Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Був там один прозваний беззаконним сином, а його ім’я — Савей, син Вохорія, чоловік-веніаминівець. Він затрубив у ріг і сказав: Немає нам частки в Давиді, ні спадку для нас в сині Єссея! Кожний чоловік до свого поселення, Ізраїле!
Був там якось чоловік негодяй, Беняминїй, на ймя Себа Бихриєнко. Сей затрубив у трубу та й кликнув: Нема нам нїякої спільностї з Давидом анї долї в синї Ессейовому. Рушаймо по домах, Ізрайлитяне!
І кожний чоловік Ізраїля пішов від Давида за Савеєм, сином Вохорія, а муж Юди пристав до їхнього царя — від Йордану і аж до Єрусалима.
І відпали всї Ізрайлитяне від Давида до Себи Бихриєнка; навпаки ж Юдеї остались при цареві свойму від Йорданї аж до Ерусалиму.
Коли Давид прийшов у Єрусалим до свого дому, то цар взяв десятьох жінок, своїх наложниць, яких залишив стерегти дім, і помістив їх у домі сторожі, і годував їх, та не ввійшов до жодної з них, і їх утримували аж до дня їхньої смерті — живі вдови.
Вернувши Давид у Ерусалим до своєї палати, повелїв перевести десять наліжниць, що покинув доглядати палату, ув окремнїй будинок і там обмислив їх усячиною, однак не пригортавсь до їх. Так і жили вони замкнені до своєї смертї вдовицями.
І промовив цар до Амессая: До трьох днів склич мені мужів Юди, ти ж сам будь тут.
Тодї повелїв царь Амазї: Поскликай до мене Юдеїв в три днї; стань і сам передо мною тут.
Тож Амессай пішов скликати Юду, та забарився за часом, який йому назначив Давид.
І пустивсь Амаз в дорогу скликати Юдеїв. Як загаявся ж довше, нїж йому призначено,
І сказав Давид Авессі: Тепер зло нам учинить Савей, син Вохорія, більше, ніж Авесалом, тож тепер ти візьми із собою слуг твого володаря і поженися за ним, щоб часом не знайшов собі укріплені міста і не сховався від наших очей.
Рече Давид Авессї: Оце Себа Бихриєнко доведе нас до лихої години, гірш Абессалома. Возьми людей твого пана та й жени за ним, щоб не опанував утвердженого якого города та не уйшов нам.
І за ним вийшли мужі Йоава, і хереттійці, і фелеттійці, і всі сильні, а вийшли з Єрусалима, щоб гнатися за Савеєм, сином Вохорія.
От і пійшли з ним люде Йоабові, й всї хелетеї й фелетеї і всї хоробрі. І рушили вони з Ерусалиму, наздоганяючи Себу Бихриєнка.
І вони були біля великого каменя, що в Ґаваоні, і Амессай увійшов перед них. А Йоав був одягнений у плащ поверх свого одягу, і на ньому був підперезаний меч, прикріплений до його стегон у своїх піхвах, і меч легко виходив і входив.
Як були вони коло величезного каменя, показавсь перед ними Амаз. Йоаб же був одягнений в тїсну воїнську одежу та й приперезаний мечем, що висїв у його при боцї, та легко в піхву входив і з неї виходив.
І сказав Йоав Амессаєві: Чи ти здоровий, брате? А правою рукою Йоав схопив бороду Амессая, начебто, щоб його поцілувати.
І промовив Йоаб до Амаза: Здоров, брате! Та й узяв Йоаб правою рукою Амазу за бороду, щоб його поцїлувати.
І Амессай не остерігся меча, що в руці Йоава, і Йоав уразив його ним у живіт, і вилилася на землю його утроба. І він не повторив йому, і той помер.
Йоав і Авесса, його брат, гналися за Савеєм, сином Вохорія.
Йоав і Авесса, його брат, гналися за Савеєм, сином Вохорія.
Амаза ж не постеріг меча у Йоаба, а той пхнув його в черево, так що утроба з його випала на землю, й не повторяв уже удару, й той умер. Тепер кинувсь Йоаб і брат його Абесса нагонця за Себою Бихриєнком.
І над ним став муж зі слуг Йоава, і сказав: Хто той, який за Йоавом і хто за Давидом, за Йоавом.
Один же з Йоабового війська став і покликував: Хто держиться Йоаба й хто за Давида, рушай за Йоабом!
А Амессай валявся в крові посеред стежки, і побачив чоловік, що весь народ стає, тож відтягнув Амессая зі стежки на поле, і накинув на нього плащ, оскільки він побачив, що кожний, хто підходив до нього, ставав.
