Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
А Господній гнів продовжував палати в Ізраїлі, і підбурив у цьому Давида, закликаючи: Іди, перерахуй Ізраїля і Юду!
І запалав ізнов Господень гнїв на Ізраїля, й побудив Давида розказати: Йди, перелїчи Ізраїля й Юду:
І цар промовив до Йоава, начальника війська, який був з ним: Обійди всі племена Ізраїля, від Дана і до Вирсавії, і перерахуй народ, і знатиму чисельність народу!
І повелїв царь воєводї Йоабові: Пройди по всїм поколїнням Ізрайлевим од Дана та й до Берсаби й перелїчіть народ, щоб менї знати лїк народу.
А Йоав сказав цареві: І нехай додасть твій Господь Бог до народу скільки їх є і скільки їх є стократно, і очі мого володаря-царя бачать! Навіщо мій володар-цар бажає цієї справи?
І відказав Йоаб цареві: Господь, Бог твій, нехай ще стільки намножить народу, скілько його є, та ще й сто разів стільки, а добродїй мій й царь нехай дожиє сього; та на що й про що захотїлось сього мойму добродїєві й цареві?
Та слово царя взяло верх над словом Йоава і над словом вождів війська. І вийшов Йоав і вожді війська перед царем перерахувати ізраїльський народ.
Та мусїв Йоаб з отаманнєм чинити по царському наказові. От і пійшов Йоаб із отаманнєм від царя, щоб складати перелїк народу Ізраїльського.
І перейшли Йордан, і пішли до Ароіра з правої сторони міста, що посеред долини Ґада і Елієзера,
І перейшли вони Йордань та й роспочали рахубу в Ароері по правому боцї города, що стоїть посеред долини Гадової по дорозї Язеру;
і пішли до Ґалаада та в землю Тавона, що є Адасай, і пішли до Данідани і Удани, обійшли до Сідони
Тодї прибули в Галаад та й пройшли до землї Тахтим-Годші, й прибули в Дан-Яан і обійшли Сидон;
і пішли до Мапсара тирського і до всіх міст евейця і ханаанця, пішли на південь Юди до Вирсавії
І прибули в замок Тирський й в усї городи Хивіїв і Канаанїїв, і вийшли на полуднє Юдеї в Бирсабію;
і обійшли всю землю, а по закінченні дев’яти місяців і двадцяти днів вони прибули в Єрусалим.
Пройшовши так по всьому царству, прийшли через девять місяцїв і двайцять день в Ерусалим.
Тоді Йоав передав кількість перепису народу цареві, і було Ізраїля вісімсот тисяч військових мужів, які носять меч, а мужів Юди було п’ятсот тисяч військових мужів.
І подав Йоаб цареві перелїк, що зроблено при переглядї народу, й налїчено Ізрайлитян вісїм сот тисяч мужів сильних і спосібних до війни, а Юдеїв пятьсот тисяч.
І серце Давида вразило його після того, як перелічив народ, і промовив Давид до Господа: Згрішив я сильно тим, що я вчинив! Тепер, Господи, відніми беззаконня Твого раба, бо я дуже нерозумно вчинив!
Та вдарила Давида совість після того, як він звелїв перелїчити люд. І промовив Давид до Господа: Тяжко провинив я тим, що вчинив тепер, але молю тебе, Господи, прости гріх раба твого, бо я вельми (збуяв) нерозумно вчинив.
І встав Давид вранці. І було Господнє слово до пророка, провидця Ґада, для Давида, кажучи:
Як же тепер встав Давид другого дня вранцї, прийшло слово Господнє до пророка Гада, прозори Давидового;
Піди і скажи Давидові, промовляючи: Так каже Господь: Три речі Я можу навести на тебе. Тож вибери собі одну з них, і вчиню тобі!
Ійди й скажи Давидові: Так глаголе Господь: Кладу перед тобою три речі; вибери одну, щоб я скарав тебе.
І ввійшов Ґад до Давида, і сповістив, кажучи: Вибери собі, щоб сталися: або найде на тебе три роки голоду у твоїй землі, або три місяці тобі втікати з-перед твоїх ворогів, а вони будуть тебе переслідувати, або три дні буде смерть у твоїй землі. Тож тепер знай і дивись! Яке слово відповім Тому, Хто мене послав?
