Давида вийшли з Хеврона і зустрілися з ними разом поблизу джерела Ґаваона. Одні засіли біля джерела Ґаваона по один бік, інші — біля джерела з другого боку.
            Иоав, сын Саруи, и люди Давида вышли и встретили их у гаваонского пруда. Те засели на одной стороне пруда, а эти — на другой.
            І промовив Авенир до Йоава: Хай виступлять слуги і хай борються перед нами! І Йоав відповів: Хай виступлять!
            Авнер сказал Иоаву: 
— Пусть юноши встанут и сразятся перед нами.
— Пусть встанут, — ответил Иоав.
            — Пусть юноши встанут и сразятся перед нами.
— Пусть встанут, — ответил Иоав.
Тож піднялися і прийшли в кількості дванадцяти слуг Веніаміна від Євостея, сина Саула, і дванадцяти слуг Давида.
            Юноши встали, и было отсчитано двенадцать вениамитян за Иш-Бошета, сына Саула, и двенадцать человек за Давида.
            І схопив кожний рукою голову свого ближнього, а свого меча встромив у ребра свого ближнього, і вони попадали разом. І дали назву тому місцю: Частка підступних, які є в Ґаваоні.
            Каждый из них схватил своего соперника за голову, вонзил ему в бок свой меч и пал вместе с ним. Вот почему это место в Гаваоне было названо Хелкаф Гаццурим.4
            І була дуже жорстока битва в той день, і Авенир та ізраїльські мужі зазнали поразки перед слугами Давида.
            Битва в тот день была очень жестокой, и Авнер с воинами Израиля был разбит людьми Давида.
            Там були три сини Саруї: Йоав, Авесса і Асаїл. Асаїл легкий своїми ногами, наче та сарна в полі.
            Там были и три сына Саруи — Иоав, Авишай и Асаил. Асаил был быстроног, как дикая5 газель.
            І Асаїл погнався за Авениром, і не ухилявся направо чи наліво в погоні за Авениром.
            Он погнался за Авнером, не сворачивая ни вправо, ни влево от его следов.
            Авенир озирнувся позад себе і сказав: Чи це саме ти, Асаїле? Він же відповів: Я!
            Авнер оглянулся назад и спросил: 
— Это ты, Асаил?
— Да, я, — ответил он.
            — Это ты, Асаил?
— Да, я, — ответил он.
І Авенир сказав йому: Поверни направо чи наліво, переслідуй собі одного зі слуг і захопи собі його зброю! Та Асаїл не захотів повернути з-позад нього.
            Тогда Авнер сказал ему: 
— Поверни вправо или влево; схвати одного из юношей и возьми себе его оружие.
Но Асаил, не останавливаясь, гнался за ним.
            — Поверни вправо или влево; схвати одного из юношей и возьми себе его оружие.
Но Асаил, не останавливаясь, гнался за ним.
А Авенир продовжував далі говорити до Асаїла: Відступи від мене, щоб я не прибив тебе до землі! Як я підніму своє обличчя перед Йоавом? Навіщо це? Повернися до твого брата Йоава!
            Авнер вновь предостерег Асаила: 
— Прекрати гнаться за мной! Зачем мне убивать тебя? Как тогда я смогу посмотреть в глаза твоему брату Иоаву?
            — Прекрати гнаться за мной! Зачем мне убивать тебя? Как тогда я смогу посмотреть в глаза твоему брату Иоаву?
Та він не захотів відступити. І Авенир вдарив його заднім кінцем списа в живіт, і спис вийшов йому ззаду. І він там упав, і помер перед ним. І сталося, що кожний, хто підходив до місця, де впав Асаїл і помер, — то зупинявся.
            Но Асаил не прекращал погоню. Тогда Авнер пронзил ему в живот обратным концом своего копья, так, что оно вышло наружу у него через спину. Он упал и умер на месте. Каждый человек останавливался, поравнявшись с местом, где упал и умер Асаил.
            Тоді Йоав і Авесса погналися за Авениром. І заходило сонце, а вони вийшли аж до гори Аммана, що є перед початком Ґаю, по пустельній дорозі Ґаваона.
            Но Иоав и Авишай преследовали Авнера, и на закате солнца они добрались до холма Амма, близ Гиаха, на дороге к гаваонской пустоши.
            А сини Веніаміна, які з Авениром, зібралися разом і об’єдналися в одну групу і стали на верхів’ї однієї гори.
            Вениамитяне сплотились вокруг Авнера, объединились в одну группу и заняли место на вершине холма.
            І Авенир звернувся до Йоава, закликаючи: Чи до перемоги пожирає меч? Невже не знаєш, що буде гіркою вкінці? Аж доки не скажеш народові повернутися з-позад наших братів?
            Авнер закричал Иоаву: 
— Вечно ли будет разить меч? Разве ты не понимаешь, что конец будет горек? Сколько еще пройдет времени, прежде чем ты прикажешь своим людям прекратить преследовать их братьев?
            — Вечно ли будет разить меч? Разве ты не понимаешь, что конец будет горек? Сколько еще пройдет времени, прежде чем ты прикажешь своим людям прекратить преследовать их братьев?
А Йоав сказав: Нехай живе Господь, якщо би ти не сказав, дотепер від ранку не пішов би народ кожний за своїм братом.
            Иоав ответил: 
— Верно, как и то, что жив Бог, если бы ты не сказал, воины продолжали бы преследовать своих братьев до утра.6
            — Верно, как и то, что жив Бог, если бы ты не сказал, воины продолжали бы преследовать своих братьев до утра.6
І Йоав затрубив у трубу, і весь народ зупинився, і не гналися за Ізраїлем, не продовжували далі воювати.
            Иоав затрубил в рог, и все воины остановились. Они больше не преследовали израильтян и не сражались.
            Авенир та його мужі йшли на захід усю ту ніч і перейшли Йордан, пройшли всю околицю і підійшли до табору.
            Всю эту ночь Авнер и его люди шли через иорданскую долину. Они пересекли Иордан, прошли через весь Битрон7 и пришли в Маханаим.
            І Йоав повернувся з-позаду Авенира та зібрав увесь народ, і недорахувалися дев’ятнадцяти чоловік зі слуг Давида, і Асаїла.
            Иоав вернулся после преследования Авнера и собрал всех своих людей. Кроме Асаила недосчитались девятнадцати воинов Давида.
            А слуги Давида побили триста шістдесят чоловік, синів Веніаміна, мужів Авенира, які були з ним.
            Слуги же Давида поразили триста шестьдесят человек вениамитян, которые были с Авнером.