Амаз же скровавлений лежав на дорозї, й бачивши той, що всї люде зупиняються над ним, одволїк Амазу з дороги на поле та й накинув його одежиною, щоб проходячі не зупинялись над ним.
Коли ж був усунений зі стежки, кожний чоловік Ізраїля пройшов услід за Йоавом, щоб гнатися за Савеєм, сином Вохорія.
Як одволочено його з дороги, то ввесь люд простував слїдом за Йоабом, щоб наздоганяти Себу Бихриєнка.
А він пройшов усі племена Ізраїля до Авеля і до Ветмахи, і всі зібралися в Харрі, і пішли за ним.
Він же пройшов по всїх поколїннях Ізрайлевих аж до Абел-Бет-Мааха й через цїлий Берим, і всї добірні мужі збірались і йшли за ним.
І прийшли, і взяли його в облогу в Авелі й Ветмасі. І насипали насип коло міста. Він був біля стіни, тож весь народ, який з Йоавом, задумав повалити стіну.
І прийшли вони й облягли його в Абел-Бет-Маасї, й насипали проти городу вал, і підступали під мур, і всї люде, що були при Йоабові, взяли розбивати мур.
А мудра жінка закликала зі стіни і сказала: Послухайте, послухайте, скажіть же Йоавові: Наблизься аж сюди, і заговорю до нього.
Аж ось крикнула одна мудра женщина з муру міського: Слухайте! слухайте! Скажіть Йоабові: Ійди сюди, я перемовлюсь із тобою!
І наблизився він до неї, а жінка запитала: Чи ти є Йоав? Він же сказав: Я! Вона ж сказала йому: Послухай слова твоєї рабині! А Йоав сказав: Я слухаю!
Як же він прийшов, питає женщина: Ти Йоаб? І каже він: Я. І каже вона йому: Вислухай слова раби твоєї. І відказав: Слухаю.
І вона заговорила, промовляючи: Слово сказали між прадідами, кажучи: Обов’язково запитувалося [1] в Авелі та в Дані, чи вірні Ізраїля не спромоглися здійснити те, що постановили; обов’язково запитають [2] в Авелі й так, чи вони не спромоглися здійснити.
І промовила вона так: У давні давна була така приповідка: хто хоче питати, нехай питає ув Абелї, й так чинено.
Я є мирне місто із сильних міст Ізраїля, ти ж шукаєш знищити місто — місто-матір у Ізраїлі. Навіщо нищиш Господню спадщину?
Я з мирних, вірних (міст) в Ізраїлї, а ти хочеш зруйнувати город, матїр городів ув Ізраїлї. На що руйнуєш наслїддє Господнє?
А Йоав відповів і сказав: Милосердя мені, милосердя мені, коли знищу і коли вигублю.
І відказав Йоаб: Далеке се від мене. Не хочу я нї руйнувати, нї бурити!
Чи не так діло, що чоловік з гори Єфрема, його ім’я Савей, син Вохорія, і він підняв свою руку на царя Давида. Дайте мені його самого, і відійду від міста! І сказала жінка Йоаву: Ось його голова буде скинена тобі з мура!
Ось в чому річ: один чоловік із гори Ефраїмової, на ймя Себа, син Бихрів, зняв руку на царя Давида. Видайте менї його, а я відступлю від города. І промовила женщина до Йоаба: Зараз перекинуть голову його тобі через мур.
І прийшла жінка до всього народу, і заговорила до всього міста у своїй мудрості. І відтяла голову Савея, сина Вохорія, і скинула Йоавові. І він затрубив у ріг, і кожний чоловік розійшовся з міста до свого житла. А Йоав повернувся в Єрусалим до царя.
Тодї пійшла вона з своїм мудрим словом перед народ. І відтяли голову Себі Бихриєнкові, та й кинули Йоабові. Тодї звелїв він затрубити в труби, й усе військо відступило від города та й розійшлося по своїм шатрам, а Йоаб вернувсь до царя в Ерусалим.
І Йоав був над усією армією Ізраїля, і Ванея, син Йодая, — над хереттійцями і над фелеттійцями,
І поставлено Йоаба над усїм військом Ізрайлевим, а Банею Йодаєнка над хелетеями й над фелетеями;
і Адонірам — над податком, і Йосафат, син Ахілута, — літописець,
Адорама над поборами, а Йосафата, сина Ахилудового, дїєписцем;
і Суса — писар, і Садок, і Авіятар — священики,
Суса був царським писарем; Садок та Абіятар були сьвященниками;