Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
І сталося після цього, Давид запитав у Господа, кажучи: Чи піти мені в одне з міст Юди? І промовив Господь до нього: Іди! А Давид запитав: Куди піду? Він же відповів: У Хеврон.
І сталося пото́му, і запита́вся Давид Господа, говорячи: „Чи йти мені в одне з Юдиних міст?“ А Господь відказав йому: „Іди!“ І сказав Давид: „Куди я піду́?“ А Він відказав: „У Хевро́н!“
І Давид пішов туди, у Хеврон, і обидві його жінки, Ахіноома з Єзраела і Авіґея, колишня жінка Навала з Кармила,
І ввійшов туди Давид, а також дві жі́нки його: їзреелі́тка Ахіно́ам та Авіґа́їл, коли́шня жінка кармеля́нииа Нава́ла.
і мужі, які були з ним, — кожний з них і його сім’я, — і вони розселилися в містах Хеврона.
І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осі́лися по хевро́нських міста́х.
А юдейські мужі прийшли й там помазали Давида, щоб царював над домом Юди.
І сповістили Давидові, кажучи: Мужі Явіса ґалаадського поховали Саула.
І сповістили Давидові, кажучи: Мужі Явіса ґалаадського поховали Саула.
І посхо́дилися Юдині му́жі, і пома́зали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли́, кажучи: „Люди ґілеа́дського Яве́шу похова́ли Саула“.
І Давид послав послів до старійшин Явіса ґалаадського, і сказав їм: Благословенні ви Господом, бо вчинили це милосердя над вашим володарем — над Саулом, Господнім помазаником, і поховали його і Йонатана, його сина!
І послав Давид людей до ґілеа́дського Яве́шу, і сказав до них: „Благослове́нні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та похова́ли його́!
Тепер же нехай Господь учинить з вами милосердя і правду, і я вчиню з вами це добро, бо ви зробили цю справу.
А тепер нехай Господь зро́бить вам милість та правду, і я теж зроблю́ вам те добро за те, що ви зроби́ли цю річ.
Тепер же нехай зміцняться ваші руки, станьте сильними синами, бо помер ваш володар Саул, а мене дім Юди помазав на царя над ними.
А тепер нехай зміцня́ться ваші руки, і бу́дьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім пома́зав мене царем над собою“.
Та Авенир, син Нира, полководець Саула, взяв Євостея, сина Саула, привів його з табору до Манаема
А Авне́р, Не́рів син, провідни́к Саулового війська, узяв Іш-Бо́шета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.
і настановив його царем над Ґалаадом, над Тасірієм, над Єзраелем, над Єфремом, над Веніаміном і над усім Ізраїлем.
І він настанови́в його царем над Ґілеадом, і над Ашуре́янином, і над Їзрее́лем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.
Сорокалітнім був Євостей, син Саула, коли зацарював над Ізраїлем (за винятком дому Юди, які були за Давидом) і два роки царював.
Іш-Бо́шет, Саулів син, був віку сорока́ літ, коли зацарюва́в над Ізраїлем, і царюва́в два роки, — тільки дім Юди був за Давидом.
І період, який царював Давид у Хевроні над домом Юди, складав сім років і шість місяців.
А число днів, що Давид був царем у Хевро́ні над Юдиним домом, — сім літ і шість місяців.
І вийшов Авенир, син Нира, і слуги Євостея, сина Саула з Манаема до Ґаваона.
І вийшов Авне́р, Нерів син, та слу́ги Іш-Бо́шета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.
А Йоав, син Саруї, та слуги Давида вийшли з Хеврона і зустрілися з ними разом поблизу джерела Ґаваона. Одні засіли біля джерела Ґаваона по один бік, інші — біля джерела з другого боку.
А Йоа́в, син Церуї, та Давидові слу́ги вийшли й зустрі́ли їх ра́зом при ґів'онському ста́ві. І засіли вони — ті з того бо́ку ставу, а ті з цього боку ста́ву.
І промовив Авенир до Йоава: Хай виступлять слуги і хай борються перед нами! І Йоав відповів: Хай виступлять!
І сказав Авне́р до Йоава: „Нехай встануть ці юнаки́, і поба́вляться перед нами!“ І сказав Йоа́в: „Нехай встануть“.
Тож піднялися і прийшли в кількості дванадцяти слуг Веніаміна від Євостея, сина Саула, і дванадцяти слуг Давида.
І встали, і перейшли́ в числі дванадцяти́ для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.
І схопив кожний рукою голову свого ближнього, а свого меча встромив у ребра свого ближнього, і вони попадали разом. І дали назву тому місцю: Частка підступних, які є в Ґаваоні.
