Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Був там один прозваний беззаконним сином, а його ім’я — Савей, син Вохорія, чоловік-веніаминівець. Він затрубив у ріг і сказав: Немає нам частки в Давиді, ні спадку для нас в сині Єссея! Кожний чоловік до свого поселення, Ізраїле!
І трапився там негідний чоловік, а ім'я́ йому Ше́ва, син Біхрі́, веніяминівець. І засурми́в він у сурму́ та й сказав: „Немає нам ча́стки в Давиді, і нема нам спа́дщини у сина Єссе́євого! Ізраїлю, — усі до наме́тів своїх!“
І кожний чоловік Ізраїля пішов від Давида за Савеєм, сином Вохорія, а муж Юди пристав до їхнього царя — від Йордану і аж до Єрусалима.
І пішов кожен ізра́їльтянин від Давида за Ше́вою, сином Біхрі, а юде́янин позостався при своє́му цареві від Йорда́ну й аж до Єрусалиму.
Коли Давид прийшов у Єрусалим до свого дому, то цар взяв десятьох жінок, своїх наложниць, яких залишив стерегти дім, і помістив їх у домі сторожі, і годував їх, та не ввійшов до жодної з них, і їх утримували аж до дня їхньої смерті — живі вдови.
І прийшов Давид до свого дому в Єрусалим. І взяв цар десять жіно́к наложниць, яких настановив був пильнувати дім, та й віддав їх до до́му сторо́жі; і він їх годував, але до них не прихо́див. І були вони ув'я́знені аж до дня своєї смерти, — удівство за життя чоловіка.
І промовив цар до Амессая: До трьох днів склич мені мужів Юди, ти ж сам будь тут.
І сказав цар до Амаси: „Склич мені юде́ян у три дні, а ти стань отут!“
Тож Амессай пішов скликати Юду, та забарився за часом, який йому назначив Давид.
І пішов Амаса́, щоб скликати Юду, та спізни́вся від озна́ченого ча́су, про який він умовився.
І сказав Давид Авессі: Тепер зло нам учинить Савей, син Вохорія, більше, ніж Авесалом, тож тепер ти візьми із собою слуг твого володаря і поженися за ним, щоб часом не знайшов собі укріплені міста і не сховався від наших очей.
І сказав Давид до Авішая: „Тепер Ше́ва, син Біхрі́, зробить нам зло більше від Авесалома. Візьми́ ти слуг свого пана, та й поженися за ним, щоб він не знайшов собі тверди́нних міст, і не щез із наших оче́й“.
І за ним вийшли мужі Йоава, і хереттійці, і фелеттійці, і всі сильні, а вийшли з Єрусалима, щоб гнатися за Савеєм, сином Вохорія.
І вийшли за ним Йоавові люди, і керетянин, і пелетянин та всі ли́царі, і повихо́дили вони з Єрусалиму, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.
І вони були біля великого каменя, що в Ґаваоні, і Амессай увійшов перед них. А Йоав був одягнений у плащ поверх свого одягу, і на ньому був підперезаний меч, прикріплений до його стегон у своїх піхвах, і меч легко виходив і входив.
Вони були при великому камені, що в Ґів'оні, а Амаса вийшов проти них. А Йоав був зодя́гнений в ша́ту свою, а на ній пояс із мечем, прип'я́тим на стегні́ його в пі́хві, з якої ле́гко вихо́див і вхо́див.
І сказав Йоав Амессаєві: Чи ти здоровий, брате? А правою рукою Йоав схопив бороду Амессая, начебто, щоб його поцілувати.
І сказав Йоав до Амаси: „Чи гаразд тобі, брате мій?“ І Йоав узяв правою рукою Амасу за бороду, щоб поцілувати його.
І Амессай не остерігся меча, що в руці Йоава, і Йоав уразив його ним у живіт, і вилилася на землю його утроба. І він не повторив йому, і той помер.
Йоав і Авесса, його брат, гналися за Савеєм, сином Вохорія.
Йоав і Авесса, його брат, гналися за Савеєм, сином Вохорія.
А Амаса́ не остерігся меча, що був у Йоавовій руці. І той ударив його ним у живіт, і ви́лив нутро́ його на землю, і не повторив йому, а той помер... І Йоав та брат його Авішай гналися за Шевою, сином Біхрі.
І над ним став муж зі слуг Йоава, і сказав: Хто той, який за Йоавом і хто за Давидом, за Йоавом.
А один з Йоавових слуг став над ним та й говорив: „Хто жадає Йоава, і хто за Давида, — за Йоавом!“
А Амессай валявся в крові посеред стежки, і побачив чоловік, що весь народ стає, тож відтягнув Амессая зі стежки на поле, і накинув на нього плащ, оскільки він побачив, що кожний, хто підходив до нього, ставав.