І прийшов до Давида Гад, сповістив його про се й рече йому: Виберай, чи має бути в твоїй землї через сїм років голоднеча, чи щоб ти три місяцї втїкав од ворогів твоїх, а вони вганяли за тобою, чи нехай через три днї морова пошесть буде в твоїй землї? Оце ж надумуйсь та й дивись, що маю сказати тому, хто мене послав.
А Давид промовив до Ґада: Мені дуже тісно звідусіль! Упаду ж у руку Господа, бо Його милосердя дуже велике, а в руки людини не бажав би попасти! І Давид вибрав собі смерть.
І відказує Давид Гадові: Дуже менї тяжко, але нехай впаду я в руки Господнї, милосердє бо його велике; людям же в руки впасти не хочу.
І були дні жнив пшениці, і Господь дав смерть в Ізраїлі від ранку аж до обідньої години, і почалася смертність у народі, і померло з народу від Дана й аж до Вирсавії сімдесят тисяч чоловік.
І послав Господь морову пошесть на Ізрайлитян від досьвітку аж по назначений час; і померло люду від Дану до Берсабії сїмдесять тисяч чоловіка.
І Божий ангел простягнув свою руку проти Єрусалима, щоб його знищити, і вблагали Господа за зло, і Він сказав ангелові, який нищив народ: Досить тепер, опусти твою руку! А Господній ангел був біля току Орни, євусейця.
Як простяг же ангел руку свою на Ерусалим, щоб вигубити його, зжалївсь Господь над нуждою та й повелїв ангелові, що вигублював люд: Годї! одведи руку твою. Ангел же Господень був саме тодї на тоцї в Евузія Орни.
І промовив Давид до Господа, коли він побачив ангела, який убивав народ, і сказав: Ось я, згрішив! Я пастир, який учинив зло, а ці вівці, що вчинили? Нехай Твоя рука буде на мені та на домі мого батька!
Вбачаючи же Давид, як ангел побиває народ, благав Господа, промовляючи: Я провинив, я (пастирь) вчинив переступ, се ж вівцї — чим вони винні? Оберни ж руку твою проти мене й дому мого!
І в той день прийшов Ґад до Давида, і сказав йому: Піди і постав Господу жертовник на току Орни, євусейця!
І прийшов того дня до Давида Гад і рече йому: Йди, спорудь Господеві жертівника на тоцї в Евузія Орни.
І пішов Давид за словом Ґада, як і заповів йому Господь.
І пійшов Давид по слову Гадовому, як повелїв Господь.
А Орна виглянув у вікно і побачив царя та його слуг, які проходили перед ним. Тож Орна вийшов і поклонився цареві своїм обличчям до землі.
Споглянувши ж Орна й побачивши, що царь із двором своїм простує до його, вийшов і вклонився перед царем лицем до землї.
І сказав Орна: Як це, що мій володар-цар, прийшов до свого раба? Я прийшов купити в тебе тік, аби збудувати жертовник Господу, — сказав Давид, — щоби спинилася смертність народу!
Питає тодї Орна: Чого йде добродїй й царь мій до раба свого? І відказав Давид: Щоб купити в тебе гумно, й спорудити жертівника Господеві, й так одвернути пошесть від люду.
А Орна відповів Давидові: Нехай мій володар-цар візьме і збудує Господу те, що добре в його очах. Ось — воли на всепалення, а колеса та знаряддя волів — на дрова!
І каже тодї Орна Давидові: Нехай мій добродїй й царь візьме що хоче та й принесе жертву. Ось воли на всепаленнє, й вози й ярма волові на дрова.
Це все дав Орна цареві й сказав Орна царю: Твій Господь Бог нехай поблагословить тебе!
Се все дає, мій царю, Орна цареві, а Господь, Бог твій, нехай прийме обіт твій.
Та цар відповів Орні: Ні, я натомість за відповідну ціну таки викуплю [1]їх у тебе для Господа, мого Бога, і не приноситиму всепалення безплатно! І Давид придбав тік і волів за п’ятдесят сиклів срібла.
Однак же царь відказав Орнї: Нї, я куплю в тебе за гроші, й не хочу приносити Господеві всепаленнє, що менї досталось дармо. От і купив Давид гумно, й воли за пятьдесять срібних секлів.
Давид збудував там жертовник Господу і приніс всепалення та мирні жертви. А пізніше Соломон додав до жертовника, бо спочатку він був малим. І Господь вислухав землю, і забрано смертність від Ізраїля.
І спорудив там Давид Господеві жертівника й принїс всепаленнє й мирну жертву. І Господь змилосердився над країною, та й одвернув погубу від Ізраїля.