І схопи́ли один о́дного за го́лову, та й всадили свого меча́ до бо́ку один о́дного, — і попадали ра́зом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'о́ні.
І була дуже жорстока битва в той день, і Авенир та ізраїльські мужі зазнали поразки перед слугами Давида.
І зня́вся того дня дуже жорсто́кий бій, і був побитий Авне́р та Ізраїлеві люди Давидовими слу́гами.
Там були три сини Саруї: Йоав, Авесса і Асаїл. Асаїл легкий своїми ногами, наче та сарна в полі.
І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легки́й в нога́х своїх, як польова́ та газе́ля.
І Асаїл погнався за Авениром, і не ухилявся направо чи наліво в погоні за Авениром.
І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані право́руч, ані ліво́руч із погоні за Авнером.
Авенир озирнувся позад себе і сказав: Чи це саме ти, Асаїле? Він же відповів: Я!
І оберну́вся Авне́р позад себе й сказав: „Чи це ти, Асаїле?“ А той відказав: „Я“.
І Авенир сказав йому: Поверни направо чи наліво, переслідуй собі одного зі слуг і захопи собі його зброю! Та Асаїл не захотів повернути з-позад нього.
І сказав йому Авне́р: „Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи́ собі одно́го із слуг, і візьми́ собі збро́ю його́“. Та не хотів Асаїл спини́ти пого́ні за ним.
А Авенир продовжував далі говорити до Асаїла: Відступи від мене, щоб я не прибив тебе до землі! Як я підніму своє обличчя перед Йоавом? Навіщо це? Повернися до твого брата Йоава!
А Авнер знов говорив до Асаїла: „Спини́ся в гонитві за мною! На́що я вб'ю тебе́? І як зведу́ я обличчя своє́ до брата твого́ Йоа́ва?“
Та він не захотів відступити. І Авенир вдарив його заднім кінцем списа в живіт, і спис вийшов йому ззаду. І він там упав, і помер перед ним. І сталося, що кожний, хто підходив до місця, де впав Асаїл і помер, — то зупинявся.
А той відмо́вився спини́тися. І вдарив його Авнер заднім кінце́м списа в живіт, — і спис вийшов ізза́ду його! І впав він там, і помер на місці. І сталося, — кожен, хто прихо́див до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.
Тоді Йоав і Авесса погналися за Авениром. І заходило сонце, а вони вийшли аж до гори Аммана, що є перед початком Ґаю, по пустельній дорозі Ґаваона.
І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'о́нської пустині.
А сини Веніаміна, які з Авениром, зібралися разом і об’єдналися в одну групу і стали на верхів’ї однієї гори.
І зібралися Веніями́нові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спини́лися на верхі́в'ї одно́го взгір'я.
І Авенир звернувся до Йоава, закликаючи: Чи до перемоги пожирає меч? Невже не знаєш, що буде гіркою вкінці? Аж доки не скажеш народові повернутися з-позад наших братів?
І кликнув Авнер до Йоава й сказав: „Чи за́вжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гірко́та бу́де наоста́нку? І аж доки ти не скажеш наро́дові спини́тися в гонитві за своїми брата́ми?“
А Йоав сказав: Нехай живе Господь, якщо би ти не сказав, дотепер від ранку не пішов би народ кожний за своїм братом.
А Йоав відказав: „Як живий Бог, — коли б ти не сказав був іншого, то ще від ра́нку наро́д був би перестав гнатися за братом своїм“.
І Йоав затрубив у трубу, і весь народ зупинився, і не гналися за Ізраїлем, не продовжували далі воювати.
І засурми́в Йоав у сурму́, і спини́вся ввесь наро́д, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воюва́ли.
Авенир та його мужі йшли на захід усю ту ніч і перейшли Йордан, пройшли всю околицю і підійшли до табору.
А Авне́р та люди його йшли сте́пом усю ту ніч, і перейшли Йорда́н, і пройшли ввесь Бітро́н, і прийшли до Махана́їму.
І Йоав повернувся з-позаду Авенира та зібрав увесь народ, і недорахувалися дев’ятнадцяти чоловік зі слуг Давида, і Асаїла.
І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь наро́д, і забра́кло з Давидових слуг дев'ятнадцяти́ чоловіка та Асаїла.
А слуги Давида побили триста шістдесят чоловік, синів Веніаміна, мужів Авенира, які були з ним.
А Давидові слу́ги побили з Веніямина та з людей Авнера, — три сотні й шістдеся́т чоловіка, що померли.