А Амасу валявся в крові́ на сере́дині битої дороги. І побачив той чоловік, що ввесь народ став, то стягнув Амасу́ з битої дороги на поле, і накинув на нього оде́жину, бо бачив, що кожен прихо́див до нього та ставав.
Коли ж був усунений зі стежки, кожний чоловік Ізраїля пройшов услід за Йоавом, щоб гнатися за Савеєм, сином Вохорія.
Як був він стя́гнений з битої дороги, пішов кожен чоловік за Йоавом, щоб гнатися за Ше́вою, сином Біхрі́.
А він пройшов усі племена Ізраїля до Авеля і до Ветмахи, і всі зібралися в Харрі, і пішли за ним.
А той перейшов серед усіх Ізраїлевих племе́н до Авелу та до Бет-Маахи, і серед усіх береян, — і були вони зі́брані, і теж пішли за ним.
І прийшли, і взяли його в облогу в Авелі й Ветмасі. І насипали насип коло міста. Він був біля стіни, тож весь народ, який з Йоавом, задумав повалити стіну.
А Йоавові люди прийшли й облягли́ його в Авелі Бет-Маахи, і наси́пали при місті ва́ла, що стояв на передму́р'ї. А ввесь наро́д, що був з Йоавом, заходи́вся завали́ти му́ра.
А мудра жінка закликала зі стіни і сказала: Послухайте, послухайте, скажіть же Йоавові: Наблизься аж сюди, і заговорю до нього.
І покликала мудра жінка з міста: „Слухайте, слухайте, — скажіть но Йоавові: Підійди сюди, й я бу́ду говорити до тебе!“
І наблизився він до неї, а жінка запитала: Чи ти є Йоав? Він же сказав: Я! Вона ж сказала йому: Послухай слова твоєї рабині! А Йоав сказав: Я слухаю!
І він підійшов до неї, а та жінка сказала: „Чи ти Йоав?“ А він відказав: „Я“. І вона сказала йому: „Послухай слів своєї невільниці!“ А він відказав: „Я слухаю“.
І вона заговорила, промовляючи: Слово сказали між прадідами, кажучи: Обов’язково запитувалося [1] в Авелі та в Дані, чи вірні Ізраїля не спромоглися здійснити те, що постановили; обов’язково запитають [2] в Авелі й так, чи вони не спромоглися здійснити.
І сказала вона, говорячи: „Коли́сь треба було перегово́рювати, а саме, — конче запитатися в Аве́лі, і так закінчи́ли б справу.
Я є мирне місто із сильних міст Ізраїля, ти ж шукаєш знищити місто — місто-матір у Ізраїлі. Навіщо нищиш Господню спадщину?
Я із спокійних та вірних міст Ізраїля, ти ж шукаєш погубити місто та матері́в серед Ізраїля. По́що ти нищиш спа́дщину Господню?“
А Йоав відповів і сказав: Милосердя мені, милосердя мені, коли знищу і коли вигублю.
А Йоав відповів та й сказав: „Борони Боже, борони мене, Боже! Присягаю, що не зни́щу й не ви́гублю!
Чи не так діло, що чоловік з гори Єфрема, його ім’я Савей, син Вохорія, і він підняв свою руку на царя Давида. Дайте мені його самого, і відійду від міста! І сказала жінка Йоаву: Ось його голова буде скинена тобі з мура!
Це не так, бо чоловік з Єфремових гір, Ше́ва, син Біхрі, ім'я́ йому, підніс свою руку на царя на Давида. Дайте його само́го, й я піду від міста“. І сказала та жінка до Йоава: „Ось го́лову його кинуть тобі через мур!“
І прийшла жінка до всього народу, і заговорила до всього міста у своїй мудрості. І відтяла голову Савея, сина Вохорія, і скинула Йоавові. І він затрубив у ріг, і кожний чоловік розійшовся з міста до свого житла. А Йоав повернувся в Єрусалим до царя.
І пішла та жінка до всього народу в своїй мудрості, — і відруба́ли голову Ше́ви, сина Біхрі, та й кинули до Йоава. А той засурми́в у сурму́, — і розійшлися від міста кожен до наметів своїх. А Йоа́в вернувся в Єрусалим до царя.
І Йоав був над усією армією Ізраїля, і Ванея, син Йодая, — над хереттійцями і над фелеттійцями,
І став Йоав над усім Ізраїлевим ві́йськом, а Бена́я, син Єгоядин, над керетянином та над пелетянином;
і Адонірам — над податком, і Йосафат, син Ахілута, — літописець,
а Адорам — над даниною, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером;
і Суса — писар, і Садок, і Авіятар — священики,
а Сева — писарем, а Садок та Евіятар — священиками.